Справа № 22-ц- 6154/ 2010 р. Головуючий 1 інст: Ніколаєнко І.В.
Категорія: сімейні Суддя-доповідач: Тичкова О.Ю.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Солодкова А.А.
суддів колегії - Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.
при секретарі - Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -
ВСТАНОВИЛА :
В серпні 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 300 гривень щомісячно до поліпшення стану здоров’я дитини.
В обґрунтування позову ОСОБА_5 зазначила, що до 10.02.2009 року перебувала з відповідачем у шлюбі. Від шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. За рішенням суду відповідач сплачує на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 300 грн. щомісячно. Дитина перебуває на обліку у 23 дитячій лікарні Київського району м. Харкова з приводу низки захворювань і тому потребує спеціального полівітамізованого харчування та вживання ліків на що позивачкою витрачається майже 400 грн. на місяць. Відповідач добровільно брати участь у додаткових витратах на утримання дитини відмовляється.
Відповідач проти задоволення позову не заперечував, проте просив стягувати кошти тільки на відшкодування фактично понесених позивачкою витрат.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 березня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням у справі нового рішення з наступних підстав.
Відповідно до п., п 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове, в разі неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд вважав встановленими та, як слідство, неправильне застосування судом норм матеріального права.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалам справи сторони у справі до 10 лютого 2010 року перебували у шлюбі і мають спільну дитину – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до рішення Київського районного суду від 09.12.2008 року відповідач сплачує на користь позивачки аліменти на утримання сина у розмірі 300 грн. щомісячно.
Задовольняючи позов ОСОБА_5 про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину у розмірі 300 грн. щомісячно починаючи з 18.08.2009 року до поліпшення стану здоров’я дитини суд кувався ст. 185 СК України та виходив з того, що дитина перебуває на обліку у 23 дитячій поліклініці Київського району м. Харкова з приводу тромбоципатії, дисбактеріозу кишечнику та ексудативно – катарального діатезу, лікворно – динамічних порушень, у зв’язку з чим потребує додаткового полівітамінізованого харчування та вживання ліків. Розмір участі відповідача у додаткових витратах на харчування та придбання ліків для дитини визначений судом у сумі 300 гривень щомісячно.
Судова колегія погодитися з таким висновком суду не може.
Відповідно до ст.185 СК України участь у додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами( розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо) повинні приймати мати і батько. При цьому такі витрати можуть бути фактично зазнаними або передбачуваними, але в кожному випадку їх необхідність та розмір повинні бути доведені перед судом.
В супереч вимог ст.,ст. 10,60 ЦПК України позивачка належних доказів фактично понесених додаткових витрат та необхідності у майбутніх щомісячних додаткових витратах на лікування та харчування дитини суду не надала.
Надані позивачкою докази свідчать про отримання дитиною лікування у 2006 – 2009 роки, проте доказів того, що позивачка у зв’язку з цим зазнала додаткових витрат на придбання ліків не надано. Так, згідно довідок КЗОЗ « Міська дитяча поліклініка № 23 Київського району»
( а.с.23, 24) ОСОБА_6 неоднократно звертався до лікарні з приводу тромбоципатії, дисбактеріозу кишечнику та ексудативно – катарального діатезу; у 2007 році з приводу сіндрому лікворно – динамічних порушень; в 2009 році з приводу дискенізії жовчовивідних щляхів, ацетонемічного сіндрому ( йому рекомендовано дієту – стіл № 5 та вживання ліків тривалістю 1 місяць) та острого риніту ( йому рекомендовано вживання ліків протягом 7 днів).
Тривалість та періодичність лікування ОСОБА_6 у 2006 – 2008 роках у довідках взагалі не зазначена. Вартість проведеного у 2006 – 2009 роках лікування позивачкою не доведена. Суду надана лише довідка ПП « Аптека « Славутіч» про вартість лікарняних препаратів видана станом на 02.11.2009 року. Зазначене позбавляє судову колегію можливості визначити розмір участі батька у фактично понесених позивачкою додаткових витратах на лікування дитини у 2006 – 2009 роки.
Суду також не надані дані про склад спеціального харчування дитини ( стіл № 5) та його вартість.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд неповно з’ясував обставини справи та вважав встановленими обставини, що не були доведені під час розгляду справи, але мають значення для справи. Рішення суду про стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дитини у розмірі 300 гривень щомісячно до покращення здоров’я дитини належним чином не обґрунтоване. Зазначене призвело до неправильного застосування судом ст. 185 СК України.
З огляду на наведене, у відповідності до п., п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309, п. 2 ст. 307 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_5
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ст. 307 п., п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, 16, 376, 386, 391 ЦК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 – задовольнити
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 березня 2010 року – скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: