Справа  №  22-ц- 4597 / 2010 р.                                                                                  Головуючий 1 інст: Скотарь А.Ю.  

Категорія: право власності                                                        Суддя - доповідач: Тичкова О.Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    30 червня    2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

        головуючого          -    судді  Солодкова А.А.

        суддів колегії          -    Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.

        при секретарі          -    Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 березня   2010  року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: комунальне підприємство « Харківське міське бюро технічної інвентаризації», комунальне підприємство « Жилкомсервіс» про визначення порядку користування жилим приміщенням та визначення ідеальної частки у  праві  спільної сумісної власності, -

ВСТАНОВИЛА :

В вересні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом в якому просила визначити порядок  користування  квартирою  АДРЕСА_1 шляхом надання їй у користування кімнати, площею 15,8 кв.м., а відповідачам -  кімнат  площею 14,1 кв.м та 13,0 кв.м. та припинити право спільної сумісної власності  на зазначену квартиру.

    01 лютого 2010 року ОСОБА_4 уточнила позов і просила зобов’язати комунальне підприємство « Жилкомсервіс» особовий рахунок № 115274548 залишити за жилим приміщенням площею 14,1 кв.м на ім’я ОСОБА_4 та зобов’язати КП « Жилкомсервіс» відкрити новий особовий рахунок на приміщення  площею 15,8 кв.м та 13,0 кв.м. на ім’я ОСОБА_3  

В обґрунтування позову ОСОБА_4  зазначила, що спірна квартира знаходиться у спільній сумісній власності позивачки, її доньки  ОСОБА_3 та  онука ОСОБА_5 та складається з трьох ізольованих кімнат площею 15,8 кв.м., 14,1 кв.м та 13,0 кв.м. Між сторонами фактично склався порядок користування спірною квартирою, а саме: позивачка займає кімнату 15,8 кв.м., а її донька та онук інші дві кімнати, проте між сторонами не досягнуто домовленості щодо утримання спільного майна. Відповідачі від участі у витратах на утримання квартири ухиляються, позивачка є пенсіонеркою за віком і матеріальної можливості самостійно утримувати всю квартиру не має.  Визначення її долі у спільному майні та визначення порядку користування спірною квартирою надасть їй можливість утримувати тільки належну їй частину квартири.

Відповідачі  проти задоволення позову заперечували, вважали що у випадку визначення запропонованого позивачкою порядку користування квартирою буде порушено їх право на користування балконом, що розташований в кімнаті площею 15,8 кв.м.

 Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26 березня   2010  року задоволено позовні вимоги  ОСОБА_4 про визначення  порядку  користування  квартирою  АДРЕСА_1 шляхом надання їй у користування кімнати, площею 15,8 кв.м., а відповідачам -  кімнат площею 14,1 кв.м та 13,0 кв.м., визначено частку ОСОБА_4 у  праві  спільної сумісної власності  на зазначену квартиру в розмірі 1/3.

    Не погодившись з рішенням  ОСОБА_3 суду подала апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, які з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та  обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає,

що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи  квартира   АДРЕСА_1 знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5

Згідно технічного паспорту зазначена квартира житловою площею 42,9 кв.м складається з трьох кімнат житловою площею 13,0, 14,1 та 15,8 кв.м.

У судовому засіданні у суді першої та апеляційної інстанції сторони не заперечували, що між ними фактично склався порядок користування спірною квартирою, а саме позивачка займає кімнату 15,8 кв.м., а відповідачі кімнати житловою площею 13,0 кв.м. та  14,1 кв.м.

    Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції керувався ст.,ст. 368, 370, 372 ЦК України та виходив з того, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності володіють та користуються ним спільно, у разі виділу чи поділу майна, що є у спільній сумісній власності частки кожного із співвласників є рівними, якщо інше не встановлено законом чи домовленістю між ними.  

    Судова колегія повністю погодитися з зазначеним висновком суду   не може, оскільки позивачкою не заявлялись вимоги про виділ належної їй частки у справі спільної сумісної власності на спірну квартиру в натурі  або  вимоги  про поділ спірної квартири між співвласниками з припиненням режиму спільної власності.

    В основному та уточненому позові позивачка просила  визначити:  її ідеальну частку у праві спільної сумісної власності,  порядок користування спірною квартирою відповідно до належної їй ідеальної частки  та зобов’язати КП « Жилкомсервіс» відкрити окремі  особові рахунки на кімнаті у квартирі. При цьому  в основному позові ОСОБА_4 просила виділити їй у користування кімнату 15,8 кв.м., а в уточненому позові просила зобов’язати КП « Жилкомсервіс» відкрити особовий рахунок на кімнату площею 14,1 кв.м. При цьому підприємство  приймало участь у справі в якості третьої особи, а не відповідача.

    Задовольняючи тільки первісний позов ОСОБА_4 суд виходив з того, що позивачка відмовилася від уточненого позову, хоча в супереч вимог ст. 174  ЦПК така відмова не була прийнята судом. У судовому засіданні у  суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 зазначений додатковий позов підтримала і просила задовольнити.

    За таких обставин суд апеляційної інстанції позбавлений можливості ухвалити у справі власне рішення, оскільки суд першої інстанції не розглянув вимоги позивачки викладені в уточненому позові від 01.02.2010 року та усунути цей недолік шляхом ухвалення додаткового рішення неможливо.

    Відповідно до п.5 ст.311 ЦПК України допущене судом порушення є підставою для скасування  рішення з направленням його на новий розгляд.

    Під час нового розгляду справи суду  необхідно з’ясувати суть позовних вимог ОСОБА_4 та відповідно до них  визначитися з процесуальним становищем   КП « Жилкомсервіс» у справі, а також врахувати, що відповідно до змісту ст.369 ЦК України, встановлення роздільного користування спільним сумісним майном – будинком (  квартирою) передбачає надання кожному із співвласників у їх одноособове користування відокремлених ( відособлених) приміщень, які відповідають їх часткам у цьому будинку ( квартирі).

    Керуючись ст.ст. 303, 304,  п. 5 ст. 311, ст.ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -  

                                                          УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 – задовольнити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 березня   2010  року – скасувати. Справу повернути на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: