Справа № 2а-153/10

                                                    ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

17 серпня 2010 року.                                          Царичанський районний суд Дніпропетровської області, як адміністративний суд, в складі:

    головуючого – судді Ритова В.І.

    при секретарі Бережній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до МАЗУРКЕВИЧА Вадима Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі,

                                                    В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернувся з позовом до  інспектора ДПС  ВДАІ  з ОАТ Царичанського району Мазуркевича В.М. і просить визнати незаконною та скасувати постанову серії АЕ № 237762  від 09.06.2010  року про накладення на нього адміністративного стягнення.

    На обгрунтування позовних вимог вказав, що вказаною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 400 грн. за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що він 09 червня 2010 року, о 21 год. 45 хвилин в смт. Царичанка на вул.. Кірова керував власним автомобілем НОМЕР_1, на якому не горіла ліва фара в режимі ближнього світла.

    Постанову вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню з тих підстав, що відповідач неправильно зупинив його, виставивши у вікно автомобіля, яким він рухався назустріч, жезл. Підійшовши, невнятно представився, у зв’язку з чим він відмовився надавати йому документи і надав їх лише коли вони прибули до Царичанського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області. При розгляді справи не роз’яснив йому права, не з’ясував пом’якшуючі обставини, не врахував фінансовий та майновий стан, не взяв до уваги та не зафіксував у протоколі пояснення свідків, застосував до нього найвищу міру покарання без урахування майнового стану. Вказав, що перед виїздом він ретельно перевірив належність роботи освітлення всіх фар в режимі ближнього та дальнього освітлення, габаритних ліхтарів і освітлення номерного знаку. Все було справне. Технічна особливість  конструкції його транспортного засобу не передбачає і не показує чи освітлюється ліва чи права фара. В напівтемряві не можливо спостерігати, чи не горить права чи ліва фара, так як вулиця оснащена ліхтарями, а також неможливо встановити дату та час коли лампа в режимі ближнього світла перегоріла. Несправність він усунув зразу ж коло міліції, куди вони під’їхали.

    В судовому засіданні позивач  ОСОБА_1 позовні вимоги  підтримав у повному обсязі з посиланням на доводи, викладені у позовній заяві.

    Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що дійсно з автомобіля подав жезлом водію зустрічного автомобіля зупинитися, оскільки в автомобілі в темну пору доби не горіла ліва фара в режимі ближнього світла. Він представився і попросив документи, але ОСОБА_1 відмовився їх давати, після чого вони проїхали до райвідділу міліції. На місті зупинки позивач не усунув несправність автомобіля, а усунув лише біля міліції. При розгляді справи позивач не надав жодної обставини, яка могла б пом’якшити відповідальність. Вимога про зупинку подається так, щоб вона була зрозуміла і він вважає, що ОСОБА_1 зрозумів його вимогу про зупинку. Ці доводи він виклав у письмових запереченнях.

    Вислухавши пояснення позивача, відповідача, перевіривши справу, суд приходить до наступного висновку.

    Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

    Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    В судовому засіданні встановлено, що 09 червня 2010  року у відношенні ОСОБА_1  інспектором ДПС Мазуркевичем В.М. було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121  КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 400 грн.  за керування транспортом, на якому не горіла ліва фара в режимі ближнього світла.(а. с. 7).

    Позивач не заперечує проти того, що на час зупинки у  його автомобілі не горіла ліва фара в режимі ближнього світла, але він цього під час руху не бачив, оскільки технічна особливість конструкції його транспортного засобу не передбачає і не показує чи освітлюється ліва чи права фара.

    Цей довід суд не приймає до уваги, оскільки в частині 1 ст. 121 КУпАП  передбачена відповідальність за керування транспортним засобом з несправностями без урахування технічної особливості транспортного засобу. Це свідчить про те, що водій постійно повинен слідкувати за технічним станом транспортного засобу і спосіб слідкування не передбачений чинним законодавством.

    За вказаних обставин, оцінюючи всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позивачем було допущено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП і його обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності.

    Довід позивача про те, що до нього застосовано найвищу міру покарання без врахування майнового стану, на думку суду, не відповідає дійсності, оскільки на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400 грн., тоді як ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачене максимальне покарання у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

    У протоколі передбачено, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, але в протоколі відсутній підпис позивача і пояснення, в яких ОСОБА_1 мав право написати про те, що його не ознайомлено з правами, але він цього не зробив і взагалі відмовився від підпису. Відповідач же пояснив, що права роз’яснював і суд вважає це доказаним.

    Суд не приймає і довід позивача про те, що постанова має бути скасована ще й з тих підстав, що відповідач неправильно його зупинив, висунувши жезл з вікна автомобіля, оскільки цей довід не має ніякого відношення до того, чи допустив ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, за яке притягнутий до адміністративної відповідальності, чи не допустив.

    Вимога позивача про закриття провадження в справі не може бути задоволена судом, оскільки відповідно до ст. 221 КУпАП суди не розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП.

    Враховуючи все зазначене вище, суд приходить до впевненості, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158 -  163, 167 КАС України, суд

                                               П О С Т А Н О В И В:

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 до МАЗУРКЕВИЧА Вадима Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови і закриття провадження в справі залишити без задоволення.

    Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

    Головуючий                                                           В.І.Ритов.