Копія
Справа № 1-164/2010
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2010 року Долинський районний суд Кіровоградської області в складі :
головуючого судді Бондарчука Р.А.,
при секретарі Олійник Г.М.,
з участю прокурора Цвігуна І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долинська справу про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишеньки Костюковичського району Могильовської області, Білорусь, білоруса, громадянина України, жителя с. Новогригорівка Перша Долинського району Кіровоградської області, освіта повна загальна середня, не одруженого, утриманців не має, не працюючого, раніше судимого:
- 17.03.2010 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ст.309 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Постановою Долинського районного суду від 15.07.2010 року звільнення від покарання скасовано направлено для відбування покарання,
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Підсудний скоїв заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).
Злочин вчинено при слідуючих обставинах:
12 липня 2010 року о 12.00 годині ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, скориставшись вадами зору потерпілої ОСОБА_2, яка нічого не бачить, надаючи допомогу в супроводі по місту Долинська ввійшов до неї в довіру, та перебуваючи на залізничному вокзалі станції «Долинська», який розташований в м. Долинська Кіровоградської області, повідомив, що хоче зателефонувати сестрі і попрохав мобільний телефон «Нокія – 1600», вартістю 100 грн., в якому знаходилась сім-карта «Київстар» вартістю 25 грн. та кошти в сумі 10 грн.. Маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживаючи довірою потерпілої, не повернув вказаний мобільний телефон та заволодів ним, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 135 грн.. В подальшому майном, що заволодів розпорядився на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні підсудний вину у скоєнні злочину визнав повністю, суду пояснив, що в ніч 11 на 12 липня 2010 року він разом із співмешканкою ОСОБА_3 ночував на залізничному вокзалі ст. Долинська. Також біля них ночувала якась стара бабуся, яка через вади зору зовсім нічого не бачила. В ході розмови дізнався, що її прізвище ОСОБА_2 і вона приїхала з м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області для того щоб в місцевому РАЦСі відновити якісь документи. В ході розмови та знайомства він разом зі співмешканкою ранком запропонував допомогти знайти бабусі Долинський РАЦС. Вранці всі разом знайшли РАЦС та вирішивши всі питання які цікавили ОСОБА_2 пішли в центр міста, щоб купити щось поїсти. Підійшовши до ларька «Ятрань» по вул. Радянській ОСОБА_2 дала йому гроші в сумі 100 грн. однією купюрою. Купивши за них ковбаси всю здачу яка залишилась, близько 80 грн. повернув їй назад. По дорозі він помітив у сумці ОСОБА_2 її мобільний телефон марки «Нокіа» сірого кольору. Він вирішив ним заволодіти та коли підійшли до території залізничного вокзалу, використовуючи доброзичливі стосунки, що склалися між ним та потерпілою, попросив телефон, щоб зателефонувати в м. Кіровоград до своєї сестри. Так як на рахунку мобільного телефону не було грошей для здійснення дзвінка то він ні до кого додзвонитися не зміг. В цей час, вагаючись, вирішив не повертати ОСОБА_2 телефон та залишити його собі з метою в подальшому продати та мати гроші. Знаючи, що ОСОБА_2 нічого не помічає, мобільний телефон поклав собі в кишеню сорочки. Прийшовши на автостанцію залишив бабусю на лавочці біля каси пояснивши, що побачив своїх знайомих. Дійсно там перебували знайомі ОСОБА_4 та його співмешканка ОСОБА_5. Поспілкувавшись деякий час вирішили випити горілки. Олександра дала гроші ОСОБА_4 і він придбав на них пляшку горілки та всі разом пішли розпивати її на галявину біля залізничного вокзалу. Вже на галявині під час вживання спиртного просив у знайомих, щоб ті навчили користуватися даним телефоном оскільки в ньому нічого не розумів. Вони повідомили, що там стоїть сім-карта «Київстар», та на рахунку всього 1 коп. Він бачив що в телефонному довіднику було лише три записи, а саме: Юля, Артур та ще якийсь, який не пам’ятає. Потім забрав його собі назад, поклав назад в кишеню своєї сорочки. Посидівши ще трохи між ним та ОСОБА_3 виникла сварки під час якої ОСОБА_4 з ОСОБА_5 пішли у невідомому мені напрямку, а він з ОСОБА_3 залишились. Так як він був сильно п’яним то ліг спати на галявині, а ОСОБА_3 пішла у невідомому напрямку. Проснувшись через деякий час помітив, що з кишені зник мобільний телефон який він привласнив у бабусі. Де він міг подітися йому не відомо.
