Апеляційний суд Кіровоградської області                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

         Справа № 22-5860/ 2010                                     Головуючий у 1 інстанції – Панасюк І.В.

         Категорія - 57                                                      Доповідач –  Головань А.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         31 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

           головуючої судді     -   Бубличенко В.П.

           суддів                        -   Голованя А. М.

                                                 Черниш Т. В.

           при секретарі          -    Дімановій Н.І.

         розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області на рішення Гайворонського районного суду   Кіровоградської області  від 21 травня 2010 року,-

ВСТАНОВИЛА :

         У квітні 2010 року ОСОБА_2  звернувся в суд з позовом до управління  Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області про визнання його дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни, за 2006-2009 роки, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

         Зазначав, що як особа зі статусом дитини війни відповідно до ст. 6  вищеназваного Закону має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, просив поновити строк звернення з позовом в суд,  визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його здійснити відповідні перерахунки за 2006 - 2009 роки.

        Рішенням Гайворонського районного суду   Кіровоградської області  від 21 травня 2010 року позов  ОСОБА_2  задоволено частково.

         Суд зобов'язав управління Пенсійного фонду України в  Гайворонському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_2  підвищення пенсії, згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  з урахуванням положень ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

         В апеляційній скарзі позивач  просить скасувати постанову суду в частині відмови в позові та задовольнити його позов в повному розмірі.

  В апеляційній скарзі відповідач просить  скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову, ухвалену з порушенням норм  права. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено, проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано і правові підстави для проведення такого перерахунку відсутні.  

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача  слід задовольнити частково, а апеляційну скаргу управління – відхилити з наступних підстав  .  

 Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення  суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що розмір підвищення до пенсії не може бути визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, проте з такими доводами  погодитись не можна.

        Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

        Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

        Таким чином при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

      Згідно з п. п. 7 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань  призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії  з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”,  а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є незаконною.

  Крім того, враховуючи положення ч. 2 ст. 152 Конституції України, та рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд  правильно визначив періоди за які необхідно проводити перерахунок в 2007 році та 2008 році.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату  соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

         У справі “Кечко проти України” Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

          Пільги для дітей війни, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, запроваджено не було. Згідно з п.17 ст.77 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” дію ст.6 Закону  було зупинено на 2006 рік  і рішення Конституційного Суду щодо визнання такого призупинення не конституційним відсутнє, тому рішення суду в частині відмови в проведенні перерахунку за 2006 рік є правильним.

          Разом з тим, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги позивача щодо незаконності відмови в проведенні перерахунку за 2009 рік. Відмовляючи в проведенні перерахунку за 2009 рік, суд виходив з того, що позивач не надав доказів. що його права порушено, проте погодитись з таким висновком суду не можна.  

         Стаття 6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в 2009 році не була обмежена у дії. В запереченні на позов (а.с.11) відповідач зазначав, що в 2009 році позивачу щомісячно виплачується надбавка  в розмірі 10 % прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, тобто сам відповідач визнав, що  позивачу в 2009 році не виплачується щомісячне підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону, тобто в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.                                                                                                                          За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає зміні, перерахунок необхідно проводити з  за період з 22 травня не по 31 грудня 2008 року включно, а по 31 грудня 2009 року включно  в межах заявлених позовних вимог в суді першої інстанції.

 Керуючись ст.307 ч.1 п.3, ст.309, ст.314 ч.2, ст.316  ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  , -

ВИРІШИЛА:

     Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

     Змінити  рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2010 року в частині кінцевої дати  проведення перерахунку пенсії позивача за період з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з  22 травня 2008 року по  31 грудня 2009 року.  

        Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі відхилити.

        В решті рішення суду залишити без зміни.

 Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, є остаточним та оскарженню  в касаційному порядку не підлягає.

   Головуюча:

  Судді: