Справа № 2-4863/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    20 серпня 2010 року                                                                                                місто Одеса

Київський районний суд  міста Одеси у складі:

     Головуючого  - судді   Непоради М. П.

     при секретарі -            Яіцької А. І.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні, в залі суду,  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, за участю третьої особи орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеського міськвиконкому,  про визнання    права  власності,     -

ВСТАНОВИВ:

           Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів яким просить  визнати за ним  право власності на ?  частину  квартири АДРЕСА_1.  

            В мотивування позовних вимог позивач посилається на те, що він на підставі свідоцтва № 188450 від 04.01.2005, виданого  управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради є співвласником  квартири  АДРЕСА_1.  

Оскільки, як вважає позивач,  відповідачі  не визнають його права як співвласника спірного житла,  обмежують його  можливість   здійснювати повноваження  власника щодо належної  частки майна, то такими діями  відповідачі  порушують норми   законодавства, якими врегульовані  правовідносини  що стосуються  майна, яке знаходиться у спільній власності.

             У судовому засіданні  позивач позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги   у повному обсязі.

             В свою чергу відповідач  ОСОБА_2  позов не визнала,  просила відмовити  у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, мотивуючи тим, що  жодний з  співвласників  спірного житла  не  оспорює права позивача на частку в  спільному майні, та взагалі всі з  співвласників  визнають право позивача на  частку у  майні, що знаходиться у спільній власності,  і не чинять зі свого боку жодних перешкод  у здійсненні  позивачем прав та виконання обов’язків як співвласника майна, що знаходиться у спільній власності.

    Відповідачі ОСОБА_3 яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, з позовом ознайомлена, сповіщалася належним чином про час та місце слухання справи, причини неявки суду не відомі.

    Представник третьої особи - органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеського міськвиконкому – в судовому засіданні пояснила, що оскільки права неповнолітньої дитини не зачіпаються, вона залишає вирішення справи на розсуд суду.

              Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи, оцінивши подані  сторонами  докази  у їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити  виходячи з наступного:

               Відповідно до  свідоцтва про право власності  на житло  № 188450, зареєстрованого у реєстровій книзі  під № 19-20082 від 04.01.2005 управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради  квартира  АДРЕСА_1  належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_1,  ОСОБА_3, та неповнолітньому ОСОБА_4 у рівних частках.

               У  відповідності до частини 1 статті 15 ЦК України  кожна особа  має право  на захист  свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання  або оспорювання.

               Відповідно до пункту 1 частини  2 статті 16 ЦК України способом захисту  цивільного права та інтересу  може бути визнання  права.

                На думку суду  визнання права -  спосіб захисту, який застосовується  у випадку  наявності спору між суб’єктами  цивільного права з приводу наявності  чи відсутності  правовідносин між ними, і відповідно наявності чи відсутності   цивільного  права та цивільного обов’язку.

                Відповідно до статті 60 ЦПК України  кожна сторона  зобов’язана   довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу  своїх вимог і заперечень.  Доказуванню підлягають   обставини, які мають  значення  для ухвалення  рішення  у справі і щодо яких  у сторін  та інших осіб, які  беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може  ґрунтуватись на припущеннях.

                 Як встановлено матеріалами справи  позивач не  довів суду  беззаперечних фактів невизнання чи оспорювання його права на частку  у майні, що знаходиться  у спільній власності, з боку  відповідачів.

                 Окрім того, судом  достеменно  встановлено, що  право  власності  позивача на  частку у майні, що знаходиться у спільній частковій власності    визнається  відповідачами у повному  обсязі,  будь – яких перешкод у здійсненні повноважень власника позивачу  відповідачі не чинять.

                 Позивач також не заперечує факту його права власності   на частку у спірному майні що знаходиться у спільній частковій власності.

                 Відповідно до  частини 1 статті 61 ЦПК України обставини, визнані   сторонами  та іншими  особами, які беруть   участь і справі, не підлягають доказуванню.

                 Предметом заявлених  позовних вимог є   визнання права, тобто конкретно визначена вимога  позивача до відповідачів, направлена  на захист  порушеного права.  

                 Оскільки  позивачем не доведено  факту  здійснення  відповідачами   дій направлених на  невизнання чи оспорювання  права  позивача, то  суд  приходить до висновку про відсутність предмету спору.  

                 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16 ЦК України,  ст. ст. 3,4, 6, 8, 15, 60, 61, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223, ЦПК України,   суд,  -

ВИРІШИВ:

               У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до  ОСОБА_2, ОСОБА_3, неповнолітнього ОСОБА_4 про визнання   права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1,   -  відмовити.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.            

Головуючий                                                                                                М.П. Непорада