У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.08.10 Справа №10/130-пд-10
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі Акімовій Т.М.
за участю представників
позивача: Третьякова Г.П., паспорт серії МО № 828362 від 09.03.2000р. голова об’єднання;
відповідача: Руденко О.В., довіреність № 07/1701-10 від 02.01.2010р.;
від Херсонського територіального представництва НКРЕ –не з’явився;
від Державної інспекції з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області –не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 10/130-пд-10 та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м.Херсон
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 08.07.2010р. у справі № 10/130-пд-10
за позовом Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «49 ГХД-35», м.Херсон
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м.Херсон
за участю Херсонського територіального представництва НКРЕ, м.Херсон та Державної інспекції з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області, м.Херсон
про зобов’язання виконувати умови договору про постачання електричної енергії
Встановив:
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.07.2010р. у справі № 10/130-пд-10 (суддя Александрова Л.І.) провадження у справі припинено. Судові витрати покладено на відповідача.
Ухвала суду прийнята з посиланням на п.1.1 ст.80 ГПК України та мотивована тим, що під час розгляду справи відповідач повідомив, що 06.07.2010р. ВАТ «ЕК «Херсонобленерго»відновило позивачу електропостачання, тому відсутній предмет спору.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить ухвалу суду першої інстанції від 08.07.2010р. у справі № 10/130-пд-10 скасувати у зв’язку з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та передати справу № 10/130-пд-10 на розгляд до господарського суду Херсонської області. Відповідач вимоги апеляційної скарги обґрунтовує ст.49 ГПК України, п.7.5 ПКЕЕ та зазначає, що оскільки суд поклав державне мито на відповідача, то фактично зроблено висновок про неправомірність дій відповідача. Згідно з п.7 додатку № 2 до договору у разі несплати рахунків споживачем виставлених відповідно до умов договору протягом 5 днів, постачальник електричної енергії має право відключити споживача. Відповідач вважає, оскільки у позивача існував борг за спожиту електричну енергію, то дії відповідача щодо відключення позивача від електроенергії є правомірними. Скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом під час винесення оскаржуваного рішення було порушено приписи статті 4-2 ГПК України, яке полягає в тому, що суд взяв до уваги доводи та докази позивача, залишаючи поза увагою твердження відповідача.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що доводи заявника апеляційної скарги є безпідставними і не підлягають задоволенню з наступних підстав. На письмове звернення до відповідача листом № 21 від 27.05.2010р. з проханням надати роз’яснення та розрахунок зайво нарахованої до оплати суми щодо втрат у внутрішньобудинкових мережах, відповідач відреагував припиненням електропостачання 03.06.2010р. Таким чином, відповідачем було порушено умови виконання договору постачання електричної енергії № 4599 від 24.02.2010р. шляхом припинення її подачі позивачу. Твердження заявника апеляційної скарги про те, що позивач не оплатив рахунок в травні місяці не відповідає дійсності, оскільки було сплачено за спожиту електроенергію на ліфти та комунальне освітлення житлового будинку і ніякої заборгованості не було, а не погодився позивач з оплатою за втрати в мережах мешканців будинку 900кВт/г. До того ж, рахунок відповідач виставив з втратами в мережах мешканців квартир без будь-якого повідомлення, попередження, узгодження, хоча із кожним власником квартири відповідачем укладені договори на користування електричною енергією. Безпідставно відповідач посилається на п.6.25 ПКЕЕ, оскільки відповідач повинен керуватися пунктом 1.4 ПКЕЕ, тобто саме на електропередавальну організацію (відповідач у справі) покладаються всі витрати, пов’язані з доставкою електричної енергії в точку продажу. Необґрунтованим є твердження скаржника про порушення судом першої інстанції вимог статті 4-2 ГПК України, так як суд при винесенні оскаржуваної ухвали врахував усі доводи сторін та повно і об’єктивно розглянув справу. На підставі викладеного, позивач вважає оскаржуваний судовий акт законним, обґрунтованим, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною і просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.
Херсонське територіальне представництво НКРЕ, державна інспекція з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 13 серпня 2010р. у справі № 10/130-пд-10 апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду.
Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2181 від 26.08.2010р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді –Антонік С.Г., суддів Мойсеєнко Т.В., Зубкова Т.П.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.08.2010р. справу прийнято розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді –Антонік С.Г., суддів Мойсеєнко Т.В., Зубкова Т.П.
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
24.02.10р. між позивачем і відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №4599.
25.05.10р. позивач отримав на оплату рахунок за період з 23.04.10 по 23.05.10 р. на суму 560 грн.04коп., до якого крім вказаних в договорів об'єктів (ліфти та комунальне освітлення) відповідач включив втрати електроенергії у внутрішньобудникових електромережах за електроенергію, спожиту мешканцями будинку.
