Судове рішення #10756370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2010 року                                                                           Справа № 2а-206/10/0701

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Гецко Ю. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дюгованець Руслана Мироновича інспектора АП Ужгородського окремого взводу ДПС ВДАІ ГУ МВС України в Закарпатській області на постанову АО 048154 від 25 травня 2009 року за ст. 122 ч. 1 КУпАП,

встановив:

06 липня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 25 травня 2009 року, згідно якої Дюгованець Р. М. інспектор АП Ужгородського окремого взводу ДПС ВДАІ ГУ МВС України в Закарпатській області притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та піддав його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 306 грн.

На обґрунтування позовних вимог вказала, що з данною постановою погодитися не може оскільки вона ніякого правопорушення не скоювала і постанова складена на неї необгрунтовано, оскільки воне не їздить за кермом взагалі та не має ніякого відношення до правопорушення, так як на даній автомашині міг їхати її чоловік, однак про факт випнесення постанови про накладення адміністративного стягнення їй стало відомо від державного виконавця ВДВС Берегівського РУЮ вже після відкриття виконавчого провадження.      

Позивач в судове засідання не зявилась однак подала до суду письмову заяву в якій просить у звязку з немодливістю взяти участь у розгляді справі, провести розгляд у письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.  

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належних чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши письмові докази у справі та вислухавши пояснення позивача, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Встановлено, що 25 травня 2009 року інспектором АП Ужгородського окремого взводу ДПС ВДАІ ГУ МВС України в Закарпатській області Дюгованець Р. М. складено винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії А0 № 048154, відповідно до якої, ОСОБА_1 16 травня 2009 року о 09 годині 07 хв. на 805 км. автодороги Київ – Чоп в с. Барвінок Ужгородського району керуючи транспортним засобом Ауді д.н.з. НОМЕР_1 перевищила встановлену швидкість на 37 км/год, тобто рухалась зі швидкістю 97 км/год. /а.с. 4/.  

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністативного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.  

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.  

Відповідачем, не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення ОСОБА_1, і які б дозволили вказати на достовірність фіксації швидкості саме автомобіля на якому рухався позивач, а тому спростувати пояснення позивача немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, оскільки наявні у справі докази, зокрема постанова й протокол не дають підстав для висновку про скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.    

Разом з тим, відповідач як суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували б наявність складу адміністративного правопорушення та спростували свідчення позивача, тобто не тільки продемонструвати дані вимірювального засобу позивач та скласти протокол, а й, враховуючи, що даний пристрій, відповідно до методичних рекомендацій є радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості та забезпечує здійснення відеозапису або фотографування, однак відповідач не надав суду результатів такого фіксування. Разом з тим, відповідачем навіть не було вжито заходів для встановлення свідків, які б могли підтвердити обставини викладені у протоколі про вчинення правопорушення, хоча об’єктивно останнній мав таку можливість з урахуванням місця та часу даної події.

Крім того, не надано суду і сертифікату про підтвердження допуску визначення швидкості транспортного засобу вимірювальним приладом «ВІЗИР» за № 0812522, не представлено свідоцтво повірку щодо придатності його до застосування, не вказано про похибки при вимірюваннях, оскільки позивачем стверджено, що він рухався в потоці інших автомобілів.

Таким чином, судом  не встановлено яким чином давав оцінку та досліджував докази  відповідач, на підставі яких прийшов до висновку і виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення та піддав позивача адміністративному стягненню за перевищення встановленого обмеження швидкості більш як на двадцять кілометрів на годину, при цьому, у  відповідності до вимог чинного адміністративного судочинства, зокрема ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб’єкта владних повноважень, тобто на відповідача, відсутність якого без поважних причин та неподання суду жодних заперечень проти адміністративного позову,  дає суду підстави вважати, що відповідач не бажає підтверджувати свої дії у відкритому судовому засіданні, а тому суд вирішує справу на основі наявних у справі доказів та показів.

Тому, суд вважає, що відповідачем не проведено всебічного, повного та об’єктивного дослідження та зібрання фактичних даних по справі, а тому враховуючи вищевикладені обставини та порушення допущені відповідачем при винесенні постанови,  суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача та про безпідставність винесеної відносно нього постанови і накладення адміністративного стягнення в зв’язку із недоведеністю його вини та відсутністю складу зазначено в постанові адміністративного правопорушення.  

Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв’язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі ст. ст. 7-14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 33, ч. 1 ст. 122, ст. ст. 251, 258, 280, 283, 284 КпАП України, суд,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дюгованець Руслана Мироновича інспектора АП Ужгородського окремого взводу ДПС ВДАІ ГУ МВС України в Закарпатській області на постанову АО 048154 від 25 травня 2009 року за ст. 122 ч. 1 КУпАП  - задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову серії  АО № 048154 інспектора АП Ужгородського окремого взводу ДПС ВДАІ ГУ МВС України в Закарпатській області Дюгованець Руслана Мироновича від 25 травня 2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 306 грн. на ОСОБА_1.  

Постанова оскарженню не підлягає.  

    Суддя:                                     Гецко Ю. Ю.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація