Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-5216/ 2010 Головуючий у 1 інстанції – Варакіна Н.Б.
Категорія - 57 Доповідач - Головань А. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Бубличенко В.П.
суддів - Голованя А. М.
Черниш Т. В.
при секретарі - Дімановій Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області на постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 5 січня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА :
У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом про визнання бездіяльності управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді неправомірною та зобов'язання здійснити нарахування та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни, за 2006-2007 роки, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зазначала, що як особа зі статусом дитини війни відповідно до ст. 6 вищеназваного Закону має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила поновити строк звернення з позовом в суд, визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його здійснити відповідні перерахунки за 2006 - 2007 роки.
Постановою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 5 січня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Суд визнав протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в в Компаніївському районі Кіровоградської області щодо не нарахування ОСОБА_2. коштів, виплата яких передбачена ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та зобов'язав управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_2 підвищення пенсії, згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року. Стягнуто на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3,40 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права.
Позивачем постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржена.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Суд встановив, що ОСОБА_2 набула статусу дитини війни відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі, визначеному ст.6 цього Закону .
Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується ст.46 Конституції України.
У 2007 році управління Пенсійного фонду не нараховувало ОСОБА_2 кошти, передбачені ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни".
Ураховуючи наведене, суд обґрунтовано зобов'язав управління Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 зазначені кошти за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року виходячи з того, що рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", яким було зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з п. п. 7 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства, тому безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо відсутності у Пенсійного фонду обов’язку здійснювати виплати передбачені Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Також не можна погодитися з доводами апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни та відсутність порядку перерахування, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке ґрунтується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області відхилити.
Постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 5 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуюча
Судді