Справа № 2-7928/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої – судді Плахтій І.Б.
при секретарі – Самсонюк Ю.Л.,
з участю представника позивача – ОСОБА_1,
представника відповідача – ОСОБА_4.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди, --
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача з позовом про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди. Покликається на те, що працювала у відповідача кондитером. 13.07.2009 року розірвала трудовий договір за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України. Однак, відповідач при звільненні не провів з нею остаточний розрахунок. Вважає такі дії відповідача неправомірними. Крім того, такими діями відповідача було спричинено їй моральну шкоду, оскільки вона не мала засобів для існування, змушена була позичати гроші для утримання батьків. В зв’язку з відсутністю коштів не могла відвідувати дні народження своїх знайомих. А тому просила стягнути з відповідача компенсацію за затримку розрахунку, моральну шкоду в розмірі 700 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн, судові витрати покласти на відповідача.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав з викладених у позовній заяві підстав. Просив стягнути в користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку, 700 грн. моральної шкоди та 1000 грн. витрат на правову допомогу, судові витрати покласти на відповідача.
Представник відповідача позов визнав частково. Суду пояснив, що остаточний розрахунок з позивачем було проведено 15.09.2009 року, а тому позов в частині стягнення середнього заробітку за період від дня звільнення по день розрахунку визнає. Позов в частині моральної шкоди не визнав, вважає, що позивачем пропущені строки звернення з такою вимогою. В частині витрат на правову допомогу позов визнав частково, вважає, що заявлена позивачем сума не є співмірною з проведеною адвокатом роботою.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_4., дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 13.07.2009 року була звільнена з посади кондитера товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с.3).
При звільненні їй було нараховано до виплати але не виплачено кошти в сумі 1694,42 грн.
Виплата заборгованості при розрахунку ОСОБА_3 була остаточно проведена15.09.2009 року, що підтверджується видатковими касовими ордерами від 01.09.2009 року та від 15.09.2009 року.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно ст.116 КЗпП України при звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Як визначено ст.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» у зв’язку з порушенням термінів виплати заробітної плати проводиться компенсація втрати частини грошових доходів за час такої затримки. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин)».
Відповідно до Довідки про доходи ОСОБА_3 її середньоденний заробіток становить 36,84 грн.
Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, з врахуванням проведення повного розрахунку до розгляду справи судом, а саме за період з 14.07.2009 року по 15.09.2009 року (36,84х46=1694,64) в сумі 1694 гривні 64 копійки підлягає до задоволення.
Рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Відповідно до ст. 2371 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Остаточний розрахунок з позивачем було проведено через 46 днів. Позивачем та представником позивача не подано доказів, які б підтверджували моральні страждання позивача в ці дні, а тому в задоволенні вимоги щодо стягнення моральної шкоди слід відмовити.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд виходить з засад доцільності та співмірності таких витрат із виконаною адвокатом роботою, а тому вважає, що позов в цій частині подлягає до задоволення в сумі 500 грн.
Крім того, на підставі ч.3 ст.88 та ч.3 ст.81 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір пропорційно до задоволених вимог та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 59, 60, 81, 88, 213-215, 218, 226 ЦПК України, ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» в користь ОСОБА_3 1694 (одну тисячу шістсот дев’яносто чотири) гривні 64 копійки середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» в користь ОСОБА_3 500 (п’ятсот) гривень витрат на правову допомогу.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» в дохід держави судовий збір в розмірі 21 (двадцять одна) гривня 95 копійок.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи. (Реквізити рахунку: Одержувач: м.Луцьк 22050000, Банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, Код ЄДРПОУ 21741605, Депозитний рахунок № 31216259700002, МФО 803014, призначення платежу – «за ІТЗ розгляду справи Луцьким міськрайонним судом Волинської області»).
В решті позову відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня проголошення рішення та подальшого подання апеляційної скарги в двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але в двадцятиденний строк після цього не буде подана апеляційна скарга то, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій