Справа № 2-390/09

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 лютого 2009 р. Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого судді Таранової О.П.,

при секретарі Салманової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась з даним позовом до відповідач, в обґрунтування позову вказала, що внаслідок шахрайських дій відповідача їй було спричинено матеріальної шкоди в розмірі 1170 грн., за що він був засуджений по ст. 190 ч. 2, ч. 4 УК України. Цим вироком було також задоволено цивільний позив позивачки, та стягнуто на її користь вказану суму. Однак позивачка крім цього зазнала додаткових втрат на поїздки з м. Перевальску до м. Луганську в сумі 98 грн., а також їй було спричинено моральної шкоди, яку вона оцінює у 3000 грн. Просить стягнути у відшкодування матеріальної шкоди 98 грн., у відшкодування моральної шкоди 3000 грн., та витрати на правову допомогу в сумі 100 грн.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила стягнути з відповідача всі вищевказані суми.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, оскільки знаходиться у місцях позбавлення волі, в зв’язку з чим, згідно ст. 169 ЦПК України, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши й оцінивши докази по справі в їхній сукупності, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 61 ч. 4 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов’язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 01.10.2007 р., який набрав законної сили, відповідач визнаний винним та засуджений за ст. ст. 190 ч. 2,190 ч. 4 УК України. Цим вироком встановлено, що у травні 2006 р. відповідач, маючи намір, спрямований на заволодіння коштами громадян шляхом обману, розробив типову форму „Договору придбання товарів побутового призначення на пайових засадах". Згідно умов цього договору, покупець повинен був перерахувати на рахунок відповідача 65% вартості товару, після чого залучити двох пайовиків, які в свою чергу плататимуть по 65% вартості товару. Після цього відповідач повинен був передати покупцю товар. Фактично створивши фінансово-товарну „піраміду", відповідач видавав її за акцію компанії - продажу побутових товарів із 35% знижкою. В той же час працівники відповідача за його вказівкою повідомляли покупцям істотні відомості, що необхідності в залученні інших двох пайовиків немає. Будучи уведеними в оману, значна кількість громадян уклала з відповідачем угоди та сплатила грошові кошти. Зокрема, позивачка уклала з відповідачем договір № 1465 від 26.05.2006 р. та внесла на поточний рахунок відповідача 1170 грн. Ці дії відповідача було кваліфіковано судом як шахрайство, та він був засуджений по ст. 190 ч. 2, ст. 190 ч. 4 УК України, а на користь позивачки було стягнуто 1170 грн.

У відповідності зі ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв’язку з вчиненням цього правочину.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка понесла й інші витрати внаслідок обману відповідача, оскільки вимушена була неодноразово приїжджати із м. Перевальськ, де вона мешкає, до м. Луганська щодо придбання опалювального котла. Під час зустрічей відповідач заспокоював її й обіцяв найближчим часом оплатити котел, але обіцянки так і не виконав. На поїздки позивачка витратила 98 грн., що підтверджується прикладеними проїзними квитками. Зазначена сума належить до стягнення, оскільки інших вимог позивачка не заявляла.

Крім того, суд погоджується з доводами позивачки про те, що тривале невиконання відповідачем умов договору заподіяло позивачці значні моральні страждання, вона відчула значні негативні емоції, була змушена знаходити додаткові кошти, в неї погіршились стосунки в родині, погіршився стан здоров’я (що підтверджується випискою із медичної карти), та інше. З огляду на викладені обставини, суд вважає адекватним та розмірним суму моральної шкоди в 3000 грн. Ця сума також підлягає стягненню.

На користь позивачки також необхідно стягнути витрати на правову допомогу в сумі 100 грн.

Судові витрати необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі ст. ст. 230,1166 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11,60,213-215,224-233 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 98 грн., у відшкодування моральної шкоди 3000 грн., витрати на правову допомогу 100 грн., а всього - 3198 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 30 грн.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу ОСОБА_2 не пізніше п’яти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте Ленінським районним судом м. Луганська за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк та подачею апеляційної скарги після цього у 20-денний строк. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд в загальному порядку, встановленому ЦПК України.