Копія

                                                                                                                      Справа № 2-1140

                                                                                                                       2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                      31 серпня 2010 року  Долинського  районного  суду  Кіровоградської області  

в  складі  :  Головуючого  судді          БОНДАРЧУК Р.А.

                    при  секретарі                   ОЛІЙНИК  Г.М.  

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Долинська  цивільну  справу  за  позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в Долинському районі  про  здійснення  перерахунку  та  виплати  підвищеної  пенсії  як  “Дитині  війни” ,  -  

В С Т А Н О В И В  :

                      ОСОБА_1  звернулася  до  суду  з  позовом до   Управління Пенсійного Фонду України в Долинському районі , в  якому просить суд  визнати  бездіяльність  Управління  Пенсійного  Фонду  України  в  Долинському р-ні  неправомірною  та  зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі  здійснити  перерахунок  та  виплатити  на  її  користь  підвищення  до  пенсії  за  період  з  09.07.2007 р.  по  31.12.207 р.  та  з  22.05.2008 р.  по  30.09.2008 р., стягнути  на  її  користь  понесені  судові  витрати .  

                      В обгрунтування позовних вимог позивачка посилається на те , що вона , як дитина війни , відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , однак, така допомога відповідачем їй не виплачувалась . Пунктом 17 ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3225-ІУ, дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2006 рік . Пунктом 12 ст.71 Закону України   «Про державний бюджет України на 2007рік» від 19.12.2006 року № 489-У, дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік . Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня   2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційним  п.12 ст.71 Закону України   «Про державний бюджет України на 2007рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» .

                       При обрахунку суми невиплаченої допомоги позивачка виходить з наступних розрахунків . Розмір соціальної допомоги , відповідно до ст.6   Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність . Згідно із Законом України   «Про державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб , які втратили працездатність , становить з 01 січня-350 грн., з 01 квітня-359 грн., з 01 жовтня-366 грн. Згідно із Законом України   «Про державний бюджет України на 2007рік», прожитковий мінімум для осіб,   які втратили працездатність, становить з 01 січня-380 грн., з 01 квітня-406 грн., з 01 жовтня-411 грн. Згідно із Законом України   «Про державний бюджет України на 2008рік», прожитковий мінімум для осіб,   які втратили працездатність, становить з 01 січня-470 грн., з 01 квітня-481 грн., з 01 липня-482 грн., з 01 жовтня-498 грн.

                        Позивачка  в  судове  засідання  не  з»явилася , про  час  і  місце розгляду  справи  повідомлена  своєчасно  в  установленому  законом  порядку , до  суду  надала  письмову  заяву , в  якій  просить  розглянути  справу  без  її  участі .    

                       Представник  відповідача  також  в  судове  засідання  не  з»явився  , про  час  і  місце розгляду  справи  повідомлена  своєчасно  в  установленому  законом  порядку , до  суду  надано  письмову  заяву , в  якій  просять  розглянути  справу  за  наявними  матеріалами  справи , позов  не  визнає , відповідно до сформованого письмового заперечення , в якому посилається  на те , що  рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 року від 09.07.2007 року визнано не конституційним п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік», яким було припинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст.28 Закону України   «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність . З 01 січня 2008 року механізм реалізації положень ст.6 Закону України   «Про соціальний захист дітей війни» врегульовано шляхом внесення Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змін до цієї статті, згідно з якими дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни . Враховуючи викладене надбавка гр-ці ОСОБА_1, як дитині війні , нарахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства з 01.01.2008 року у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни (10% прожиткового мінімуму для осіб , які втратили  працездатність).

                        З 01 січня 2008 року механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» врегульовано шляхом внесення Законом України  «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змін до цієї статті , згідно з якими дітям війни (крім тих , на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни . Згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту», учасникам війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії підвищується на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , і складає 47 грн., тому дітям війни з 01 січня 2008 року виплачувалось щомісячно 47 грн., з  01 квітня 2008 року-48 грн.10 коп., а  з  01 липня 2008 року-48 грн.20 коп.

                         Суд , дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази , вважає , що позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню , виходячи з наступних підстав .  

                          Відповідно до ст.1 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІУ, дитиною війни визнається особа , яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років . Позивачка , ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до категорії осіб із статусом дитина війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні . Таким чином , на позивачку повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії , передбачені Законом України  «Про соціальний захист дітей війни» .

                          Відповідно до ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком . Згідно зі ст.7 Закону України   «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України .

                          Пунктом  17  ст.77  Закону України  «Про Державний бюджет України  на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235-ІУ, дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено  на  2006 рік .