В скоєному щиро розкаявся просив суд суворо його не карати та надати можливість виправитися.
Згідно оголошених в судовому засідань свідчень потерпіла ОСОБА_2 дала аналогічні свідчення стосовно обставин викрадення у неї телефону.
Крім повного визнання своєї вини підсудним, його вина в судовому засіданні доведена матеріалами справи .
Заявою потерпілої про скоєння злочину (а.с. 2 )
Протоколом огляду місця події від 13.07.2010 року, в ході якого оглянуто територія біля залізничного станції «Долинська», яка розташована в м. Долинська Кіровоградської області», мобільного телефону не виявлено . Схемою до протоколу (а.с. 11).
Довідкою МСЕК серії МСЕ-ДНА-01 № 632932 згідно якої ОСОБА_2 є інвалідом першої групи, загального захворювання по зору з 06.10.2008 року (а.с. 15).
Висновком товарознавчої експертизи № В – 684/1 від 21.07.2010 року, де вказано, що станом на 12.07.2010 року, ринкова вартість мобільний телефон «Нокія – 1600», з урахуванням зносу становила 100 грн., стартового пакету «Київстар» 25 грн.(а.с. 27-28)
Суд з’ясував, що всі учасники судового розгляду вірно розуміють зміст фактичних обставин справи та переконався в добровільності та істинності їх позиції. Їм було роз’яснено, що якщо докази не будуть досліджуватися, вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи і розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового розгляду, в порядку ст. 299 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись вивченням характеризуючих даних підсудного.
Аналізуючи всі зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад злочину, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України за ознаками скоєння заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайства).
При обранні міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного і обставини справи.
Підсудний скоїв умисний злочин невеликої тяжкості, тяжких наслідків не настало, щиро розкаявся у скоєному, не працює, співмешкає, утриманців не має, позитивно характеризується за місцем відбування покарання, раніше судимий та неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що в цілому характеризує його з негативної сторони, скоїв злочин в період умовно-дострокового звільнення від покарання.
Обставиною, що обтяжує відповідальність підсудного суд визнає, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.
Обставинами, що пом’якшує відповідальність підсудного суд визнає, щире каяття, сприяння розкриттю злочину.
З урахуванням викладеного, пом’якшуючих та обтяжуючих обставин, особи винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності та скоїв злочин в період умовно-дострокового звільнення від покарання, суд вважає, що за вказаний злочин слід призначити покарання у вигляді обмеження волі, застосовуючи правила ст. 72 ч. 1 п. 1 б) КК України перерахувати обмеження волі на позбавлення волі та за сукупністю вироків призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки виправлення та перевиховання підсудного можливе лише за умови ізоляції його від суспільства .
На підставі ст.71 ч.1 та ч.4 , ст.72 ч.5 КК України до призначеного підсудному покарання слід, часткового приєднати невідбуту частину покарання за вироком Долинського районного суду від 17.03.2010 року, зарахувавши у строк відбуте частково покарання за вказаним вироком. При цьому , застосовуючи правила ст. 72 ч. 1 п. 1 б) КК України слід перерахувати покарання у вигляді обмеження волі на позбавлення волі з розрахунку 1 дню позбавлення волі відповідає 2 дні обмеження волі.
Потерпілою заявлено цивільні позови про стягнення з підсудного матеріальної шкоди в розмірі 184 грн., який підлягає частковому задоволенню з урахуванням вартості речей, якими заволодів підсудний та в межах сум викраденого, згідно пред’явленого обвинуваченням. Суд вважає, що підлягає відшкодуванню матеріальна шкода в розмірі 135 грн..
Судові витрати по справі відсутні.
Речових доказів по справі не має.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України , суд , -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним за ст. 190 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.71 ч.1 та ч.4 , ст.72 ч.5 КК України до призначеного покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Долинського районного суду від 17.03.2010 року, застосовуючи ст. 72 ч. 1 п. 1 б) КК України – перерахувати 2 роки обмеження волі на 1 рік позбавлення волі та за сукупністю вироків визначити остаточно до відбуття покарання 3 роки 1 (один) місяць позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу – утримання під вартою, залишити в силі до вступу вироку в законну силу.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання, а саме з 15 липня 2010 року.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 135 грн..
Вирок може бути оскаржений протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий суддя: (підпис).
Копія вірна.
СУДДЯ ДОЛИНСЬКОГО
РАЙОННОГО СУДУ Р.А. БОНДАРЧУК