ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"22" серпня 2006 р. Справа № 309/18-06
м. Київ, вул. Комінтерну, 16
(зал судових засідань № 205)
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Злагода", Товариства з обмеженою відповідальністю «Транснаціональна компанія «Славія»
за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Гранд»
про стягнення 14000,00 грн.
За участю представників:
Позивач - Колодій О.М.
Відповідач - 1 - не з'явився, відповідач 2 - не з'явився, третя особа - не з'явився
Суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Вишгородському районі (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Злагода»(далі –відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Транснаціональна компанія «Славія»(далі –відповідач 2) за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Гранд»про стягнення 14000 грн. заборгованості перед бюджетом.
Відповідно до ухвали від 17.07.2006 року було відкрите провадження у справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України). В судовому засіданні 08.08.2006 року розгляд справи було відкладено до 22.08.2006 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вважає, що на підставі ст. 50 Закону України «Про господарські товариства», ст. 140 Цивільного кодексу України податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Гранд», стягнутий за рішенням господарського суду Київської області у справі № 200/4-05 від 01.08.2005 року, підлягає стягненню з засновників товариства у межах їх статутних вкладів, оскільки кошти та майно у боржника відсутні.
В судове засідання 22.08.2006 року представники відповідача та третьої особи, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи повістками, вдруге без поважних причин не з’явились, вимоги суду не виконали, відзиви на позов не надали.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача встановлено наступне.
Відповідно до рішення господарського суду Київської області у справі № 200/4-05 від 01.08.2005 року присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Гранд»26010 грн. податкового боргу.
На виконання зазначеного рішення суду було видано наказ від 01.08.2005 року, який 02.02.2006 року був повернутий Відділом Державної виконавчої служби Вишгородському районі у зв’язку з відсутністю у боржника майна та коштів.
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
У зв’язку з неможливістю стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Гранд» податкового боргу, присудженого за рішення суду у справі господарського суду Київської області у справі № 200/4-05 рішенням від 01.08.2005 року, позивач звернувся з позовом до відповідачів, які відповідно до статутних документів є засновника боржника, тому мають відповідати за його зобов’язаннями в межах своїх вкладів, зокрема, просить стягнути з відповідача 1 - 10360 грн. та з відповідача 2 - 3640 грн.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.
У випадках, передбачених установчими документами, учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу.
Відповідно до ст. 140 Цивільного кодексу України учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов’язаннями і несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.
В установчому договорі Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Гранд»відповідальність його засновників відображає правила передбачені законодавчо.
Позивач вважає, що засновники товариства, зокрема, відповідачі у справі, мають погасити податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Гранд» в межах своїх вкладів.
Дослідивши обставини спору, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог. Оскільки, як положення установчого договору, так і відповідні законодавчі норми не передбачають відповідальність засновників товариства з обмеженою відповідальністю за його зобов’язаннями поза межами їх статутних вкладів. Положення Цивільного кодексу України щодо ризику збитків та відповідальності в межах статутних внесків підрозуміває витрачання внесених засновниками до статутного фонду коштів на виконання зобов’язань товариства з обмеженою відповідальністю, при цьому не тільки перед державними органами.
Порядок формування статутного фонду ТОВ передбачений ст. 52 Закону України «Про господарські товариства». Як передбачено ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Як встановлено судом, статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Гранд» становив 14000 грн. і був сформований шляхом внесення відповідачем 1 - 10360 грн. та відповідачем 2 - 3640 грн.
При примусовому виконанні наказу суду у справі № 200/4-05 було встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Гранд» відсутнє майно та кошти, за рахунок яких можна виконати наказ суду. Зазначене свідчить також і про відсутність коштів статутного фонду, таким чином ризик збитків засновків вже відбувся в межах їх внесків, оскільки кошти статутного фонду втрачено.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,
п о с т а н о в и в :
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Кошик А. Ю.