Судове рішення #10756658

                                                                                                                                                 2-383/10

                                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                                             ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                                                 ( вступна та резолютивна частини)

27 серпня 2010 року  Лисичанський міський суд Луганської області

у складі: головуючої судді                                             Чернобривко Л.Б.

при секретарі                                                                    Дьоміновій О.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування Лисичанської міської  ради про вселення та виселення

                                                               в с т а н о в и в :

                зважаючи на складність  у викладенні повного рішення  суду, пов"язаного з потребою  у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає на необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

               На підставі ст.ст.71, 116, 156 ЖК України,  керуючись ст.ст.  10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України,

                                                                  в и р і ш и в :

               Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування Лисичанської міської  ради про вселення та виселення задовольнити.

               Вселити ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_2 .

               Виселити ОСОБА_5,  ОСОБА_3, ОСОБА_4 з житлового АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення.  

              Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.

                                      Суддя:

                                                                                                                                                 2-383/10

                                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                                             ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                                                 

27 серпня 2010 року  Лисичанський міський суд Луганської області

у складі: головуючої судді                                             Чернобривко Л.Б.

при секретарі                                                                    Дьоміновій О.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування Лисичанської міської  ради про вселення та виселення,  

                                                               в с т а н о в и в :

                      позивач звернувся з позовом  до відповідачів про вселення  та виселення, посилаючись на те, що він постійно мешкав з дня народження та зареєстрований за адресою АДРЕСА_2. Власниками будинку є його дід та його мати, які померли багато років тому. У 2007 році     його мати ОСОБА_6 позбавлена  батьківських прав і його рішенням виконкому Лисичанської міської  ради направили на навчання  до школи-інтернату м. Сєверодонецька . Житлова площа в АДРЕСА_2 була закріплена за ним згідно ст.  71 ЖК України. З 01.09.2009 року він навчається у професійному гірничопромисловому ліцею, але вселитись та меш5ати у житловому будинку , де за ним закріплено право на житло не може, оскільки в будинок самочинно вселились відповідачі, які мають житло та зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 . Тому проси вселити його в АДРЕСА_2 та виселити з будинку відповідачів без надання іншого житла.

                  У судовому засіданні  позивач ОСОБА_1 позов підтримав і просив його задовольнити. У своїх поясненнях посилався на обставини, викладені у позовній заяві , на підтвердження яких  надав суду відповідні докази.

                  Представник позивача ОСОБА_7 просила  задовольнити позовні вимоги позивача , посилаючись на те, що за рішенням  виконкому Лисичанської міської ради, у зв»язку з позбавленням його  батьків батьківських  прав ОСОБА_6 направлено в Сєверодонецьку школу-інтернат . закріпивши за ним жилу площу, де він був зареєстрований та проживав з батьками в АДРЕСА_2 .   Повернувшись зі школи-інтернату він не може вселитись на закріплену за ним житлову площу, бо там проживають відповідачі, які самочинно вселились в будинок. Підставою для вселення у житлове приміщення є житловий ордер, який вони не мають, не мають інших  документів, на підставі який вони  там проживають. Відповідачі  мають житлову площу, бо зареєстровані за адресою АДРЕСА_1. Просила вселити позивача та виселити відповідачів з будинку без надання  їм іншого житла.

                 Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнав, але пояснити нічого не зміг.  

                 Відповідачка ОСОБА_8 у судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що її мати ОСОБА_9 проживала в АДРЕСА_3. З ОСОБА_4 та ОСОБА_10 вони були кумами. Власником будинку  після їх смерті була їх дочка ОСОБА_5, яка виїхала до Росії. В АДРЕСА_2 вони вселились з дозволу голови вуличного комітету та ОСОБА_6. У АДРЕСА_2   вони зробили ремонт, бо він був у занедбаному стані.

                 Відповідачка ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що по АДРЕСА_3 проживала разом  батьками у бабусі, бо 05.04.2005 року в їх квартирі по вул.. Кожедуба в м. Лисичанську відбулась пожежа. ОСОБА_6 дозволила їм вселитись в АДРЕСА_2 і зробити в будинку ремонт. Позов не визнає, бо  коли вони вселились в будинок він був у напівзруйнованому   стані, а тепер вони зробили там ремонт.   Їм було відомо, що в будинку був прописаний неповнолітній.

              Представник відповідачів ОСОБА_12 просив відмовити у задоволені  позову. Доповнив, що рішення виконкому міської ради  про закріплення за позивачем місця проживання ніким не оскаржувалось та  не відмінялось. Між ОСОБА_6 та відповідачами була усна домовленість, що відповідачі вселяються в будинок, проводять там ремонт з послідуючим його викупом. На той час ОСОБА_6 не була власником будинку.

                Представник 3 особи органа опіки та піклування ОСОБА_13  у судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги позивача, оскільки при направленні позивача до школи –інтернату за ним рішенням виконкому Лисичанської міської ради було  закріплено житло будинок 13 по вул.. Тухачевського в м. Лисичанську, оскільки  батьки були позбавлені  батьківських прав  .  

