Справа № 22-ц- 3555/ 2010 р. Головуючий 1 інст: Бородіна Н.М.
Категорія: спадкові Суддя-доповідач: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - судді Солодкова А.А.
суддів колегії - Тичкової О.Ю., Даниленко В.М.
при секретарі - Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Харківської міської ради про встановлення юридичного факту та визнання права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Харківської міської ради про визнання права власності, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом в якому з урахуванням уточнень остаточно просив встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_7. на 2/3 частини жилого будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 після смерті її матері ОСОБА_8. Встановити факт прийняття у спадщину ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по ј частині вказаного будинковолодіння після смерті їхньої матері ОСОБА_11. Встановити факт прийняття у спадщину ОСОБА_5 Ѕ частини спірного будинку після смерті його матері ОСОБА_10 та його тітки ОСОБА_9 Визнати за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину вказаного житлового будинку з надвірними будівлями.
У листопаді 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати, що ОСОБА_12, яка померла 11.10.1973 року фактично прийняла спадщину – домоволодіння що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Вятська, б. 93 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Визнати за ОСОБА_3 право власності на спірне будинковолодіння в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_12 , оскільки вона фактично прийняла спадщину після смерті матері в 1973 році.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2008 року зустрічний позов прийнятий до розгляду разом з основним позовом.
Свої вимоги ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_4 мотивували тим, що відповідно до правовстановлюючих документів спірне домоволодіння належить на праві власності прабабці позивача ОСОБА_8, яка померла у 1942 році. Його бабуся ОСОБА_13 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_8, але юридично право власності не оформила, після смерті ОСОБА_13 належну їй частину спірного будинку прийняли у спадщину її доньки - його мати ОСОБА_10 та тітка ОСОБА_9 Оскільки після їхньої смерті він фактично вступив у володіння Ѕ частиною спірного будинку ОСОБА_5просить визнати за ним право власності на зазначену частину будинку. Зустрічний позов визнали частково, проти визнання за ОСОБА_3 права власності на Ѕ частину спірного будинку не заперечували.
ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_14 проти задоволення позову ОСОБА_5 заперечували. Зустрічний позов просили задовольнити. В обґрунтування останнього зазначили, що після смерті ОСОБА_8, у 1942 році спадщину прийняла її донька - ОСОБА_15, яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_12. Після смерті ОСОБА_12 у 1973 році спадщину прийняла ОСОБА_3, яка проживає та зареєстрована у спірному будинку з 70 –х років.
ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася, причини неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена.
ОСОБА_7 первісний позов визнав у повному обсязі та не заперечував проти визнання за ОСОБА_3 права власності на Ѕ частину спірного будинку.
Представник Харківської міської ради в судове засідання не з’явився просив справу вирішити без участі їхнього представника.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02 березня 2010 року у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 та ОСОБА_5 подали апеляційні скарги. ОСОБА_3 просила рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні її позову змінити, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. При цьому посилалася, на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. ОСОБА_5 просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, при цьому посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи ОСОБА_8 на праві власності належав будинок № 93 по вул. Вятській в м. Харкові. ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, проте до теперішнього часу право власності на зазначений будинок зареєстровано за нею. ОСОБА_8 мала доньку ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була матір’ю ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Матеріали справи також містять не прямі докази про наявність у ОСОБА_8 другої доньки – ОСОБА_13, а саме: посилання у духовому заповіті ОСОБА_17 ( а.с. 328), копії актового запису про шлюб ( а.с. 117) та запис у домовій книзі ( а.с.73), проте вимоги про встановлення факту родинних відносин ОСОБА_8 та ОСОБА_13 ОСОБА_5 не заявлено.
Відмовляючи ОСОБА_5 у задоволенні позову суд правильно керувався 529, 548,549 ЦК України, 1963 року та обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_5 всупереч вимог ст.,ст. 10,60 ЦПК України не надав суду доказів наявності кровного родинного зв’язку між ОСОБА_8 і ОСОБА_13 та факту прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_18 та ОСОБА_19
Віповідно до с т. 429 ЦК РСФСР, 1922 року, що діяв на час смерті спадкодавця ОСОБА_8, спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, якщо він був присутній у місці відкриття спадщини та на протязі трьох місяців з дня вжиття заходів охорони спадкового майна не завив належному суду про відмову від спадщини.
ОСОБА_3, ОСОБА_5 та їхні представники доказів присутності ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_13 за місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 суду першої та апеляційної інстанції не надали.
Досліджена у судовому засіданні домова книга зареєстрованих у спірному будинку осіб відомостей про проживання або реєстрацію ОСОБА_15 за адресою зазначеного будинку не містить, ОСОБА_13 була зареєстрована у цьому будинку з 27.05.1955 року.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд повно з’ясував обставини, що мають значення для справи і ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: