Справа №2а-798/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2009 року

Ленінський районний суд м. Луганска у складі:

судді: Запорожченко О.О.,

при секретарі: Макаровій Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районої в м. Луганську ради; третя особа - Головне управління державного казначейства України в Луганській області про визнання дій незаконними, зобов’язання виплатити суму грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Луганська з позовом до відповідача УПСЗН Ленінської районої в м. Луганську ради, третя особа-Головне управління державного казначейства України в Луганській області, який в подальшому уточнила, та в якому послалася, що вона має дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд, у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років. Однак, з липня 2007 року у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» відповідач виплачував зазначену допомогу в розмірі, меншому за встановлений законом. Просить суд визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку починаючи з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, зобов’язати відповідача нарахувати та вилатити на її користь починаючи з 9 липня до 31 грудня 2007 року у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням підвіщення виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку, стягнути з відповідача на її користь за рахунок коштів державного бюджету недотриману щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за липень-грудень 2007 року в розмірі 1896,42 грн., а також 500 грн. в рахунок відшкодування витрат пов’язанних з наданням правової допомоги.

У судове засідання позивачка не з’явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі. До початку судового засідання надала суду заяву щодо уточнення позовних вимог, в якій просила перерахувати і виплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня по грудень 2007 року. Уточнені позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до його початку надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, та надав заперечення проти позову, в яких посилається на наступне. Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в 2006-2007 р.р. у розмірі 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн., у порядку, встановленому Постановою КМУ № 3235-IV від 20.12.2005 року). На підставі вказаних нормативних актів позивачеві була призначена та виплачувалася допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Представник третьої особи, головного управління Державного казначейства України в Луганській області в судове засідання не з’явився, до його початку надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, та надав заперечення проти позову, аналогічні запереченням представника відповідача.

Дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

16.04.2009 року по справі було постановлено ухвалу про письмове провадження у справі.

Відповідно до ст. 268 Цивільного кодексу України на вимоги, заявлені позивачкою, позовна давність не поширюється.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за якою здійснює догляд. Позивач є незастрахованою особою та відповідно до Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку йому виплачує відповідач.

При цьому допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачеві в розмірах, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини, довідкою відповідача про розмір допомоги, копією паспорту позивача.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше, ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки. Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка фактично доглядає за дитиною, здійснюється за письмовою заявою цієї особи та на підставі довідки матері дитини про те. що виплату зазначеної допомоги їй припинено

У ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції від 22 березня 2001 року, міститься загальна норма про те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

П. 3 Розділу VIII Прикінцевих положень цього Закону в редакції від 25 березня 2005 року передбачено, що розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р., в черговий раз було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 15 та п. 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційним, у зв’язку з чим втратили чинність.

З цього моменту зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку на 2007 рік не приймалося.

За таких обставин, вимоги позивача в частині неправильного нарахування та виплати спірної допомоги знайшли своє підтвердження.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивачки від порушень з боку суб’єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку.

Що стосується вимоги позивача про стягнення на її користь з відповідача за рахунок коштів державного бюджету 500 грн. в рахунок відшкодування витрат пов’язанних з наданням правової допомоги, то суд вважає їх необгрунтованими з наступних підста. Позивачем в якості доказу про надання її правової допомоги надан договір № 15 від 11.03.2009 року про надання правової допомоги ( юридичних послуг), в якому зазаначено, що виконавцем по договору є приватний підприємець ОСОБА_3 та квітанція про оплату 500 грн. за надання правової допомоги по договіру № 15 від 1 1.03.2009 за підписом позивача та ОСОБА_3

Згідно ч. 2 ст. 16 КАС України для надання правової допомоги при вирішенні справ в судах України діє адвокатура. В випадках, встановленних законом, правова допомога може надаватися і іншими спеціалістами в галузі права.

Із зміста вказанного договіру про надання правової допомоги ( юридичних послуг) не вибачається, що приватний підприємець ОСОБА_3 є адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права, тобто ні в договорі, ні в додатках не вказані та не представлені належні документи, які засвідчують повноваження ОСОБА_3 як адвоката, або іншого спеціаліста в галузі права. Інших доказів про підтвердження надання правової допомоги позивачем не надано.

Тому суд вважає заявлені вимоги в частині стягнення з відповідача 500 грн. в рахунок відшкодування витрат пов’язанних з наданням правової допомоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2,16 17,18,87,94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати бездіяльнисть Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районої у м. Луганську Ради щодо нарахування та виплати у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з розміру, встановленому Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» незаконою.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську Ради здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року тобто до закінчення бюджетного року, за рахунок коштів відповідної субвенції Державного бюджету України з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої

інстанції подається протягом двадцята днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.