                           Законом України  «Про внесення змін до Закону України  «Про Державний бюджет України на 2006 рік»  від 19.01.2006 року № 3367-ІУ  п.17 ст.77  вказаного Закону виключено , а  ст.110  цього ж Закону викладено в новій редакції , згідно якої пільги дітям війни , передбачені ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються  у  2006 році  поетапно , за результатами виконання бюджету у першому півріччі , у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України  за  погодженням  з  Комітетом  Верховної  Ради України з питань бюджету . Упродовж  2006 року  Верховною Радою України та  Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст.110 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2006 рік»  в  зазначеній  частині  не  реалізовані .

                         Положення  Закону України  «Про Державний бюджет України на 2006 рік»  рішеннями  Конституційного  Суду  України  неконституційними не  визнавались .  

                         Відповідно  до  п.12  ст.71  та  ст.111 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  від 19.12.2006 року № 489-У, дію ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік .

                         Рішенням  Конституційного  Суду  України  від  09.07.2007 року № 6-рп/07 у справі № 1-29/2007 положення Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положення  ст.6  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»  визнані  неконституційними .

                       Відповідно  до  п.5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України , зазначене рішення має преюдиціальне значення  для  судів загальної  юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами , які виникли внаслідок дії положень статей законів , що визнані  неконституційними .

                      Таким  чином , враховуючи  норми  ч.2  ст.152 Конституції України , відповідно до якої закони , інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність , рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 року від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має , і на період до 09 липня 2007 року не поширюється .

                     Відповідно  до  ч.2  ст.19  Конституції  України  органи державної влади , органи місцевого  самоврядування , їхні  посадові чи службові особи зобов»язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та Законами України . Частиною 2  ст.95  Конституції України  виключно законом про Державний Бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби , розмір і цільове спрямування цих видатків .                      

                        Згідно п.п.3, 4 ст.22 Бюджетного кодексу4 України Управління Пенсійного фонду , як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет .  

                       Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що Управління Пенсійного Фонду може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов»язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення , які встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішення про місцевий  бюджет .

                       Враховуючи зазначені норми законодавства , суд не знаходить підстав  для  задоволення  позовних  вимог позивачки  в  частині стягнення  на  її  користь недоплаченої , як дитині війни , щомісячної державної соціальної допомоги  за  період  до  09.07.2007 року

                        Згідно  п.п.2  п.41  розділу ІІ  Закону України   «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»   від 28.12.2007 року № 107-УІ , ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»  викладено в новій редакції згідно якої , дітям війни (крім тих , на яких поширюється дія Закону України  «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту»)  до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни .

                         Частиною 4  ст.14 Закону України  «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту»  від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ визначено , що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків   прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність .

                          Рішенням  Конституційного  Суду  України  від 22 травня  2008 року  № 10рп/2008 року , п.п.2  п.41  розділу ІІ  Закону України   «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  визнано  неконституційними .

                          Отже , з 22 травня 2008 року категорії осіб зі статусом «Діти війни» поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи соціальної допомоги , які виплачуються замість пенсії , що підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком . Таким чином , позовні вимоги в частині нарахування на користь позивачки недоплаченої , як дитині війни , щомісячної державної соціальної допомоги починаючи  з  22 травня 2008 року  підлягають  задоволенню .

                        Позовні вимоги в частині нарахування на користь позивачки недоплаченої , як дитині війні , щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01 січня 2008 року до 21 травня 2008 року задоволенню не підлягають .

                         Відповідно  до  ч.2  ст.8  Конституції України , Конституція України має найвищу юридичну силу . Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй .  Статтею 22  Конституції України  передбачено , що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані . При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод .

                          Відповідно  до  ч.2  ст.3   Закону України   «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни , встановлені цим Законом , не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами .

                          Статтею  46  Конституції України  передбачено  ,  що громадяни мають право на соціальний захист , що включає право на забезпечення їх у разі повної , часткової або тимчасової втрати працездатності , втрати годувальника , безробіття з незалежних від них обставин , а також у старості та в інших випадках , передбачених законом .  

                          Реалізація особою права , що пов»язане з отриманням бюджетних коштів , яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства , не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань , тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань судом не приймається до уваги .

                         У справі «Качко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував , що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань , оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань .

                        Враховуючи те , що позивачка  є  дитиною  війни , вона наділена державою певним правовим статусом , який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту , зокрема право на отримання надбавки до пенсії . Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією , держава , таким чином , взяла на себе публічне зобов»язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб , які є дітьми війни . Тобто , між  позивачкою  і  державою встановлено певний зв»язок у визначеній сфері життєдіяльності , який характеризується наявністю зобов»язання держави забезпечити соціальний  захист  дітей  війни .