                 Суд досліджує надані докази:

Довідка паспортної служби,  повідомлення,  довідка адресного столу,  довідка з місця навчання позивача, довідка голови вуличного комітету,  копія паспорту  позивача, копія рішення  виконкому міської ради  № 187 від 20.03.2007 року,  справа  № 2-1102 за 2007 рік.

                Допитаний у судовому засіданні свідок   ОСОБА_14 показав суду, що мати позивача була позбавлена батьківських прав і ОСОБА_6 Вадентина було направлено до школи-інтернату м. Сєверодонецька. Його мати,  ОСОБА_6 перебуваючи у шлюбі,   проживала в АДРЕСА_2.  Будинок був оформлений на ОСОБА_15.     ОСОБА_15 та його дружина померли, але  в них є  дочка ОСОБА_16, в Росії. З нею він розмовляв по телефону, говорив, що ОСОБА_6 пустила в будинок квартирантів, а тепер не можуть їх виселити.  Документів на спадщину ніхто не отримав. У позивача іншого житла, крім будинку 13 по вул. Тухачевського немає. В теперішній час проживає,  то бабусі свого батька, інколи у нас. Його мати не поновлена у батьківських правах.

               Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6. показала суду, що позивач  народився та проживав в АДРЕСА_2 разом з батьками. Після того, які їх позбавили батьківських прав , позивач був направдений до школи –інтернату м. Сєверодонецька. Іншого житла , крім цього будинку у позивача немає. Право на нього закріплено рішенням міської ради.

              Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6  показала суду, що коли згорів будинок у ОСОБА_4, вони попросилися  тимчасово пожити в АДРЕСА_2 . Син в цей час навчався у школі-інтернаті. Коли син закінчив школу-інтернат, вона попросила відповідачів виселитися з будинку, але вони відмовляються виселятися. Син проживав у цьому будинку від народження, іншого житла у нього немає. Їй відомо, що цей будинок закріплений за сином рішенням міської ради. Вона попереджала відповідачів про те, що при повернення сина, їм необхідно  буде виселитись з будинку. Будинок поділений на три частини, вона була прописана у будинку після реєстрації шлюбу. Ніяких грошей від ОСОБА_4 вона не отримувала.

                Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, представник органа  опіки  та піклування, свідків, дослідивши матеріал справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

                У судовому засіданні встановлено, що рішенням виконавчого комітету  Лисичанської    міської ради від 20.03.2007 року № 187,  у зв»язку з тим, що до суду були направлені документи про  позбавлення батьківських прав батьків  ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_18 , вирішено влаштувати малолітнього ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в учбово-виховний заклад на повне державне забезпечення.  Закріпити за малолітнім ОСОБА_1 жилу площу , де він зареєстрований та проживав з батьками за адресою АДРЕСА_2 ( а.с.38).

                Із довідки ЛКП «Паспортна служба» вбачається, що за адресою АДРЕСА_2  зареєстрований ОСОБА_1 Будинок закріплений за ОСОБА_1 на підставі ріш. № 187 від 20.07.2007 року ( а.с.5).

                Із копії паспорту ОСОБА_1 вбачається, що він прописаний 30.12.1999 року   в АДРЕСА_2 ( а.с.12) .

                Із довідок адресного столу  вбачається, що ОСОБА_19, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 прописані за адресою АДРЕСА_1 ( а.с. 7-9).

               Із довідки  навчального закладу у вбачається, зо ОСОБА_1 навчається в Лисичанському  професійному горно-промисловому ліцеї з 01.09.2009 року  ( а.с.10).

               Відповідно до ст.  71 ЖК УРСР  жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім»ї понад шість місяців у випадках:  3) поміщення дитини на виховання в дитячій заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника – протягом часу їх перебування в цьому закладі.

               Відповідно до ст. 156 ЖК УРСР члени сім»ї  власника жилого будинку , які проживають разом з ним у будинку, що йому належить жилим приміщенням нарівні з власником  будинку, якщо при  вселенні не було іншої  угоди про порядок користування цим приміщенням.

               Судом встановлено, що власники  АДРЕСА_2  відсутні, тому згоди на вселення відповідачів  в будинок ніхто не давав. Таким чином суд вважає, що відповідачі  самовільно без згоди на  то власників будинку та  без всяких на то  інших підстав,   вселилися в будинок 13 по вул.. Тухачевського в м. Лисичанську мають бути виселені з нього, а позивач вселений будинок, який був за ним закріплений  на підставі рішення   виконкому міської ради 20.03.2007 року.

                 На підставі ст.ст.71, 116, 156 ЖК України,  керуючись ст.ст.  10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України,

                                                                  в и р і ш и в :

               Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування Лисичанської міської  ради про вселення та виселення задовольнити.

               Вселити ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_2 .

               Виселити ОСОБА_5,  ОСОБА_3, ОСОБА_4 з житлового АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення.  

              Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.

                                      Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація