Справа № 2-а-203/10

                                                                        ПОСТАНОВА                                                                                

                                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ      

02 серпня 2010 року                                                                                м. Апостолове

           Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

у складі:   головуючого судді:  Петренко А.П.    

                  при секретарі:  Ровній Н.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку, стягнення недоплаченої та начислення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

                                                                    ВСТАНОВИВ:                                 22 січня 2010 року до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку, стягнення недоплаченої та начислення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.             В обґрунтування позовних вимог позивачка пояснила, що відповідно до ст. 1 Закону України    “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-14 від 18.11.2004 року, вона відноситься до категорії громадян України, які мають статус “Діти війни”, згідно ст. 6 вищевказаного закону, позивачці повинні були виплачувати щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії по віку.     ОСОБА_1 вважає, що з 01 січня 2007 року відповідач зобов'язаний був проводити нарахування та виплату державної соціальної допомоги  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В 2007 році дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відповідно до п. 12 ст. 71  Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року було зупинено. Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними норми п. 12. ст. 71 З.У. “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо зупинення дії ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік.             Відповідно до рішення Конституційного Суду України      від 22 травня 2008 року зміни щодо розміру пенсії дітям війни в 2008 році, визнано такими, що не відповідають Конституції України.     В 2009 році, після прийняття Рішення Конституційного Суду України № 10-рп                          від 22.05.2008 року, ст. 6 З.У. “Про соціальний захист дітей війни” продовжує діяти у редакції згідно якої передбачена виплата щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в розмірі                           30 відсотків мінімальної пенсії. На підставі ч. 2 ст. 33 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або відмінені іншими нормативно- правовими актами.                             Розмір соціальної допомоги відповідно до ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.                           Позивачка вважає, що відповідач не проводячи нарахування пенсії відповідно до                                     ст. 6 З.У. “Про соціальний захист дітей війни” та виплату вказаних нарахувань грубо порушує Конституцію України та її права.                                         Позивачка просить: визнати дії Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі незаконними стосовно не виплати та не нарахування надбавки до пенсії як дитині війни.         Відновити  пропущений  строк  для звернення до суду  за захистом  порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2007 року по 01.01.2010 року.                         Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі  недоплачену як дитині війни  щомісячну соціальну  допомогу за 2007-2009 роки в сумі 4973,10 гривень.             Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату в майбутньому.                                         Від ОСОБА_1, надійшла заява в якій справу просить слухати без її участі, позовні вимоги підтримує.                                                         Від відповідача надійшла заява з проханням справу слухати без їх представника, з заявленими позивачем вимогами відповідач не погоджується, мотивуючим це тим, що ст. 6   Закону України   “Про соціальний захист дітей війни ” в редакції яка діяла до 01.01.2008 року, дітям війни було передбачено підвищення пенсії або щомісячного  довічного грошового  утримання  на 30  відсотків мінімальної пенсії за віком. Визначення  терміну  мінімальний розмір пенсії за віком надано  лише в ст. 28 З.У. “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” але цей термін застосовується лише для визначення розмірів пенсій, які призначені тільки цим законом. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.05.2008 року № 530. “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, якою передбачено встановлення з 22.05.2008 року гарантій на рівні, не нижчому, ніж діючі з 01.01.2008 року згідно з цим Законом. Пунктом 8 зазначеної постанови  встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної грошової допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться в наступних розмірах: з              22 травня  - 48,10  грн., з 01 липня - 48,20 грн.,  з 01 жовтня  - 49,80 грн. Таким чином відповідач зазначає, що ОСОБА_1 підвищення виплачується в розмірі, передбаченому законодавством.       Вимогу позивачки  щодо  поновлення пропущених строків для звернення до суду просять не задовольняти.                                             Враховуючи вище викладене, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що: ОСОБА_1, дійсно має статус дитини війни і у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” їй, як дитині війни, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком.                                                         Як вбачається з приписів ст. 99 КАС України початок річного строку визначено  альтернативно – це день коли особа дізналася або повинна була дізнатися  про порушення. При визначені початку цього строку передусім суд бере до уваги момент, коли особа фізично дізналася про наявність відповідного порушення. Йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе що бездіяльність  стосовно неї є порушенням, а про те коли вона дізналась про цю бездіяльність.                     Статтею 100 КАС України зазначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови  у задоволенні адміністративного позову за умови якщо на цьому наполягає  одна із сторін.     Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною адміністративна справа розглядається  і вирішується в порядку     встановленому КАС України. На підставі                        ч. 1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин строк може бути поновлений за клопотанням особи яка бере участь  у справі.                                     Як вбачається з матеріалів справи УПФ в Апостолівському районі вимоги позивачки про поновлення пропущених строків для звернення до суду просить не задовольняти.                 