АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-5678/10 Головуючий у 1-й інстанції: Плечищева О.В.

Суддя-доповідач: Гончар О.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2010 року                         м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді     Бондаря М.С.

суддів             Гончара О.С., Кухаря С.В.

при секретарі         Повєткіній О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оріхівського районного суду м.Запоріжжя від 08 червня 2010 року у справі за позовом Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення збитків, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2009 року позивач звернувся в суд із вказаним позовом. Зазначав, що відповідачів по справі було притягнуто до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, що потягли за собою тяжкі наслідки у вигляді збитків позивача на суму більше 958500 грн. Від кримінальної відповідальності їх було звільнено за амністією.

Після часткового погашення збитків розмір їх невідшкодованої частини склав 710794 грн., які позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку на свою користь.

Рішенням Оріхівського районного м.Запоріжжя області від 08 червня 2010 року позов задоволено повністю. Вирішено питання про судові витрати.

Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, відповідач ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі вимагав зазначене рішення змінити, відмовивши в задоволенні позову щодо нього.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В апеляційній скарзі, не оспорюючи розміру збитків, підставою для задоволення своєї апеляційної вимоги ОСОБА_2 зазначив невстановлення судом спільності його дій чи змови з ОСОБА_3 на спричинення матеріальних збитків позивачеві. А тому суд безпідставно стягнув збитки в солідарному порядку.

Проте, з такими запереченнями не можна погодитись з огляду на наступне.

Встановлено, що 28.09.2007 року ОСОБА_4 і ОСОБА_3 були притягнуті до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, передбачених ст. 367 ч.2, ст.27 ч.5, ст. 369 ч.1 КК України та 366 ч.2, ст.369 ч.1 КК України відповідно.

За ст. 367 ч.2 КК України ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що він в період 2006-2007 років будучи директором Оріхівської філії ЗОКС «Довіра» будучи посадовою особою, наділеним організаційно-розпорядчими повноваженнями внаслідок неналежного виконання своїх службових обов’язків діючи всупереч положень Статуту кредитного товариства., не пересвідчившись в справжності наданих документів та за відсутності позичальників та їх поручителів, діючи в інтересах ОСОБА_3, видав їй кредити на загальну суму 958500 грн., що в 250 і більше разів перевищує ненеоподаткований мінімум доходів громадян та є тяжким наслідком.

ОСОБА_3 за ст. 366 ч.2 КК України обвинувачувалась в тому, що будучи посадовою особою, діючи навмисно , з особистих корисних спонукань склала завідомо підроблені документи – довідки про доходи третіх осіб. На підставі цих підроблених документів ОСОБА_3 були оформлені і отримані кредити в ОФ ЗОКС «Довіра» на загальну суму 958500 грн. що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є тяжким наслідком.

Зі змісту протоколів допиту ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вбачається, що їхні дії були злагоджені, спрямовані на досягнення єдиного результату. Обидві особи усвідомлювали при цьому протиправність своїх дій. Розуміли, що за відсутності спільності і узгодженості їх дій грошові кошти під виглядом кредитів видані бути не могли. Зокрема ОСОБА_2 і ОСОБА_3 зазначали, що ОСОБА_2 особисто видавав грошові кошти з каси товариства ОСОБА_3, яка не мала права на їх отримання. (а.с. 149-151, 155-157)

Таким чином, колегія суддів, як і суд першої інстанції, також приходить до переконання, що шкода Кредитній спілці була завдана внаслідок спільних дій ОСОБА_2 і ОСОБА_3, тому у відповідності до вимог ст. 1190 ЦК України вони мають нести солідарну відповідальність перед ЗОКС «Довіра»

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Колегія відмічає, що ОСОБА_5 було звільнено від кримінальної відповідальності не з реабілітуючих підстав. Він з цим погодився і на цьому наполягав. А отже ОСОБА_5 погодився і з кваліфікуючою ознакою його дій – спричинення його діями і бездіяльністю тяжких наслідків в розмірі, що перевищує 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Таким чином, вимога ОСОБА_2 про ухвалення рішення про відмову в задоволенні щодо нього позову не ґрунтується на обставинах справи і суперечить вимогам закону, оскільки з огляду на наведені положення ст. 1166 ЦК України ОСОБА_2 має відшкодовувати спричинену ним шкоду у вигляді тяжких наслідків, що перевищують 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Оскільки сторонами не оспорювався розрахунок збитків, колегія суддів з огляду на положення ст. 303 ЦПК України рішення суду в цій частині не переглядала.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами у справі, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.

Доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображають позицію відповідача, яку він вважає такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

За таких обставин, судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції..

На підставі викладеного, керуючись ст. 307, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Оріхівського районного суду м.Запоріжжя від 08 червня 2010 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Суддя Суддя

Бондар М.С. Гончар О.С. Кухар С.В.