Справа № 2-О-173/10

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня  2010 року                                                                                               місто Одеса

Київський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого судді          -   Непоради М.П.

при секретарі                    -   Єрьоменко Л.В.,

За участю народних засідателів-Костової К.Л., Ференс 0.0.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу за заявою ОСОБА_2, зацікавлена особа-відділ по забезпеченню діяльності органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання ОСОБА_3 недієздатним, призначення опіки та опікуна  

ВСТАНОВИВ:

    Заявниця ОСОБА_2 звернулася до суду с заявою про визнання ОСОБА_3, 1964 року народження, недієздатним, призначення опіки   та  опікуна, зацікавлена особа: відділ по забезпеченню діяльності  органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради.

     У судовому засіданні представник заявниці заяву підтримав та пояснив, що ОСОБА_3, 1964 року народження, є чоловіком заявниці та  знаходиться з ним у шлюбних стосунках з  1988 року. У 2000 році ОСОБА_3 був направлений на працю до України від компанії «Маннол-логистик». На протязі кількох років її чоловік у м Одесі перебував неодноразово на лікуванні у психоневрологічних лікарнях, про що свідчать  довідки психіатричної клініці 411 Центрального військового клінічного госпіталю від 01 жовтня 2003 року, від  21 жовтня 2003 року, від 14 квітня 2005 року, від 04 липня 2007 року, від 13 липня 2007 року, довідка з ОПНД від 22.05.2010 року, медична картка амбулаторного хворого ОСОБА_3 №1054\10, медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_3 №1298. Через хворобу внаслідок тривалого і постійного зловживання алкогольними напоями у нього почали проявлятися постійні і стійки ознаки психічного розладу, що виявилось насамперед у його неадекватній поведінці, він постійно знаходиться у жахливому стані, його мучать кошмари, він висловлював думку про самогубство.

     Крім того,  14 квітня 2005 року ОСОБА_3 попав під вплив шахраїв, яки ввівши його в оману і зловживаючи його довірою, отримали  від нього довіреність на ім’я ОСОБА_4 на право розпорядження долею в статутному фонді ТОВ «Автолюкс-Центр», де її чоловік був засновником, про що їй стало відомо тільки зараз.  На підставі цієї довіреності в подальшому ця доля була продана. Все це погіршило матеріальний стан сім ї. Через хворобу ОСОБА_3 не може розуміти значення своїх дій, керувати ними, потребує опіки, у зв’язку з чим заявниця  вимушена звернутися до суду з метою визнання ОСОБА_3 недієздатним та встановлення над ним опіки.

    Представник зацікавленої особи відділу по забезпеченню діяльності  органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради заяву  визнав та не заперечував проти ухвалення рішення.

     Суд, заслухавши  пояснення представника заявниці, представника зацікавленої особи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, вважає заяву доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

     В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, 1964 року народження   є чоловіком заявниці та  знаходиться з ним у шлюбних стосунках з  1988 року. У 2000 році ОСОБА_3 був направлений на працю до України від компанії «Маннол-логистик». Протягом кількох років її чоловік у м Одесі перебував на лікуванні у психоневрологічних лікарнях, про що свідчать  довідки психіатричної клініці 411 Центрального військового клінічного госпіталю від 01 жовтня 2003 року, від  21 жовтня 2003 року, від 14 квітня 2005 року, від 04 липня 2007 року, від 13 липня 2007 року, довідка з ОПНД від 22.05.2010 року, медична картка амбулаторного хворого ОСОБА_3 №1054\10, медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_3 №1298.  Через хворобу в наслідок тривалого і постійного зловживання алкогольними напоями у нього почали проявлятися постійні і стійки ознаки психічного розладу.

     Крім того,  14 квітня 2005 року ОСОБА_3 попав під вплив шахраїв, яки ввівши його в оману і зловживаючи його довірою, отримали  від нього довіреність на ім’я ОСОБА_4 на право розпорядження долею в статутному фонді ТОВ «Автолюкс-Центр», де він був засновником.  На підставі цієї довіреності в подальшому ця доля була продана. Все це погіршило фінансовий стан сім ї. Через хворобу ОСОБА_3 не може розуміти значення своїх дій, керувати ними, потребує опіки, у зв’язку з чим заявниця  вимушена звернутися до суду з метою визнання ОСОБА_3 недієздатним та встановлення над ним опіки.

       Для встановлення факту психічного захворювання та  задоволення вимог представника заявниці судом було призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу , проведення якої  доручено Одеський обласної клінічної психіатричної лікарні №1.

       Комісійною амбулаторною судово-психіатричною експертизою від 16 червня 2010 року надано акт №601, в якому комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_3, 1964 року народження з 2003 року страждає хронічним, стійким психічним розладом у вигляді стійкого турботно-фобичного розладу  (F40/8),   у зв’язку з чим  він не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. Вимагає встановлення опіки. ОСОБА_3. не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати на час підписання ним довіреності від 14 квітня 2005 року, яку надав ОСОБА_4 та яка звірена приватним нотаріусом Одеського місцевого нотаріального округу Лічман І.М. 14.04.2005 року за № 4978.  

     Допитані у судовому засіданні    свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили психічний стан ОСОБА_3 на період сумісної праці   у 2001-2005 роках, та на час підписи ОСОБА_3 довіреності на ім’я ОСОБА_4 від 14 квітня 2005 року.

     Відповідно до ст. 39 ЦК України,  фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення свої  дій та (або) керувати ними.

      Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦК України якщо від часу виникнення недієздатність залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.

     Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 16 червня 2010 року ОСОБА_3 з 2003 року страждає хронічним, стійким психічним розладом  у вигляді стійкого турботно-фобичного розладу  (F40/8). Ці обставини було підтверджено свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_8

     Таким чином суд вважає можливим задовольнити вимоги представника заявниці у частині визнання ОСОБА_3 недієздатним з 1 жовтня  2003 року.     Відповідно до ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

     Таким чином, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_2 задовольнити, визнати ОСОБА_3, 1964 року народження недієздатним.

     В судове засідання не було надано відомостей та відповідного висновку органу опіки та піклування відносно особи, яка повинна бути призначена опікуном ОСОБА_3

Тому суд вважає, що це питання повинно бути вирішено в іншому окремому провадженні та не може бути задоволено в цьому провадженні.

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 39, 40, 41, 60 ЦК України, ст..ст. 236-241 ЦПК України, суд-

                           ВИРІШИВ:

     Заяву ОСОБА_2 – задовольнити.

     Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, недієздатним з 01 жовтня 2003 року.      

    Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею Ії копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий                              підпис                                                                  М.П. Непорада

Народні засідателі:                 підписи                                                                

                                                                                                                                К.Л.Костова ОО Ференс