Справа № 2-156/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 червня 2010 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі:             головуючого – судді Дічакової Т.І.

                при секретарі – Штефан Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду смт.В.Олександрівка справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

про одержання права спадкування,

 в с т а н о в и в :

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про одержання права спадкування, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є внучкою ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і, наряду з відповідачами, які є спадкоємцями першої черги як сини померлої, має право спадкування першої черги, поскільки з 1988 року постійно проживала з померлою, піклувалася про неї,  надавала допомогу по господарству, слідкувала за її здоров’ям.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 підтримала вимоги позову, суду пояснила, що проживала з бабусею з 1988 року, батьки проживали окремо, однак, до неї і бабусі навідувались майже щоденно. Спочатку бабуся доглядала її, а з 14  років вона почала опікуватися бабусею, допомагати їй, готувала їжу, прибирала в будинку, доглядала за земельною ділянкою, коли вона хворіла – носила їй ліки, кормила, прала. Разом зі своєю матір’ю робили ремонт в будинку бабусі. В період свого навчання у м.Херсоні вона регулярно у вихідні дні приїздила до бабусі, доглядала її, прибирала, прала, виконувала іншу необхідну роботу. Поскільки вона виросла в будинку бабусі, і, разом з нею, піклувалася про неї, допомагала, доглядала, то, згідно закону, має право спадкувати зі спадкоємцями першої черги.

    Представник ОСОБА_1 також підтримала вимоги позову, пояснила, що її донька – позивачка по справі , проживала зі своєю бабусею з 8 місяців, і, підрісши, надавала допомогу їй – прала, доглядала город, готувала їсти, доглядала у випадку хвороби. У період навчання в Херсонському  державному технічному  університеті з 2004 по 2009 роки ОСОБА_2 приїздила у вихідні дні і допомагала бабусі. Поскільки вона прожила з бабусею 21 рік, доглядала її, то повинна нарівні з іншими спадкоємцями першої черги успадкувати спадщину – ј частку.

    Відповідач ОСОБА_5 визнав позов, пояснив, що позивачка є його дочкою, а померла ОСОБА_6 – мати. Спочатку він зі своєю сім’єю проживав в будинку разом з батьками по АДРЕСА_1. Потім вони придбали будинок по АДРЕСА_2 і переїхали туди. а доньку ОСОБА_2 залишили у бабусі. Дочка жила у спадковому будинку , змалку допомагала бабусі. Вони з дружиною в свою чергу допомагали матері продуктами харчування, дружина з дочкою робила ремонти. Коли мати  хворіла, її забирали до себе додому і доглядали. Він не має заперечень , щоб його донька отримала спадщину разом з ним і його братами.

    Відповідач ОСОБА_3, він же представник інтересів брата ОСОБА_4, позов не визнав, пояснив, що  ОСОБА_6, є його матір’ю. Після її смерті у травні 2009 р. він звернувся до нотконтори і від свого  імені та імені брата ОСОБА_4 подав заяву на прийняття спадщини. Він не заперечує той факт, що позивачка з раннього дитинства проживала  у його матері, однак, належним чином піклуватися про неї не могла в силу свого віку і відсутності заробітку. ОСОБА_2 відвідувала дитсадок, навчалася в школі, а потім в університеті. В період навчання в ВУЗі вона була прописана і проживала у м.Херсоні, і, хоч і прописалась в будинок матері в 2009 р., однак, фактично знаходилась у місті. Позивачка має своїх батьків і належить до їх сім’ї, хоч і не проживала з ними. Його мати сама пересувалась, прала свої речі – білизну, доглядала город. Коли ОСОБА_2 і виконувала якусь роботу, то це є нормальним явищем,  адже вона також проживала в даному будинку. Він проти задоволення позовних вимог.

    Вислухавши сторони та їх представників свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Той факт, що  ОСОБА_6 є матір’ю відповідачів по справі встановлено в судовому засіданні з з пояснень сторін і цей факт сторони не оспорюють. Позивачка ОСОБА_2 є онукою ОСОБА_6  на підтвердження чого надано документи, про це пояснили відповідачі та свідки.

    ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про що свідчить свідоцтво НОМЕР_1 від 15.05.09 р. Про відкриття спадщини і прийняття її спадкоємцями свідчить витяг  про реєстрацію в  Спадковому реєстрі.

    Відповідачі по справі є спадкоємцями першої черги після смерті своєї матері. На право спадкування претендує онука померлої, посилаючись на вимоги ст. 1259 ЦК України, Частина 2 ст. 1259 ЦК України вказує на умови, за яких спадкоємець за законом наступних черг може  за рішенням суду одержати право на спадкування із  спадкодавцями тієї черги, яка має право на спадкування  - необхідно тривалий час опікуватись, матеріально забезпечувати, надавати іншу допомогу спадкодавцеві, який, через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

    Позивачка ОСОБА_2 є онукою померлої. Згідно ст. 1266 онуки мають право спадкувати ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батьку, якби вони були живі на час відкриття спадщини, тобто, вони спадкують, коли немає живих їх батьків. В даному випадку її батько живий і є спадкоємцем 1 черги  нарівні зі своїми братами.

    Позивачка відносить себе до спадкоємців 4 черги -  це особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

    Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 з 2004 р. по 2009 р. навчалась в Херсонському національному технічному університеті – 4 роки на денній формі навчання, останній рік -  заочна форма навчання. Чотири роки була прописана і проживала в гуртожитку навчального закладу в м.Херсоні. В п’ятий рік навчання вона також перебувала і проживала в м.Херсоні, і лише в лютому 2009 р. повернулася додому – тоді захворіла бабуся, і її батьки забрали стареньку додому доглядати. Такі пояснення дала позивачка в судовому засіданні. Подані документи, які підтверджують  отримання  кредиту для навчання в 2004-09 роках. спочатку батьком позивачки, а потім нею. В цей період  до бабусі позивачка приїздила лише у вихідні дні, що підтвердили свідки. Матеріальну допомогу (пенсійна картка батька ОСОБА_5), продукти  харчування, придбання одягу для себе – все це позивачка отримувала від своїх батьків – її пояснення, пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_5

    Тому, говорити про те, що позивачка з померлою мала спільний побут, взаємні права та обов’язки в останні п’ять років не можна. До ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 була неповнолітньою, і згідно ст. 3 СК України належала до сім’ї своїх батьків.

    ОСОБА_6 була дійсно особою похилого віку, т.я. народилася ІНФОРМАЦІЯ_3. Як пояснила позивачка та її представник, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, померла за життя перенесла інсульт в 2002 р., перелом ноги – 2006 р., захворювання – «рожа» та в 2009 р. інсульт від якого і померла.

    Всі свідки пояснили, що в період хвороб ОСОБА_6 знаходилась спочатку в лікарні, а потім її забирали в сім’ю сина ОСОБА_5, де  за нею доглядала невістка – ОСОБА_1. Коли ОСОБА_6 поверталася до себе додому основну опіку і допомогу вона отримувала від своєї сестри ОСОБА_9, та невістки ОСОБА_1

    Свідок ОСОБА_9 пояснила, що в період, коли її сестра ОСОБА_6 знаходилась у сина, вона доглядала  її хату – ночувала. Вона, як і сестра, одинока людина, і вони разом спільно харчувалися – вона купувала харчі  за свої  гроші і гроші сестри. Вона готувала їсти для них обох у сестри. Вона сплачувала послуги за газ, світло, інколи це робила ОСОБА_2 або невістка ОСОБА_1. Невістка купувала їй одяг, забирала до себе додому прати речі, т.я. у сестри не було пральної машини, робила ремонти в її будинку, при цьому ОСОБА_2 їй допомагала. Вона, ОСОБА_9,  жила з сестрою однією сім’єю, коли ОСОБА_2 навчалась, все робила і допомагала в усьому. ОСОБА_2 приїздила інколи на вихідні дні прибирала в будинку, могла щось приготувати з їжі, якусь роботу зробити на городі.

