У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року серпня місяця 09 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Синельщікової О.В.
суддів Яковенко Л.Г.
Терент’євої Н.М.
при секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Ялтинської міської ради, треті особи – ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання рішення недійсним, визнання дій незаконними та визнання права на розробку технічної документації,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 квітня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваною ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 квітня 2010 року провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Ялтинської міської ради, треті особи – ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання рішення недійсним, визнання дій незаконними та визнання права на розробку технічної документації закрито за підстав пункту 1 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України.
Позивачці роз’яснено її право на звернення до суду з даним позовом в порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_5 ставить питання про скасування ухвали суду і просить направити її позову заяву до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що, постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції порушив вимоги статті 58 Конституції України. Крім того, вказує, що судом не було прийнято до уваги, що нею, окрім вимог про визнання незаконними рішення та дій Ялтинської міської ради, також заявлені позовні вимоги про зміну правовідносин в оформленні документів на приватизацію земельної ділянки, визнання права на приватизацію в спільну власність земельної ділянки та визнання її права на оформлення у приватну власність земельної ділянки, які повинні розглядатися за правилами цивільного судочинства.
В запереченнях на апеляційну скаргу треті особи у справі – ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили її відхилити як безпідставну.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України суд свою ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що цей спір відноситься до сфери публічно-правових відносин, а тому підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на час постановлення ухвали, встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб’єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у зазначеній редакції, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Конституційним Судом України в рішенні від 01 квітня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-6/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в»,
«г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що положення пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка, посилаючись на норми Цивільного процесуального кодексу України, просить визнати недійсним рішення Ялтинської міської ради від 25 листопада 2009 року № 457 «Про надання дозволу ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 на розробку технічної документації, в частині оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку орієнтовною площею 0,0651 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських побудов і споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Ялта, вул. Лукомського, будинок № 4, на землях Ялтинської міської ради», визнати незаконними дії Ялтинської міської ради в частині надання дозволу на розробку технічної документації для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,0651 га в спільну власність та відмови в оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,03 га в спільну власність. Крім цього, позивачка просила виділити їй у приватну власність частку земельної ділянки площею 0,0279 га, з виділеної земельної ділянки площею 0,0651 га, та визнати її право на приватизацію в спільну власність з третіми особами земельної ділянки площею 0,03 га.
Отже, позивачка ОСОБА_5 оскаржує рішення та дії Ялтинської міської ради, яка є суб’єктом владних повноважень, щодо виконання нею відповідних управлінських функцій на основі законодавства.
Враховуючи вищенаведене, висновки суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України є такими, що ґрунтуються на вимогах процесуального закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Яковенко Л.Г. Синельщікова О.В. Терент’єва Н.М.
три підписи