Судове рішення #1075574
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа №22ц-651/07                                                                Головуючий по 1 інстанції

Категорія: спори про право                                                      Овсієнко В.В.

власності                                                                                    Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю.В.

 

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

"28" березня 2007 р. колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                            Храпка В.Д.,

суддів                                        Сіренка Ю.В., Магди Л.Ф.

при секретарі                           Пономаренко Ю.І.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про уточнення ідеальних часток у власності на будинковолодіння., заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, -

 

встановила:

 

ОСОБА_2 в липні 2005 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про уточнення ідеальної долі та визнання за ним права власності на 61/100 частину будинковолодіння, АДРЕСА_1. Зазначав, що рішенням Смілянського міського суду від 12 вересня 1979 року за ним визнано право власності на 2/5 частини вказаного будинковолодіння з виділенням в натурі. Рішенням Смілянського міського суду від 14 червня 1996 року за ним визнано право власності ще на 3/50 частин цього будинковолодіння без виділу в натурі. 27 грудня ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подарували ОСОБА_1 27/50 частин будинковолодіння, позбавивши його тим самим спадкового майна. Таким чином, враховуючи невиділені в натурі належні йому на праві власності 3/50 частин будинковолодіння, його частка в цьому будинковолодінні становить 61/100, що оспорюється відповідачкою ОСОБА_1, яка є співвласницею іншої частини будинковолодіння. Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_2 просив про задоволення позову.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду від 22 січня 2007 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, порушує питання про скасування рішення суду та направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в порядку статті 303 ЦПК України, колегія судців приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з таких підстав.

 

2

Відповідно до ч.1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що відповідно до рішення Смілянського міського суду від 12 вересня 1979 року за ОСОБА_2 визнано право власності на 2/5 частин спірного будинковолодіння.

Рішенням Смілянського міського суду від 14 червня 1996 року за позивачем визнано право власності ще на 3/50 частин цього будинковолодіння в порядку спадкування, які реально йому не виділені та знаходяться в користуванні відповідачки.

Крім цього, ОСОБА_2, побудовані прибудова «а», гараж «Г», прибудова до сараю «б», які зазначені в технічному паспорті будинковолодіння, тобто є узаконеними, проте до розрахунку часток не входили.

Відповідно до договору дарування від 27 грудня 2003 року відповідачці ОСОБА_1 належить 27/50 частин цього будинковолодіння.

Розрахунком Смілянського відділку КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» встановлено, що ідеальна частка в ОСОБА_2 з урахуванням зазначених часток та фактичного користування будівлями і спорудами становить 61/100, в ОСОБА_1-39/100.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

З огляду на це, висновок суду, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню відповідає обставинам справи і є правильним.

Оскільки    оскаржуване   рішення    суду   першої   інстанції   відповідає    вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи перевірялись судом і не спростовують його висновків, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 307; 308; 314; 315 ЦПК України, судова палата -

 

ухвалила:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 січня 2007 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація