Справа № 22 -ц- 5306/ 2010 р. Головуючий 1 інст: Рикова М.І.
Категорія: договірні Суддя - доповідач: Тичкова О.Ю.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Солодкова А.А.,
суддів колегії - Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.
при секретарі - Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю « Росія» на заочне рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 04 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю « Росія» про визнання договору оренди земельної ділянки ( паю) припиненим та повернення її з неналежного користування –
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом після зміни якого остаточно просила визнати припиненим укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки від 20.02.2000 року та зобов’язати відповідача повернути належну їй земельну ділянку.
В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначила, що 20.02.2000 року уклала з ТОВ « Росія» договір оренди земельної ділянки ( паю) загальною площею 7,56 га в умовних кадастрових гектарах, що розташована в межах Черненської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області терміном на 20 років. 04.10.2004 року позивач отримала державний акт на право власності на земельну ділянку ( пай) для ведення сільськогосподарського виробництва площею 6,8260 га. ОСОБА_4 вважає, що відповідно до вимог закону з моменту одержання нею державного акту на право власності на землю орендні відносини між сторонами повинні бути припинені, оскільки вона набула статусу власника земельної ділянки та змінився предмет оренди.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про його час та місце був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив, у зв’язку з чим справу було розглянуто заочно.
Ухвалою суду від 30 грудня 2009 року заява ТОВ « Росія» про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.
Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 04 грудня 2009 року 2010 року позов ОСОБА_4 було задоволено частково. Укладений між сторонами договір оренди від 20.02.2000 року припинено шляхом розірвання, в задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю « Росія » подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити. В якості доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
В частині відмови в задоволенні позову про повернення земельної ділянки з неналежного користування – судове рішення не оскаржувалось і судовою колегією в апеляційному порядку не переглядалось .
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що вона підлягає частковому задоволенню.
Ухвалюючи рішення про припинення договору оренди шляхом розірвання , суд виходив з неможливості його виконання, оскільки необхідність припинення його дії прямо витікає з розділу ІХ «Перехідних положень» Закону України № 161-Х!У від 06 жовтня 1998 року «Про оренду землі» .
З таким висновком суду, судова колегія погоджується частково.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом про припинення договору оренди земельної частки (паю).
Між сторонами був укладений договір оренди земельної частки (паю). У подальшому позивач отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, внаслідок чого змінився предмет зобов’язання за договором оренди, а відтак – і суттєві умови виконання зобов’язань у зв’язку з чим сторони повинні були привести договірні відносини у належний стан відповідно до вимог Закону від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІУ «Про оренду землі».
Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України
від 16 квітня 2004 року N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року N 2) При розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 р. N 5, зареєстрованого у міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за N 101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв'язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.
Оскільки з моменту виділення належної позивачу земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та видачі йому державного акта на право власності на землю, сертифікат, на підставі якого укладено договір оренди, втратив чинність, а укладений між сторонами договір оренди земельної частки (паю) є припиненим, відсутня потреба в його додатковому розірванні.
Згідно п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України суд апеляційної інстанції ухвалює рішення про зміну рішення суду першої інстанції, у разі порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, якщо помилки у неправильно прийнятому рішенні можливо усунути без його скасування і вони стосуються окремих його частин.
З огляду на те, що позивач не заявляла позовних вимог про розірвання договору , то рішення суду підлягає зміні щляхом виключення з резолютивної частини рішення - частини речення «шляхом його розірвання».
Суд правильно дійшов висновку про припинення договору оренди земельної частки (паю).
Договір оренди земельної частки (паю) не визнавався судом недійсним, а тому посилання на це в апеляційній скарзі – безпідставні.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не впливають на вирішення справи по суті.
Керуючись ст..303, 304, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 316 , 317, 319 ЦПК України, судова колегія -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю « Росія » задовольнити частково.
Заочне рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 04 грудня 2009 року змінити, виключивши з резолютивної частини рішення частину речення « шляхом його розірвання».
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: