Справа № 2-846/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 червня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді Плахтій І.Б.,

при секретарі – Самсонюк Ю.Л.,

з участю представників позивача – Громової С.С., Сівака О.В.,

відповідача -- ОСОБА_3,

представника відповідача – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Бріс ЛТД» до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення коштів за договором. Позов мотивував тим, що 11 серпня 2008 року між ТзОВ «Фірма Бріс ЛТД» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання безпроцентної пзики №126, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 21823 грн., які відповідач зобов’язувався повернути в трьохмісячний термін до 11 жовтня 2008 року. Відповідач повернув частину позики в сумі 1023 грн. Однак решту позики відповідач не повернув, чим не виконав зобов’язань по договору. А тому, позивач просив суд стягнути з відповідача суму залишку позики в розмірі 20800 грн., пеню за несвоєчасне виконання обов’язку по поверненню позики за всі дні прострочення в сумі 35256 грн., інфляційні втрати в розмірі 2912 грн., 3% річних – 579,55 грн. та судові витрати у справі.

В судовому засіданні представники позивача Громова С.С. та Сівак О.В. вимоги позову підтримали з викладених у позовній заяві підстав, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 позов не визнали. Заперечували факт укладення договору позики та підписання його відповідачем ОСОБА_3 А тому, просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, представника відповідача, свідка, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 11 серпня 2008 року між ТзОВ «Фірма Бріс ЛТД» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання безпроцентної позики №126, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 21823 грн., які відповідач зобов’язувався повернути в трьохмісячний термін до 11 жовтня 2008 року (а.с.7).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Даний договір не визнаний недійсним в установленому законом порядку, а тому взяті за ним зобов’язання повинні виконуватися сторонами відповідно до умов договору.

Факт надання позивачем та отримання відповідачем коштів підтверджується копією видаткового касового ордера від 12.08.2008 року (а.с.6).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи відповідач не повернув позивачу частину позики в сумі 20800 грн.

Умовами п.12 договору, у випадку неповернення позики в зазначений у договорі термін, Позичальник сплачує пеню в розмірі 0,5% від неповернутого залишку позики за кожен день прострочення повернення.

За умовами ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

    Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Заявлений позивачем час прострочення виконання зобов’язання з 12.10.2008 року по 16.09.2009 року складає 339 днів. Відповідно, розмір пені за договором позики становить 35256 грн., 3% річних – 579,55 грн., інфляційні – 2912 грн.

    Заперечення сторони відповідача щодо неукладення і не підписання відповідачем ОСОБА_3 договору позики не знайшли свого підтвердження в суді.

    Відповідно до ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

    Однак, договір №12 від 11 серпня 2008 року про надання безпроцентної позики ОСОБА_3 не оспорювався.

    Крім того, висновком експерта №14 від 11.01.2010 року, при проведенні почеркознавчої експертизи, не встановлено виконання підпису Позичальника у договорі позики іншою особою.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь позивача залишок позики в розмірі 20800 грн., пеню за договором в розмірі 35256 грн., 3% річних в розмірі 579,55 грн., інфляційні в розмірі 2912 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним документально підтверджені судові витрати у справі.

Керуючись ст.ст.10, 11, 58, 60, 88, 154, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст.509, 526, 625, 1046, 1049, 1051 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Бріс ЛТД» 56 056 (п’ятдесят шість тисяч п’ятдесят шість) гривень боргу за договором № 126 від 11 серпня 2008 року про надання безпроцентної позики, 2912 (дві тисячі дев’ятсот дванадцять) гривень інфляційних, 579 (п’ятсот сімдесят дев’ять) гривень 55 копійок трьох процентів річних, 596 (п’ятсот дев’яносто шість) гривень судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня проголошення рішення та подальшого подання апеляційної скарги в двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але в двадцятиденний строк після цього не буде подана апеляційна скарга то, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду                         І.Б. Плахтій