2-6539/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

27 серпня 2010 року                         м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді                     Чернобривко Л.Б.,

при секретарі судового засідання             Дьоміновій О.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що перебував з відповідачем у гражданському шлюбі, від спільного подружнього життя сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідачка матеріальну допомогу на утримання сина не надає, тому він просив суд стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менш ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач у попереднє судове засідання не з’явився, позов підтримав, справу просив слухати за його відсутності, про що надав суду письмову заяву.

Відповідач у попереднє судове засідання не з’явилася, позов визнала, справу просила слухати за її відсутності, про що надала суду письмову заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що сторони перебували у гражданському шлюбі, від спільного подружнього життя сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач матеріальну допомогу на утримання сина не надає.

Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, інтереси інших осіб, є передбачені ст. ст. 180, 182 СК України підстави для стягнення аліментів, розмір аліментів є обґрунтованим, тому визнання позову відповідачем слід прийняти.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 180, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст. ст.10, 11, 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

    Прийняти визнання позову ОСОБА_2.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити повністю.

  Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженці м. Лисичанська, Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менш ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 серпня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 120  (сто двадцять) гривень 00 коп.  згідно ст. 88 ЦПК України.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні – протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.

                Суддя: