У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.08.10                                                                                       Справа №10/128-пд-10

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

при секретарі Акімовій Т.М.  

за участю представників

позивача: Ігнатов С.С., паспорт НОМЕР_1 від 05.10.1998р. голова об’єднання;   

відповідача: Руденко О.В., довіреність № 07/1701-10 від 02.01.2010р.;

від Херсонського територіального представництва НКРЕ –не з’явився;

від Державної інспекції з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області –не з’явився;    

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 10/128-пд-10 та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м.Херсон

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 08.07.2010р. у справі № 10/128-пд-10

за позовом Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Покришена 14-А», м.Херсон

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м.Херсон

за участю Херсонського територіального представництва НКРЕ, м.Херсон та Державної інспекції з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області, м.Херсон

про зобов’язання виконувати умови договору про постачання електричної енергії

Встановив:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.07.2010р. у справі № 10/128-пд-10 (суддя Александрова Л.І.) провадження у справі припинено. Судові витрати покладено на відповідача.

Ухвала суду прийнята з посиланням на п.1.1 ст.80 ГПК України та мотивована тим, що під час розгляду справи відповідач повідомив, що 06.07.2010р. ВАТ «ЕК «Херсонобленерго»відновило позивачу електропостачання, тому відсутній предмет спору.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить ухвалу суду першої інстанції від 08.07.2010р. у справі № 10/128-пд-10 скасувати у зв’язку з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права та передати справу № 10/128-пд-10 на розгляд до господарського суду Херсонської області. Відповідач вимоги апеляційної скарги обґрунтовує ст.49 ГПК України, п.7.5 ПКЕЕ та зазначає, що суд неправомірно поклав державне мито на відповідача, тим самим фактично зробив висновок про неправомірність дій відповідача. Натомість згідно з п.7 додатку № 2 до договору у разі несплати споживачем рахунків, виставлених відповідно до умов договору протягом 5 днів, постачальник електричної енергії має право відключити споживача. Відповідач вважає, оскільки у позивача існував борг за спожиту електричну енергію, то дії відповідача щодо відключення позивача від електроенергії є правомірними. Підключення  споживача відбулось на його прохання. Скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом під час винесення оскаржуваного рішення було порушено приписи статті 4-2 ГПК України, яке полягає в тому, що суд взяв до уваги доводи та докази позивача, залишаючи поза увагою твердження відповідача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що доводи заявника апеляційної скарги є безпідставними і не підлягають задоволенню з наступних підстав. На письмове звернення до відповідача листом № 21 від 27.05.2010р. з проханням надати роз’яснення та розрахунок зайво нарахованої до оплати суми щодо втрат у внутрішньобудинкових мережах, відповідач відреагував припиненням електропостачання 03.06.2010р. Таким чином, відповідачем було порушено умови виконання договору постачання електричної енергії              № 4598 від 24.02.2010р. шляхом припинення її подачі позивачу. Твердження заявника апеляційної скарги про те, що позивач не оплатив рахунок в травні місяці не відповідає дійсності, оскільки було сплачено за спожиту електроенергію на ліфти та комунальне освітлення житлового будинку і ніякої заборгованості не було, а не погодився позивач з оплатою за втрати в мережах мешканців будинку 5364кВт/г. До того ж, рахунок відповідач виставив з втратами в мережах мешканців квартир без будь-якого повідомлення, попередження, узгодження, хоча із кожним власником квартири відповідачем укладені договори на користування електричною енергією. Безпідставно відповідач посилається на п.6.25 ПКЕЕ, оскільки відповідач повинен керуватися пунктом 1.4 ПКЕЕ, тобто саме на електропередавальну організацію (відповідач у справі) покладаються всі витрати, пов’язані з доставкою електричної енергії в точку продажу. Необґрунтованим є твердження скаржника про порушення судом першої інстанції вимог статті 4-2 ГПК України, так як суд при винесенні оскаржуваної ухвали врахував усі доводи сторін та повно і об’єктивно розглянув справу. На підставі викладеного, позивач вважає оскаржуваний судовий акт законним, обґрунтованим, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною і просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Херсонське територіальне представництво НКРЕ, державна інспекція з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 13 серпня 2010р. у справі   № 10/128-пд-10 апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду.

Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2179 від 26.08.2010р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді –Антонік С.Г., суддів Мойсеєнко Т.В., Зубкова Т.П.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.08.2010р. справу прийнято розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді –Антонік С.Г., суддів Мойсеєнко Т.В., Зубкова Т.П.

Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

24.02.10р. між позивачем і відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №4598.

25.05.10р. позивач отримав на оплату рахунок за період з 23.04.10 по 23.05.10р. на суму 2126грн.64коп., до якого, крім вказаних в договорі об'єктів (ліфти та комунальне освітлення), відповідач включив втрати електроенергії у внутрішньобудникових електромережах за електроенергію, спожиту мешканцями будинку.

В цей же день позивач перерахував відповідачу вартість фактично спожитої на комунальні потреби електроенергію в сумі 818грн.78коп. (3366 квт/г).

Решту виставленої суми позивач не оплатив та звернувся листом № 21 від 27.05.2010р. до відповідача з проханням надати роз'яснення та розрахунок зайво нарахованої  до оплати суму (а.с.22), але відповідач не відповів на вказаний лист та 03.06.2010р. припинив електропостачання на підставі наданого позивачу разом з рахунком попередженням про  відключення  від електромережі (а.с. 24).

В матеріалах справи наявний лист Херсонського територіального представництва НКРЕ № 30-21-18/360 від 06.07.2010р. (а.с.83),  з якого слідує наступне:

Згідно п. 1.4 ПКЕЕ “Точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії. Електропередавальна організація покриває всі витрати, пов'язані з доставкою електричної енергії в точку продажу.”

Таким чином, у разі, якщо між енергопостачальником та власниками квартир ОСББ укладені договори про користування електричною енергією та балансоутримувачем електричних мереж, через які передається електрична енергія до точки продажу, є юридична особа, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, втрати електричної енергії внутрішньобудинкових мережах об’єднання покладаються на електропередавальну організацію.  

Також у листі вказано про те, що розрахунок обсягів втрат у внутрішньобудинкових мережах ВАТ «Херсонобленерго»не вірно застосовує Методику по визначенню втрат електричної енергії у трансформаторах і лініях електропередач відповідно до однолінійної схеми будинку.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції було встановлено, що ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" 06.07.10 р. відновило позивачу електропостачання, отже на момент прийняття спірної ухвали предмет спору був відсутній.

Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції про припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 ст. 80 ГПК України є цілком обґрунтованою та законною, оскільки саме відновлення відповідачем електропостачання і було предметом даного спору.

Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та наступним.

Згідно ст. 49 ГПК України, якщо спір виник в наслідок неправильних   

З матеріалів справи слідує, що на письмове звернення до відповідача листом № 21 від 27.05.2010р. з проханням надати роз’яснення та розрахунок зайво нарахованої до оплати суми щодо втрат у внутрішньобудинкових мережах, відповідач відреагував припиненням електропостачання 03.06.2010р.

Тобто, відповідачем було порушено умови виконання договору постачання електричної енергії № 4598 від 24.02.2010р. шляхом припинення її подачі позивачу, а саме п.2.2.2 договору.

Твердження заявника апеляційної скарги про те, що позивач не оплатив рахунок в травні місяці є безпідставним, оскільки позивачем було сплачено за спожиту електроенергію на ліфти та комунальне освітлення житлового будинку, а не погодився позивач з оплатою за втрати в мережах мешканців будинку 3366кВт/г.

До того ж, рахунок відповідач виставив з втратами в мережах мешканців квартир без будь-якого повідомлення, хоча із кожним власником квартири відповідачем укладені договори на користування електричною енергією.

Безпідставно відповідач посилається на п.6.25 ПКЕЕ, оскільки відповідач повинен керуватися пунктом 1.4 ПКЕЕ, тобто саме на електропередавальну організацію (відповідача у справі) покладаються всі витрати, пов’язані з доставкою електричної енергії в точку продажу.

Твердження скаржника про необґрунтоване покладення на нього судових витрат не приймається колегією суддів до уваги, оскільки спір виник саме з вини відповідача.

Порушення судом першої інстанції вимог статті 4-2 ГПК України, на думку скаржника, не вбачається, у зв’язку з тим, що суд при винесенні оскаржуваної ухвали врахував усі доводи сторін та повно і об’єктивно розглянув справу.

Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.

Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни ухвали місцевого господарського суду відсутні

Керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

Постановив:

           Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м.Херсон залишити без задоволення.

 Ухвалу господарського суду Херсонської області від 08.07.2010р. у справі № 10/128-пд-10 залишити без змін.