Суд бере до уваги, особливий статус категорії осіб “дитина війни”, яким обумовлена необхідність її адекватного захисту, відсутність іншого інформування ніж за допомогою засобів масової інформації, вважає, що  особа не мала реальної можливості  дізнатися про наявність порушення з боку відповідача.                                             За таких обставин суд  вважає за необхідне  визнати поважною причину  пропущення строку звернення до суду позивачкою та поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк розгляду адміністративної справи.                                               Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.     Конституційний Суд України в рішенні від 03 жовтня 1997 року № 4-зп                                 (справа про набуття чинності Конституцією України)     зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом  суперечать один одному. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується  однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Відповідно до ч. 2 ст.. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.                                         В  2007 році дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відповідно до                            п. 12 ст. 71  Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року, було зупинено, однак рішенням Конституційного Суду України  від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними норми п. 12. ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на                2007 рік” щодо зупинення дії ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином з 01 січня по 09 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягають  приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно з спеціальною нормою              ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Після прийняття вищезазначеного рішення Конституційного Суду України знову почали діяти положення  ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тобто з часу прийняття цього рішення  відновлено право на підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже з 01 січня  по 09 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи ст. 111 Закону України від 19.12.2006 року               “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а з 09.07.2007 року до 31.12.2007 застосуванню підлягає положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.             Законом України  від 28 грудня 2007 року “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону України                            “Про соціальний захист дітей війни” щодо розміру соціальної надбавки  дітям війни, однак рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Отже до набрання законної сили рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року підстав для перерахунку  підвищення до пенсії позивачці,  як дитині війни, за період з 01 січня по 22 травня 2008 року немає, оскільки вищевказане рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії. Нарахування соціальної надбавки відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” в 2008 році здійснюється з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.                         Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України  на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вищевказана норма передбачає     встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується  замість пенсії, повинні здійснюватись  відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.                             Суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги в майбутньому виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів  фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання  делегованих  повноважень.                                         Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах     повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.     Таким чином у суду немає законних підстав на майбутнє встановлювати обов'язки для   будь-яких осіб вчиняти ті чи інші дії у певній формі, обсягах та у спосіб.             Позивачка в своєму позові просить стягнути з відповідача  заборгованість у відповідній сумі, проте в даному випадку суд не має можливості вирішити таку позовну вимогу, оскільки судом фактично буде самостійно здійснено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1, що стане підміною функції Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області, що неприпустимо відповідно до чинного законодавства.             Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАСУ України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.                                                 Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне конкретніше сформулювати  резолютивну частину постанови з метою можливості її виконання в подальшому.                         Отже, з урахуванням сукупності викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.                                                 Керуючись ст. ст. 90, 94, 160-163, 256 КАС України, -

                               ПОСТАНОВИВ:                                 Позов задовольнити.  Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення з адміністративним позовом до суду.                                     Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області щодо не вчинення дій стосовно перерахунку та виплати  підвищення до пенсії  ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України                    “Про соціальний захист дітей війни” та ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01січня по 31 грудня 2009 року включно.                         Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України  “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру мінімальної пенсії по віку встановленої  ч.1 ст. 28                Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням здійснених виплат, за періоди з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по                       31 грудня 2008 року та з 01 січня по 31 грудня 2009 року  включно.

    На постанову Апостолівського районного суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Дніпропетровської області.

    Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Апостолівського районного суду у продовж 10 днів після проголошення постанови.                         Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Апостолівського районного суду у продовж 20 днів після подання заяви  про апеляційне оскарження постанови.

                                Суддя :                                                                                  А.П. Петренко