    Свідок ОСОБА_10 пояснила, що працювала медсестрою в лікарні, і, коли ОСОБА_6 захворіла на рожу  - приходила робити перев’язки їй. Знає, що коли у ОСОБА_6, був перелом ноги, то вона знаходилась в сім’ї свого сина ОСОБА_5, і її доглядала невістка ОСОБА_1. В період, коли навчалась ОСОБА_2, біля ОСОБА_6 постійно знаходилася її сестра ОСОБА_9, яка їй і допомагала. ОСОБА_2 приїздила до бабусі 1 раз  в 2 тижні, а потім взагалі рідко. Продуктами харчування старенькій допомагала невістка ОСОБА_1. Вона ж забирала до себе прати  речі; робила ремонт у будинку, при цьому їй допомагала ОСОБА_2. До перелому ноги вона бачила, як ОСОБА_6 доглядала свій город -  виривала бур’ян, прала свої дрібні речі.

    Свідок ОСОБА_8, підтвердила, що у ОСОБА_6 проживала з дитячих років позивачка ОСОБА_2, яка надавала допомогу своїй бабусі. Зазначила, що продукти харчування або вже готову їжу привозила їм ОСОБА_1. Вона ж здійснювала прання білизни. ОСОБА_2 доглядала город, проводила дрібне прання. Ремонти також проводила ОСОБА_1, їй допомагала ОСОБА_2. В період навчання ОСОБА_2 – з 2004 р.  ОСОБА_1 практично, через день відвідувала ОСОБА_6, а так постійно з нею знаходилась і доглядала її сестра ОСОБА_9 Щоб ОСОБА_6 була немічною – цього сказати не можна, вона ходила, однак трудоємкої  роботи робити не могла.

    Свідок ОСОБА_7 пояснила, що постійної допомоги ОСОБА_6 потребувала в період останнього інсульту 2009 року.

    Свідок ОСОБА_13 підтвердив, що позивачка проживала у  бабусі з дитячих років. Однак, зазначив, що ОСОБА_6 готувала собі їжу з сестрою ОСОБА_9, вдома все робила сама. Основну допомогу їй  надавала сестра та невістка ОСОБА_1, - вона проводила велике прання, ремонт в будинку, прибирання. ОСОБА_2 в період навчання рідко навідувала бабусю. Допомагала матері робити ремонт та прибирання, підмітала у дворі. Йому відомо, що в період навчання ОСОБА_6 передавала їй  водіями автобуса гроші.

    Свідок ОСОБА_9, також підтвердила, що вона і її сестра ОСОБА_6 передавали гроші позивачці в період її навчання.

    Заробітну плату позивачка почала отримувати після закінчення навчання, коли почала працювати восени 2009 р.

    Таким чином, в судовому засіданні позивачем не було доведено, що вона останні п’ять років проживала спільно зі спадкодавицею однією сім’єю, вела з нею спільне господарство. В період неповноліття позивачка хоч і проживала у бабусі, однак, як дитина відносилась до  сім’ї своїх батьків, і саме від них отримувала матеріальне забезпечення і  допомогу в неповнолітньому віці і в період навчання.

    Позивачка не надавала матеріальної допомоги померлій  в силу відсутності самостійного заробітку. Основну і суттєву  допомогу ОСОБА_6 отримувала не від позивачки, що підтвердили свідки.

    На думку суду, про немічність і безпорадність  померлої слід говорити з 2006 року коли та поламала ногу, стала пере двигатися  на двох милицях і не могла належним чином обійти себе. До цього, як вказують свідки, вона доглядала город, прала, тобто, не була безпорадною. Однак, в цей період позивачка навчалась і не надавала тої допомоги, якої потребувала померла.

    Враховуючи викладене, в задоволенні позову слід відмовити.

    Керуючись ст. 6, 10, 11 ЦПК України, в силу ст.1264, 1259, 1266 ЦК  України суд

в и р і ш и в :

    В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про одержання права на спадкування відмовити.

    На рішення може бути подано апеляцію до Херсонського апеляційного суду через місцевий суду протягом 20 днів після подання заяви  про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду.

            СУДДЯ                                         Т.І.ДІЧАКОВА