Справа №2а-63/09 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2009 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:

головуючого - судді Шембелян В.С.

при секретарі - Бітківській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у міста Луганську ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання виплатити суму недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

В обгрунтування позову позивачка вказала, що вона є матір’ю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження. У зв’язку з цим вона знаходиться на обліку у відповідача, як особа що має право на отримання державної допомоги сім’ям з дітьми. Відповідно до частини 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (у редакції на дату призначення допомоги) вона має право на щомісячну допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років.

Згідно ст. 4 Закони України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щорічно затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» (ст. 65) затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для «дітей у віці до 6 років: з 1 січня - 400 грн., з 1 квітня -410 грн., з 1 жовтня - 418 грн. ». Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» (ст. 62) затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для «дітей у віці до 6 років: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн. ». Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» (ст. 58) затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для «дітей у віці до 6 років: з 1 січня - 526 грн., з 1 квітня - 538 грн., з 1 жовтня - 570 грн. ».

Таким чином розмір допомоги по догляду за дитиною у віці до 3 років, яка прирівнюється прожитковому мінімуму для дітей, у віці до 6 років, був затверджений Верховною Радою України в розмірі: з 01.01.2007 - 31.03.2007 - 434 грн.; 01.04.2007 -31.09.2007 - 463 грн.; 01.10.2007 - 31.12.2007 - 470 грн.; 01.01.2008 - 31.03.2008 -526 грн.; 01.04.2008-31.09.2008 - 538 грн.

Відповідачем була призначена позивачці допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, проте виплачувалася з 01.01.2007 р. по 31.12.07 г. в розмірі 90 грн., а з 01.01.2008 р. - в розмірі 130 грн. щомісячно.

18 березня 2008 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до частини 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років.

Листом від 20 березня 2008 г. № 08/1139 відповідач відмовив позивачці в перерахунку вказаної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, пославшись на відсутність правових актів про виділення коштів, перерахунок і доплату до раніше виплаченого розміру, а також на зміну Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Дану відмову відповідача позивачка вважає необгрунтованою, такою, що порушує її конституційні права, в зв’язку з цим позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом в якому просить суд визнати протиправними дії Управління праці і соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганська Ради у зв’язку з відмовою 20 березня 2008 р. у перерахунку і нарахуванню їй допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років. Зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення Ленінського районної в м. Луганську Ради провести перерахунок і виплату їй допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_4

15.10.2006 роки народження до досягнення ним трирічного віку у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» з 01.01.2007 р.: з 01.01.07 р. з розрахунку прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років у розмірі 434 грн.; з 01.04.07 р. з розрахунку прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років у розмірі 463 грн.; з 01.10.07 р. з розрахунку прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років у розмірі 470 грн.; з 01.01.08 р. з розрахунку прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років у розмірі 526 грн.; з 01.04.08 р. з розрахунку прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років у розмірі 538 грн.

У судовому засіданні представник позивачка уточнив та доповнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправними дії Управління праці і соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганська Ради у зв’язку з відмовою 20 березня 2008 р. у перерахунку і нарахуванню позивачу допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років; зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення Ленінської районної в місті Луганську Ради провести перерахунок і виплату їй допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 1900,51 грн.; зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату їй допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку за період з 01.01.2008 року по 15.10.2009 року в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років.

Уточнені та доповнені позовні вимоги позивачка підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити, надала заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності її представника.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до його початку надав суду заяву, в якій позовні вимоги не визнав, просив розглянути справу без його участі, в своїх запереченнях посилався на наступне. Згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для застрахованих осіб, та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Виходячи з цього, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачений відповідний обсяг видатків. Відповідач не є прибутковою організацією, а є розпорядником коштів Державного бюджету України. Проведення соціальних виплат можливе лише за умови внесення змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки. Крім того, позивачем неправильно визначено суму заборгованості. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи, головного управління Державного казначейства України в Луганській області в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Заперечень проти позову до суду не надав.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, приходить до наступного.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У відповідності зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 має дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за яким здійснює догляд, є застрахованою особою, і у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240 від 18 січня 2001 року має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка до квітня 2007 року виплачувалася за рахунок коштів Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, а з квітня 2007 року виплачується управліннями праці та соціального захисту населення за рахунок коштів відповідної субвенції Державного бюджету України. При цьому розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці в 2007 році відповідачем встановлено у відповідності з розміром, зазначеним у Законі України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і у такому розмірі ця допомога їй сплачувалася.

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини, довідкою відповідача про розмір допомоги.

Суд вважає, що розмір спірної допомоги позивачки, починаючи з 09 липня 2007 року відповідачем Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську Ради визначався та виплачувався без урахування діючого законодавства з цього приводу.

Статтею 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

П. 5 розділу ІХ Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених ст. 43 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку, виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму, при цьому права встановлювати інший порядок цих виплат та їх розмір, ніж це встановлено зазначеним Законом, не передбачено.

Згідно зазначеній нормі Прикінцевих положень після набрання чинності вказаного Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" законами України про державний бюджет на відповідні роки регулювалися вказані виплати, положення яких з цього приводу включно до 2006 року неконституційними не визнавалися.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в черговий раз в 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. № 32 передбачено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам з 1 січня 2007 р. призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб. У І кварталі вказана допомога виплачувалась страхувальниками та робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділеннями застрахованим особам, яким вона призначена і виплачувалася в 2006 р. Кошти субвенції перераховуються органами праці та соціального захисту населення на рахунки страхувальників і робочих органів Фонду. У ІІ-IV кварталах - вказані допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.

Статею 71 Закону України «Про Держбюджет на 2007 рік.» було зупинено на 2007 рік дію ст. 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Судом встановлено, що саме в такому порядку та розмірі з липня 2007 року позивачці нараховувалася та виплачувалася спірна допомога.

Рішенням Конституційного Суду України, від 09.07.2007 р. визнано неконституційним положення абз. З ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в тому числі про зупинення дії ст. 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

З цього моменту зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку на 2007 рік не приймалося.

Таким чином, починаючи з 09 липня 2007 року, тобто з моменту винесення Конституційним Судом України 09.07.2007 року вказаного рішення, відповідач мав провести розрахунок та виплати спірної допомоги позивачці, виходячи з формулювання ст. 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», тобто з прожиткового мінімуму, встановленого законом, і в такому розмірі виплачувати до 31 грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України» № 107 від 28 грудня 2007 року встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України» № 107 від 28 грудня 2007 року в черговий раз встановлено, що згідно Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2008 році надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Судом встановлено, що саме в такому порядку позивачеві нараховувалася та виплачувалася спірна допомога.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано неконституційним вказані положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року щодо встановлення вказаного розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Інших Законів України щодо порядку та розміру вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» незастрахованим особам, в установленому порядку на 2008 рік не приймалося.

Враховуючи, що вказане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, суд вважає, що при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», і допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму.

За таких обставин, вимоги позивача в частині неправильного нарахування та виплати спірної допомоги знайшли своє підтвердження, а тому є підстави вважати, що ця допомога позивачеві і у 2008 році, починаючи з 22 травня 2008 року, відповідачем також виплачується у меншому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивачки від порушень з боку суб’єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню у зазначеній вище частині.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2,17,18,87,94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську Ради, щодо нарахування та виплати ОСОБА_2, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Зобов’язати відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську Ради здійснити донарахування та виплату ОСОБА_2 суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року за рахунок коштів відповідної субвенції Державного бюджету України з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 гривні 70 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.