УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Шайди С.М.,
суддів Іванів О.Й., Хруняка Є.В.
за участю прокурора Гуцуляка В.Г.,
захисника ОСОБА_6.,
засудженого ОСОБА_1.,
його законного представника ОСОБА_3.,
потерпілого ОСОБА_5.,
законного представника ОСОБА_2.
розглянувши 20 лютого 2007 р. у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, засудженого ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5., на вирок Рожнятівського районного суду від 05 грудня 2006 року, -
встановила:
Цим вироком: ОСОБА_1, 20.09.1989 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, громадянина України, Засудженого за ст.121 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі;
за ст.296 ч. 1 КК України на чотири місяці арешту.
На підставі ст.70 КК України остаточно визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 5(п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 104, 75 КК України ОСОБА_1. від призначеного покарання звільнено з іспитовим строком на 2 роки.
Застосовано ст.76 КК України і покладено на ОСОБА_1. такі обов'язки:
- не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи; та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
У відповідності до ч.4 ст.104 КК України покласти на ОСОБА_3- маму засудженого ОСОБА_1. обов'язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.
Запобіжний захід залишено попередній - заставу.
Справа № 11-92/2007р. Головуючий у І інстанції Витвицький В.В.
Категорія ст. 121 ч.1 КК України Доповідач Шайда С.М.
2
Задоволено цивільний позов потерпілого і стягнуто з батьків засудженого ОСОБА_1.- ОСОБА_3та ОСОБА_4в користь ОСОБА_5матеріальну шкоду в сумі 750 грн. та частково моральну в сумі 5000 ( п'ять тисяч)грн.
За вироком суду ОСОБА_1. визнано винуватим в тому, що він 24.07.2006 року в с Ясень Рожнятівського району в приміщенні Будинку культури, під час дискотеки, біля 1-ої години ночі вчинив хуліганство, що супроводжувалось особливою зухвалістю і крім цього умисно спричинив потерпілому ОСОБА_5. тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння і таке що спричинило втрату органу - селезінки.
В апеляції прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, у доповненому і зміненому вигляді ставиться питання про скасування вироку і постановления нового з призначенням більш суворого покарання, зменшення покарання за ст.296ч.1 КК України у відповідності до вимог ст.101 КК України, та збільшення розміру моральної шкоди до 15 тисяч грн.
В апеляції законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_2. ставиться питання про скасування вироку суду за м'якістю призначеного покарання і збільшення розміру моральної шкоди до 15 тисяч грн.
В апеляції засудженого ОСОБА_1. ставиться питання про виключення із обвинувачення ст.296 ч.1 КК України та перекваліфікації його дій за ст.121 ч.1 КК України на ст.128 КК України як спричинення тяжких тілесних ушкоджень по необережності та пом'якшення призначеного покарання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, що затверджував обвинувальний висновок, частково підтримав апеляцію законного представника потерпілого і заперечив апеляцію засудженого, пояснення неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5. та його законного представника ОСОБА_2., які підтримали свою апеляцію і апеляцію прокурора і заперечують проти апеляції засудженого, пояснення засудженого ОСОБА_1. та його законного представника ОСОБА_3., захисника засудженого ОСОБА_1. - адвоката ОСОБА_6., які підтримали апеляцію засудженого і заперечили апеляції прокурора та потерпілого, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляцій та пояснення учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора у зміненому виді та законного представника неповнолітнього потерпілого підлягають до часткового задоволення, апеляцію засудженого до задоволення не підлягає з таких підстав.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1. у вчиненні злочинів за вказаних у вироку обставинах відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується перевіреними в суді і наведеними у вироку доказами.
Так із показань потерпілого ОСОБА_5., видно, що ініціатором хуліганських дій у громадському місці був засуджений ОСОБА_1., який безпричинно наніс йому сильний удар в ділянці живота від чого він відчув сильний біль і внаслідок цього не міг встояти на ногах.
Свідок ОСОБА_7. в судовому засіданні пояснив, що після того, як ОСОБА_1. наніс удар в живіт потерпілому ОСОБА_5. на сцені Будинку культури зчинилася штовханина, на сцену повибігали інші хлопці.
Свідок ОСОБА_9 в суді ствердив, що під час бійки, засуджений ОСОБА_1. знаходився у нетверезому стані, безпричинно чіплявся до потерпілого і наносив йому удар кулаком в живіт, поводився зухвало, на те, що його втихомирювали хлопці, він позитивно не реагував.
За таких обставин, дії ОСОБА_1. вірно кваліфіковано за ст. 296 ч.1 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю - тобто фактом нахабного поводження в громадському місці, бешкетування під час дискотеки в громадському місці поєднане з насильством, що спричинило тілесне ушкодження, порушення нормальної роботи Будинку культури.
Правильно кваліфіковано і дії засудженого ОСОБА_1. за ст. 121 ч.1 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило втрату органу - видалення селезінки.
3
Покликання засудженого на те, що він не наносив умисно удару в живіт потерпілого, а лише відштовхнув його, спростовано в судовому засіданні показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_7., ОСОБА_9. про те, що це був умисний удар рукою, після чого потерпілий ОСОБА_5. від спричиненого болю присів навколішки і йому почали надавати допомогу інші хлопці.
Не підлягають до задоволення вимоги апелянтів про призначення ОСОБА_1. більш суворого покарання за ст. 121 ч.1 КК України.
Судом в повній мірі враховано вимоги ст.65 КК України як щодо особи засудженого, який злочин вчинив будучи неповнолітнім, вперше притягується до кримінальної відповідальності, частково відшкодував заподіяну шкоду, у вчиненому розкаявся, а тому застосування до нього ст. 75 КК України відповідає загальним вимогам кримінального закону щодо індивідуалізації покарання і призначення такого, що буде достатнім для його виправлення і перевиховання.
Підлягають до задоволення клопотання прокурора про зменшення покарання засудженому за ст. 296 ч.1 КК України. При призначенні покарання у вигляді арешту, судом порушено вимоги ст. 101 КК України, яка обмежує призначення такого покарання в межах від 15-ти до 45 діб.
Підставними є вимоги апелянтів - прокурора та законного представника потерпілого про збільшення розміру відшкодування моральної шкоди до заявленого потерпілим, тобто до 15-ти тисяч грн., оскільки хоча судом і наведено достатньо підстав для задоволення моральної шкоди, однак в повній мірі не враховані. Зокрема те, що потерпілому ОСОБА_5. внаслідок заподіяної травми живота видалено життєво важливий орган - селезінку, що потребує додаткових витрат на лікування.
А тому на підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 373 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора у зміненому виді та апеляцію законного представника потерпілого ОСОБА_5. - ОСОБА_2. задовольнити частково.
Вирок Рожнятівського районного суду від 05 грудня 2006 року відносно ОСОБА_1змінити. За ст. 296 ч.1 КК України призначене покарання у вигляді арешту на чотири місяці зменшити до 45 діб арешту.
Розмір цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди збільшити і стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_3на користь ОСОБА_5 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. в солідарному порядку.
Апеляцію засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення, а цей же вирок в решті - без зміни.