Справа № 1-106/2010р

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 серпня 2010 року

Буський районний суд Львівської області

В складі головуючого-судді         Мельник С.Р.

при секретарі             Фалінській М.Б.

з участю прокурора                  Романика Р.В.  

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в залі суду в м. Буську кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с. Заводське Буського району Львівської області, гр. України, з середньою спеціальною освітою, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, приватний підприємець, судимості не має,

по ст.172 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, будучи приватним підприємцем, всупереч вимог ст.24 КзпПУ, ч.1 ст.21 ЗУ “Про оплату праці” станом на 14.07.2010 року не уклав трудові договори із найманими працівниками ОСОБА_2, яка працювала продавцем в магазині продовольчих товарів в с. Заводське Буського району з 15.06.2009 року по 14.07.2010 року та ОСОБА_3, яка працювала продавцем в магазині продовольчих товарів в с. Заводське Буського району з початку січня 2010 року по 14.07.2010 року, не завів трудові книжки про прийняття їх на роботу та не сплачував страхових внесків в системі загальнообов”язкового державного пенсійного та соціального страхування.

ОСОБА_1 винним себе у пред»явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що дійсно він станом на 14.07.2010 року не уклав трудові договори із найманими працівниками ОСОБА_2, яка працювала продавцем в магазині продовольчих товарів в с. Заводське Буського району з 15.06.2009 року по 14.07.2010 року та ОСОБА_3, яка працювала продавцем в магазині продовольчих товарів в с. Заводське Буського району з початку січня 2010 року по 14.07.2010 року, не завів трудові книжки про прийняття їх на роботу та не сплачував страхових внесків в системі загальнообов”язкового державного пенсійного та соціального страхування.

    Судом відповідно до ч.3 ст.299 КПК України було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

    Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує по ст.172 ч.1 КК України тому, що він грубо порушив законодавство про працю.

Обираючи міру покарання ОСОБА_1 суд враховує те, що вчинений ним злочин є невеликої тяжкості та особу винного.  Обставинами, що пом”якшують покарання є щире каяття та наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей. За місцем проживання характеризується позитивно, а тому суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 покарання у виді штрафу. Цивільний позов задоволити, оскільки ОСОБА_1 його визнав.

Керуючись ст.ст. 323, 324  КПК України,

з а с у д и в :

    ОСОБА_1 по ст.172 ч.1 КК України до сплати 510 грн. штрафу в дохід держави.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу – підписку про невиїзд залишити без змін.

Цивільний позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 в користь управління Пенсійного Фонду України у Буському районі 5206 грн. 10 коп. заборгованості по внесках на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

На вирок може бути подана апеляція  до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб з дня проголошення вироку.

Суддя   /підпис/   з оригіналом вірно.

Суддя:                         С.Р. Мельник