                       Згідно  ч. 1  ст. 1  ЦПК  України  завданнями  цивільного  судочинства  є  справедливий , неупереджений  та  своєчасний  розгляд  і  вирішення  цивільних  справ  з  метою  захисту  порушених , невизнаних  або  оспорюваних  прав , свобод  чи  інтересів  фізичних  осіб , прав  та  інтересів  юридичних  осіб , інтересів  держави .  

                       У  відповідності  до  ч.1  ст. 15  ЦПК  України  суди  розглядають  в  порядку  цивільного  судочинства  справи  про  захист  порушених , невизнаних  або  оспорюваних  прав , свобод  чи  інтересів , що  виникають  із  цивільних , житлових , земельних , сімейних , трудових  відносин , а  також  з  інших  правовідносин , крім  випадків , коли  розгляд  таких  справ  проводиться  за  правилами  іншого  судочинства .  

                      Виходячи  зі  змісту  ст. 15  ЦК  України  кожна  особа  має  право  на  судовий  захист .  Захист  же  цивільних  прав – це  передбачені  законом  способи  охорони  цивільних  прав  у  разі  їх  порушення  чи  реальної  небезпеки  такого  порушення .  Під  способами  захисту  суб»єктивних  цивільних  прав  розуміють  закріплені  законом  матеріально-правові  заходи  примусового  характеру  за  допомогою  яких  проводиться  поновлення  ( визнання ) порушених  ( оспорюваних )  прав  та  вплив  на  правопорушника .  Загальний  перелік  таких  способів  захисту  цивільних  прав  та  інтересів  наведений  у  ст. 16  ЦК  України . Суд  може  захистити  цивільне  право  або  інтерес  іншим  способом , що  встановлений  договором  або  законом .  Позивачкою  способи  захисту  визначено  у  відповідності  до  положень  вказаної  статті  ЦК  України , а  саме , останньою  ставляться  вимоги  визнати  бездіяльність  відповідача  незаконною  та  зобов»язання  вчинити  певні  дії  у  відповідності  до  Закону  України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни» .  

                      Зважаючи на викладене , посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством , не приймається судом до уваги , оскільки  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено , що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком . З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.                    

                      Крім того ,  незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов»язкових роз»яснень щодо виконання вимог законодавства , наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз»яснень , інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм , якщо це тягне за собою порушення  прав та законних інтересів громадян України .

                     Відповідно  до  п.1, п.3, п.15  Положення про Пенсійний Фонд України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року №1261 Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій , допомоги на поховання , інших виплат , які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел , визначених законодавством . Пенсійний Фонд України здійснює свої повнова-ження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях , містах Києві та Севастополі , управління в районах , містах  і  районах  у  містах .

                     Зважаючи на те , що суд не вправі виконувати функції суб»єкта владних повноважень , покладені на нього законом , та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного Фонду України , суд визнав необхідним зобов»язати управління Пенсійного Фонду України в Долинському районі , здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачці відповідно до ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»  з  09 липня 2007 року .    

                     При  цьому  суд  виходить  з  положень  ст.10, 11, 60  ЦПК України, згідно  якої  кожна  сторона  зобов’язана  довести  ті  обставини, на  які  вона  посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  і  заперечень .    

                     Оскільки  відповідно  до  п.34  ст.4  Декрету КМУ  № 7-93  від 21.03.1991 року  «Про державне мито» управління Пенсійного Фонду України звільняється  від сплати державного мита , судові витрати підлягають компенсації  за  рахунок  Державного  бюджету  України .

                     Керуючись  ст.ст. 213-215  ЦПК  України , суд ,  -

В И Р І Ш И В  :

                     Позов  ОСОБА_1 – задовольнити  частково .

                     Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Долинському районі Кіровоградської області по не нарахуванню ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6  Закону України  «Про соціальний  захист дітей війни»  з  09 липня 2007 року .  

                       Зобов»язати  Управління Пенсійного Фонду України в Долинському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії з підвищенням  її  на  30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи  з  розміру  мінімальної  пенсії  за  віком , встановленого  ч. 1  ст. 28  Закону  України  «Про  загальнообов»язкове  державне  пенсійне  страхування»  з  09 липня 2007 року .

                      Стягнути  з  Державного  бюджету  України  на  користь  ОСОБА_1  судовий  збір  в  розмірі  8 грн.  50 коп.  та  витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи  в  розмірі  37 грн., а  всього  -  45,50 грн.        

                      В  решті  позовних  вимог  відмовити .            

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно  до  вимог  ст. 294  ЦПК  України .  

Суддя  :  підпис .

Копія  вірна .

СУДДЯ  ДОЛИНСЬКОГО                                                                   Р.А.  БОНДАРЧУК

РАЙОННОГО  СУДУ