В цей же день позивач перерахував відповідачу вартість фактично спожитої на комунальні потреби електроенергію в сумі 340 грн. 88 коп. (1399 квт/г).
Решту виставленої суми позивач не оплатив та звернувся листом № 21 від 27.05.2010р. до відповідача з проханням надати роз'яснення та розрахунок зайво нарахованої до оплати суму (а.с.26), але відповідач не відповів на вказаний лист та 03.06.2010р. припинив електропостачання на підставі наданого позивачу разом з рахунком попередженням про відключення від електромережі (а.с. 30).
В матеріалах справи наявні листи Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області № 16/6-797 від 05.07.2007р. (а.с.97), Херсонського територіального представництва НКРЕ № 30-21-18/360 від 06.07.2010р. (а.с.104) з яких слідує наступне:
Згідно п. 1.4 ПКЕЕ “Точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії. Електропередавальна організація покриває всі витрати, пов'язані з доставкою електричної енергії в точку продажу.”
Таким чином, у разі, якщо між енергопостачальником та власниками квартир ОСББ укладені договори про користування електричною енергією та балансоутримувачем електричних мереж, через які передається електрична енергія до точки продажу, є юридична особа, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, втрати електричної енергії внутрішньобудинкових мережах об’єднання покладаються на електропередавальну організацію.
Також у листі вказано про те, що розрахунок обсягів втрат у внутрішньобудинкових мережах ВАТ «Херсонобленерго»не вірно застосовує Методику по визначенню втрат електричної енергії у трансформаторах і лініях електропередач відповідно до однолінійної схеми будинку.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції було встановлено, що ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" 06.07.10 р. відновило позивачу електропостачання, отже на момент прийняття спірної ухвали предмет спору був відсутній.
Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції про припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 ст. 80 ГПК України є цілком обґрунтованою та законною, оскільки саме відновлення відповідачем електропостачання і було предметом даного спору.
Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та наступним.
Відповідно до частини четвертої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу
Згідно ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Спір виник з тих підстав, що відповідач 03.06.2010р. припинив постачання електричної енергії на об’єкти відповідача, не врегулювавши з позивачем питання щодо обґрунтованості виставлення рахунку на сплату втрат електричної енергії у внутрішньобудинкових мережах об’єднання, яка спожита мешканцями будинку. Таким чином, причиною позову стали саме дії відповідача.
Крім того, листи Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області № 16/6-797 від 05.07.2007р. (а.с.97), Херсонського територіального представництва НКРЕ № 30-21-18/360 від 06.07.2010р. (а.с.104) наявні в матеріалах справи свідчать про те, що ВАТ «Херсонобленерго»не вірно застосовував Методику по визначенню втрат електричної енергії у трансформаторах і лініях електропередач відповідно до однолінійної схеми будинку. Тобто відповідач не правомірно включив у рахунок на сплату позивачем втрати електроенергії у внутрішньобудинкових мережах об’єднання, яка спожита мешканцями будинку.
Предмет спору став відсутнім внаслідок відновлення ВАТ «Херсонобленерго»06.07.20010р. подачі електроенергії на об’єкти позивача до вирішення спору по суті.
Твердження відповідача про те, що листи Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області № 16/6-797 від 05.07.2007р., Херсонського територіального представництва НКРЕ № 30-21-18/360 від 06.07.2010р. носять рекомендаційний характер є необґрунтованим, оскільки згідно п.1.14.ПКЕЕ спірні питання між споживачем та постачальником електричної енергії або електропередавальною організацією розглядаються в межах наданих законодавством повноважень, зокрема, НКРЕ і Держенергонаглядом.
Безпідставно відповідач посилається на п.6.25 ПКЕЕ, оскільки відповідач повинен керуватися пунктом 1.4 ПКЕЕ, тобто саме на електропередавальну організацію (відповідача у справі) покладаються всі витрати, пов’язані з доставкою електричної енергії в точку продажу.
За таких обставин, твердження скаржника про необґрунтоване покладення на нього судових витрат не приймається колегією суддів до уваги, оскільки спір виник саме з вини відповідача.
Порушення судом першої інстанції вимог статті 4-2 ГПК України, на думку скаржника, не вбачається, у зв’язку з тим, що суд при винесенні оскаржуваної ухвали врахував усі доводи сторін та правильно застосував норми процесуального права.
Матеріали справи свідчать про те, що господарським судом першої інстанції вірно застосовані вимоги зазначених норм та правильно здійснено розподіл судових витрат.
Посилання скаржника на порушення та неправильне застосування судом норм процесуального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
Постановив:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м.Херсон залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 08.07.2010р. у справі № 10/130-пд-10 залишити без змін.