Справа № 2 - 59/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2010р. Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого-судді - В.Л. МАРЕНЮКА
при секретарі - Н.В. ФІЛІПЧАК
розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Маньківка, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.
На підставу своїх вимог спирається на те, що відповідно до укладеного договору № С5МWGА00000009 від 01.04.2008 року ОСОБА_1 01.04.2008 року отримав кредит у розмірі 111470,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,56 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.04.2018 року. Відповідач, як вказує позивач, станом на 19.03.2009 року створив заборгованість - 101956,32 грн., яка складається з наступного: 96605,99 грн. - заборгованість за кредитом; 5045,17 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; -151,97 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 153,19 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, що і змусило позивача звернутися з відповідним позовом до суду.
Представник позивача уточнив позовні вимоги станом на 02.03.2010р. та просив стягнути з відповідача 135335,75 грн. заборгованості, в тому числі: - 97813,09 грн. - заборгованість по кредиту, - 31318,13 грн. – заборгованості по відсоткам за користування кредитом, - 5357,34 грн. - заборгованість по сплаті пені, 847,32 грн. – заборгованості комісії за користуванням кредитом, остаточні позовні вимоги підтримав.
Відповідач та його представник позов не визнали та просили суду відмовити в його задоволенні.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. Як встановлено в судовому засіданні відповідно до укладеного договору № С5МWGА00000009 від 01.04.2008 року ОСОБА_1 01.04.2008 року отримав кредит у розмірі 111470,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,56 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.04.2018 року. В кінці 2008р. керівництвом банку було прийнято рішення про збільшення відсоткової ставки по кредиту, наслідком чого явився лист від 31.12.2008р. № 20.1.3.2/6-32509 (а.с. 127), однак даний лист не був доведений до відома відповідача, як того вимагає п. 2.3.1. договору № С5МWGА00000009 від 01.04.2008 року (а.с.4-7), оскільки банк повинен був надіслати відповідачу по справі письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Позивачем по справу суду не надано доказів того що відповідач по справі був належним чином повідомлений про збільшення процентної ставки по кредиту (а.с. 134, 148), що свідчить про недотримання позивачем вимог п. 2.3.1. договору № С5МWGА00000009 від 01.04.2008 року. В результаті одностороннього збільшення процентної ставки по кредиту у відповідача перестали приймати платежі по договору через неузгодження сум з травня 2009р. Після звернення позивача до суду з позовом у відповідача, починаючи з січня 2010р. банк почав приймати платежі по кредитному договору, про що свідчать надані відповідачем копії квитанцій (а.с. 75, 76, 147, 150, 151), тим самим відповідач повернувся до раніше погодженого сторонами графіку погашення (а.с. 81, 82). На даний же час, відповідно до вимог ст. 10561 ЦК України та Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року № 2664-III із наступними змінами та доповненнями, фінансовим установам забороняється в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбачених кредитним договором або графіком погашення боргу, за винятком випадків, встановлених законом, а також фінансовим установам забороняється вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом та розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори у разі незгоди позичальника із пропозицією фінансової установи збільшити процентну ставку або інший платіж, передбачений кредитним договором або графіком погашення боргу. А оскільки відступ відповідачем від графіку погашення кредиту відбувся не з його вини, а на даний час платежі по кредиту надходять від відповідача регулярну, тому в задоволенні позову позивачу слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 30, 62, 202, 203, 218 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 614, 651, 652, 1054 ЦК України, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року № 2664-III із наступними змінами та доповненнями, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – ВІДМОВИТИ.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі десяти днів.
СУДДЯ В.Л. МАРЕНЮК