Справа    №2-487/07

РІШЕННЯ

/ЗАОЧНЕ/

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2007р. Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Сугачовій О.О.,

при секретарі   Охріменко А.Л.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, 3-тя особа - ТОВ «Золоті сторінки» про стягнення збитків, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про спонукання укласти з позивачем договір купівлі-продажу 47/100 частини будинку № АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2. на праві власності, на умовах укладеного між позивачем і відповідачем попереднього договору від 09.02.2006р.

Заявою від 18.07.2006р. позивач змінив предмет та підстави позову та вимагав визнати за ним право власності на 47/100 частини будинку № АДРЕСА_1, що належить відповідачеві, та стягнути з відповідача на свою користь 30000,00 грн. В подальшому позивач подав заяву про зміну позовних вимог, а саме, просить стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. збитки в розмірі 72000 грн. та неустойку в розмірі 30000 грн. В обґрунтування своїх доводів позивач у позові, а його представник, діючий за довіреністю, зареєстрованою у реєстрі за № КПД-3191 від 06.06.2006р. зазначили, що при укладанні попереднього договору від 09.02.2006р. позивач згідно п. 4 договору передав відповідачеві 72000грн., а 06.03.2006р. направив ОСОБА_2. листа із пропозицією укласти основний договір купівлі-продажу, який було отримано представником відповідача за довіреністю від 01.04.2005р. ОСОБА_3 Однак, відповідач не виконав свої зобов'язання за попереднім договором від 09.02.2006р., а саме: не уклав з позивачем основний договір купівлі-продажу 47/100 частини будинку № АДРЕСА_1, що належить відповідачу, у строк до 10.03.2006р., до подання позовної заяви ухилявся від укладання основного договору, у зв'язку з чим позивач вимагає стягнути з відповідача понесені збитки у сумі 72000 грн. та згідно п. 5 попереднього договору - неустойку у розмірі 30000 грн. за порушення відповідачем зобов'язань, передбачених п. 1 того ж договору.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечувала, проте у наступні судові засідання не з'являлася, заперечень на позов суду не надала. Із наданої суду постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 31.07.2006р. вбачається, що ОСОБА_2. оголошена у розшук, у зв'язку з чим, суд зі згодою сторін та у відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України розглядає справу у відсутності відповідача, постановляє заочне рішення.

Представник 3-ї особи, діючий на підставі довіреності від 01.06.2006р. заперечувала щодо позовних вимог, зазначивши, що на момент укладання попереднього договору від 09.02.2006р. належна ОСОБА_2. частина будинку знаходилася під арештом, накладеним постановою прокуратури Дзержинського району м. Харкова від 03.01.2006р., а також на відсутність державної реєстрації попереднього договору від 09.02.2006р., у зв'язку з чим цей договір, на думку третьої особи, вважається неукладеним, оскільки сторонами договору не було виконано вимоги щодо форми, встановленої для основного договору купівлі-продажу.

Суд, вислухавши сторони, перевіривши надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступного.

Так, матеріалами справи та поясненнями сторін встановлено, що 09.02.2006р. між позивачем і відповідачем було укладено попередній договір (а.с.5,6), відповідно до умов якого сторони зобов'язалися у майбутньому до 10.03.2006р. укласти договір купівлі-продажу 47/100 частини будинку № АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2. на праві власності, за яким відповідач буде продавцем, а позивач - покупцем, ціна продажу складатиме 72 000грн.

Пунктом 4 попереднього договору було передбачено, що для підготовки документів щодо укладання основного договору та сплати суми заборгованості з комунальних та інших обов'язкових платежів позивач передає у власність відповідачу, а відповідач зобов'язується повернути позивачу грошову суму в розмірі 72000грн. до укладення основного договору. За взаємним бажанням сторін, сума, що отримана позивачем від відповідача, може бути зарахована в рахунок сплати вартості будинку при укладанні основного договору, або сплати неустойки, передбаченої п. 5 цього договору. Згідно п. 5 попереднього договору у разі порушення

2

зобов'язань, передбачених п.1 та 4 цього договору, сторона, яка порушила зобов'язання, повинна передати іншій стороні неустойку в розмірі 30000грн.

Крім того, в п.7 попереднього договору сторони передбачили, що зобов'язання, встановлені у п. 1 цього договору, припиняються, якщо основний договір не буде укладено протягом строку, визначеного у цьому пункті, тобто до 10.03.2006р.

Відповідно до ч. З ст. 635 Цивільного кодексу України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи, сторони за попереднім договором від 09.02.2006р. не уклали основний договір купівлі-продажу належної відповідачу 47/100 частини будинку № АДРЕСА_1, у строк до 10.03.2006р., отже зобов'язання, встановлені попереднім договором, припинилися.

Посилання позивача та його представника на те, що листом від 06.03.2006р. (а.с.7) він звернувся до представника відповідача за довіреністю від 01.04.2005р. - ОСОБА_3. з пропозицією укласти основний договір купівлі-продажу, не можуть прийматися судом до уваги, оскільки текст листа не містить пропозиції про укладення основного договору купівлі-продажу, лист було вручено ОСОБА_3, який не є уповноваженою особою відповідача вести від його імені листування, а доказів надіслання цього листа безпосередньо відповідачу суду не надано.

За таких обставин суд вважає недоведеним факт належного виконання позивачем умов п. 1 попереднього договору від 09.02.2006р.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Отже, з матеріалів справи не вбачається, що саме відповідач порушив умови попереднього договору від 09.02.2006р., тому й застосування неустойки до нього згідно п. 5 попереднього договору від 09.02.2006р. є безпідставним.

Щодо стягнення з відповідача суми у розмірі 72 000грн. суд дійшов до висновку про її необґрунтованість, оскільки позивачем не було надано жодного доказу факту передачі ним у власність відповідачу вказаної суми згідно п. 4 попереднього договору від 09.02.2006р.

Ствердження позивача та його представника щодо сплати належним чином суми у розмірі 72000грн. за умовами попереднього договору від 09.02.2006р. не знайшли свого підтвердження в судовому засідання поясненнями свідка - приватного нотаріуса ОСОБА_4., котра зазначила, що у її присутності зазначена сума позивачем не передавалось.

Вивчаючи копію попереднього договору, а у подальшому оглядаючи її оригінал, вбачається, що у п.4 зазначеного договору щодо отримання 72000грн. зазначено, що «сума, що отримана Стороною 1 від Стороною 2, може бути зарахована в рахунок сплати вартості будинку...», разом з цим, у самому договору вказано, що Сторона 1 - ОСОБА_1., Сторона 2 - ОСОБА_2., отже із п.4 у 2-му реченні не зрозуміло хто отримав 72000грн., що є предметом позову щодо стягнення (а.с.5).

Далі, як встановлено на підставі наданих суду документах, на момент укладання попереднього договору від 09.02.2006р. належні відповідачу 47/100 частини будинку № АДРЕСА_1, знаходилися під арештом, накладеним постановою прокуратури Дзержинського району м. Харкова від 03.01.2006р., що свідчить про відсутність у відповідача права розпоряджатися цим майном на момент укладання попереднього договору від 09.02.2006р.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведені обставини суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 509, 549, 635 ЦК України та ст.ст. 10, 60, 209, 212-215 та 224 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та

апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою

заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.