2-2638/10

        РІШЕННЯ

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    25 серпня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого – судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Мухоїд Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та звернення стягнення,

встановив:

    представник позивача звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачами договірних зобов’язань по сплаті коштів за надані їм кредит, що є підставою для стягнення заборгованості в розмірі 1 849 158 грн. та судових витрат, крім того просила у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на нерухоме майно.

    Представник позивача просила про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

    Відповідачі будучи повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не з’явилися.

    Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи, на підставі ст. 169 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 157 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів у заочному порядку.

    Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

    Так, 14 березня 2008 року Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_4 укладено кредитний договір                 № 014/9408/85/69188, за яким відповідач зобов’язувався не пізніше 14 березня  2023 року повернути отримані грошові кошти в сумі 200 000 доларів США, здійснюючи щомісячні виплати 14 числа місяця (п.1.3.2 договору).

На підставі п 1.2.1 договору відповідач зобов’язався своєчасно сплачувати кредит, проценти за користування кредитом (14.25 % річних).

Також 14 березня 2008 року на забезпечення кредитного договору укладений договір іпотеки, відповідно до п. 1.1 якого, цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору №014/9408/85/69188.

Згідно п. 1.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно – земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер – 32218890:01:19:277:0009.  

Також, 31 березня 2009 року між  позивачем та відповідачем ОСОБА_5  укладено договір поруки №  96-05/13/592, за яким відповідач зобов’язується відповідати за погашення боргу за кредитним договором № 014/9408/85/69188 від 14 березня 2008 року, на засадах солідарного боржника ( п.2.2 договору).  

Договором поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником всіх або окремих взятих на себе зобов’язань по кредитному договору поручитель несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки (п.3.1 договору).      

         Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а в разі порушення боржником цих вимог той, згідно зі статтями 625, 1048 і 1050 ЦК України, повинен сплатити кредиторові суму боргу та проценти встановлені за умовами кредитного договору.

          Вимогами ст. 549 ЦК України, передбачено обов’язок боржника в разі порушення зобов’язання передати кредиторові грошову суму штрафу у вигляді процентної ставки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання свого обов’язку.

    Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

    Разом з тим вимогою ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.  

    Відповідач згаданих умов договору не дотримався й згідно поданих суду розрахунків частково повернув грошові кошти, а отже договірні зобов’язання не виконав.

    Загальна сума боргу ОСОБА_4 перед позивачем складає 230 856, 18 доларів США або (за курсом Національного банку України станом на 22 січня 2010 року) 1 849 158 грн., з яких:

-   сума непогашеного кредиту – 224 003,58 доларів США або 1 794 268 грн. 68 коп.;

-   заборгованість за відсотками – 4 050 доларів США або 32 440 грн. 50 коп.;

-   пеня за порушення строків сплати відсотків – 2 802,60 долірв США аюо 22 448 грн. 83 коп.

Сума пені за прострочення порушення строків сплати відсотків за користування кредитом нарахована позивачем із дотриманням вимог п. 2 ст. 258 ЦК України.

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, які сумнівів у суду не викликає, і в цій частині позов підлягає задоволенню.  

Також у висунутих вимогах позивач порушує питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є нерухоме майно – земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер – 32218890:01:19:277:0009.  

Зі справи встановлено, що зобов’язання боржника по сплаті заборгованості за кредитним договором забезпечено також і іпотекою нерухомого майна.

Аналізуючи положення Закону України «Про іпотеку» та Глави 49 ЦК України суд вважає, що кредитор вправі одержати задоволення зобов’язань лише за одним з видів його забезпечення, а тому звернення стягнення на предмет іпотеки є альтернативною вимогою.

Разом з тим всі передбачені статтями 38 і 39 Закону України «Про іпотеку» підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки судовим рішенням при розгляді цієї справи позивачем не доведено, а оскільки наявні підстави для відповідальності боржника і поручителя згідно ст. 554 ЦК України в задоволенні вимоги іншої частини позову, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки слід відмовити.    

          Крім того, представником позивача представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які слід стягнути з відповідачів.        

      На підставі викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,

вирішив:

    позовну заяву задовольнити частково.

      Стягнути солідарно із ОСОБА_4  та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (рр 290900132, МФО 322904, Код ЄДРПОУ 23494105) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 849 158 грн., а також судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 1 700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 1 850 978  грн. 67 коп.

    В задоволенні іншої частини позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

    Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

    Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя