Справа № 2-3404/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

31 травня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді Плахтій І.Б.,

при секретарі – Самсонюк Ю.Л.,

з участю позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

представника відповідача – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на спорудження пам’ятника, завданих смертю потерпілого внаслідок злочину,

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування витрат на спорудження пам’ятника, завданих смертю потерпілого внаслідок злочину. Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДТП загинула його донька ОСОБА_5 Вироком Луцького міськрайонного суду від 20.06.2006 року винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої визнано ОСОБА_3 Внаслідок смерті доньки позивач поніс витрати на спорудження пам’ятника на могилі. Зокрема: на виготовлення деталей пам’ятника ВАТ «Коростишівський гранітний кар’єр» з супутніми витратами – 7180,41 грн., на встановлення та оздоблення пам’ятника підприємцем ОСОБА_6 – 8702,90 грн., а всього 15883,31 грн. А тому, просив стягнути з відповідача в його користь вказану суму витрат.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 вимоги позову підтримали з викладених у позовній заяві підстав. Просили позов задовольнити.

    Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 позов визнали частково. Вважають, що витрати на спорудження та встановлення пам’ятника можуть бути стягнуті в розмірі не більшому як 2500 грн. відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України з застосуванням положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.10.2008 року №45 граничного розміру відшкодування витрат на виготовлення та спорудження пам’ятника у Волинській області. Крім того, частина поданих позивачем доказів не оформлена відповідно до вимог закону.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

    Вироком Луцького міськрайонного суду від 20 червня 2006 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і призначено йому покарання із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України – 4 роки позбавлення волі, з і звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

    Зазначеним вироком суду встановлено, що ОСОБА_3 29.01.2006 року керуючи автомобілем «Мерседес-Банц-190», д.н.НОМЕР_1, по вул. Тарасова в с. Милуші Луцького району в напрямку м. Луцька, проявив безпечність та неуважність відволікся від спостереження за дорожньою обстановкою, на перехресті проїжджих частин вулиць Тарасова та Тихої с. Милуші, безпричинно виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21099», д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7, який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого пасажир автомобіля «ВАЗ-21099» ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, від яких померла.

Крім того, вироком суду стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 3502,80 грн. матеріальних збитків та 40000 грн. моральної шкоди. Матеріальні збитки стягнуті вироком суду не були пов’язані з витратами на спорудження пам’ятника.

    Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого,  зобов’язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам’ятника, ці витрати.

    Цивільне законодавство не встановлює чіткого переліку необхідних витрат.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» рекомендовано визначати витрати на виготовлення пам’ятників і огорож, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам’ятників і огорож в даній місцевості.

З повідомлень Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради від 06.05.2010 року та Луцького спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування від 29.04.2010 року вбачається, що максимальна вартість виготовлення пам’ятника з мармурової крихти становить 1700 грн., вартість виготовлення пам’ятника з природного каменю визначається на підставі калькуляції згідно з індивідуальним замовленням окремо, державні стандарти намогильних споруд відсутні.

За відсутності установлених державних стандартів в даній місцевості при визначенні суми відшкодування, суд виходить з фактично понесених позивачем, документально підтверджених витрат на спорудження пам’ятника, до яких слід віднести витрати на закупівлю матеріалу, установку, облаштування та оздоблення пам’ятника. Згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів, накладних ОСОБА_1 було оплачено ВАТ «Коростишівський гранітний кар’єр» – 1794,41 грн., ПП ОСОБА_8 – 1650 грн., ПП ОСОБА_9 – 2701 грн., ПП ОСОБА_10 – 500 грн., ПП ОСОБА_11 – 76,70 грн., всього – 6722,11 грн.

    Встановлення пам’ятника здійснювалося на кладовищі в с. Гаразджа Луцького району підприємцем ОСОБА_6 відповідно до Договору №21 (а.с.9). Згідно разової калькуляції (специфікації) ОСОБА_1 було оплачено послуги з влаштування пам’ятника в сумі 8702,90 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера (а.с.8). До оплачених послуг входить вартість витратного матеріалу, монтажу на місці, гравірувальних та полірувальних робіт, вкладання гранітних та тротуарних плит, виготовлення та встановлення лави, а також доставка деталей пам’ятника з м. Коростишева до м. Луцька, та 5 їздок Луцьк-Гаразджа.

Із зазначених у специфікації витрат, до стягнення не підлягають витрати на транспортування, оскільки стягнення таких витрат чинним законодавством не передбачено (8702,90-1596=7106,90 грн.). З цих же підстав, не підлягають стягненню заявлені позивачем витрати на його доїзд з м. Луцька до м. Коростишева та назад, ночівлю, відправку кореспонденції.

    Таким чином, загальна сума витрат на спорудження пам’ятника становить 6722,11+7106,90=13829,01 грн.

    Посилання відповідача та його представника на установлені постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.10.2008 року №45 граничні розмірі відшкодування витрат на виготовлення та спорудження пам’ятника у Волинській області в сумі 2500 грн. безпідставні. Оскільки, відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту), а тому його положення не можуть бути застосовані в даному випадку.

    Не заслуговують на увагу також посилання сторони відповідача на недопустимість частини наданих позивачем доказів у справі, через неналежність їх оформлення, встановлену Висновком №1 спеціаліста економічного виду досліджень, оскільки даний висновок не заперечує проведення позивачем оплати за цими доказами.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_3 слід стягнути в користь ОСОБА_1 витрати на спорудження пам’ятника в розмірі 13829,01 грн.

Крім того, згідно положень ст.88 ЦПК України, стягненню з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір пропорційно до задоволених вимог позову та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 59, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.1166, 1193, 1200, 1201, 1202 ЦК України суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 13 829 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять дев’ять) гривень 01 копійку витрат на спорудження надгробного пам’ятника.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 138 (сто тридцять вісім) гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи. (Реквізити рахунку: Одержувач: м. Луцьк 22050000, Банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, Код ЄДРПОУ 21741605, Депозитний рахунок № 31216259700002, МФО 803014, призначення платежу – «за ІТЗ розгляду справи Луцьким міськрайонним судом Волинської області»).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня проголошення рішення та подальшого подання апеляційної скарги в двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але в двадцятиденний строк після цього не буде подана апеляційна скарга то, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду                         І.Б. Плахтій