АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого – Міщія О.Я.
суддів – Ткача З.Є., Галіян Л.Є.
при секретарі – Леньга О.Я.
з участю ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ООМЗ “Тернопільсільгоспздравниця” на рішення Борщівського районного суду від 25 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до обласного об’єднання міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця” про визнання наказу про звільнення з роботи недійсним та поновлення на роботі, -
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що її було незаконно, з порушенням встановленого чинним законодавством порядку звільнено з посади головного бухгалтера міжгосподарського пансіонату з лікування “Лісова пісня”. Вказала, що особи, які підписали наказ, не мали повноважень на вчинення таких дій, вона, як головний бухгалтер не є особою, яка безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності і не вчиняла дій, які дають підстави для втрати довір’я до неї . Уточнивши позовні вимоги просила визнати наказ про її звільнення з роботи незаконним та поновити її на посаді головного бухгалтера міжгосподарського пансіонату з лікування “Лісова пісня”.
Рішенням Борщівського районного суду від 25 березня 2010 року позов задоволено, визнано незаконним наказ голови ліквідаційної комісії (Президента) обласного об’єднання міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця” С.П. Горчанюка від 19.11.2009 року №4-к про звільнення ОСОБА_1 з роботи.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера міжгосподарського пансіонату з лікування “Лісова пісня” обласного об’єднання міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця” з 19 листопада 2009 року.
Стягнуто з обласного об’єднання міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця” в доход держави 51 грн. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення в частині поновлення на роботі звернено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі обласне об’єднання міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця” просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 є матеріально-відповідальною особою, її відмова у дачі пояснень щодо фінансового стану пансіонату дала підставу для втрати до неї довір’я.
Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що ОСОБА_1 безпідставно була звільнена з роботи, а тому поновив її на посаді головного бухгалтера міжгосподарського пансіонату з лікування “Лісова пісня”.
З таким висновком слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону і грунтується на матеріалах справи.
Згідно п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
З матеріалів справи видно, що пансіонат з лікування “Лісова пісня”, статут якого зареєстрований у Борщівському райвиконкомі 16.01.1995 року, є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, круглу печатку і кутові штампи з своєю назвою, входить в обласне об’єднання “Тернопільсільгоспздравниця”, обласну раду профспілки АПК, а також в раду господарств дольовиків і підпорядковується їм.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АГ №806290, 21 серпня 2009 року проведена реєстрація рішення засновників (учасників) обласного об’єднання міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця” про припинення юридичної особи.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 згідно наказу директора міжгосподарського пансіонату з лікування “Лісова пісня” від 26.05.1997 року прийнята на посаду головного бухгалтера пансіонату.
Наказом голови ліквідаційної комісії (Президента) обласного об’єднання міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця” від 19.11.2009 року №4-к ОСОБА_1 звільнена з посади головного бухгалтера на підставі п.2 ст. 41 КЗпП України.
Задовільняючи позов, суд врахував, що позивачка не є особою, яка безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності і не вчиняла дій, які дають підстави для втрати довір’я до неї.
Вказане підтверджується, зокрема, посадовою інструкцією головного бухгалтера пансіонату “Лісова пісня”, затвердженою директором пансіонату, з якої вбачається, що ОСОБА_1 здійснює загальну організацію бухгалтерського обліку і звітності, формує облікову політику, очолює роботу з підготовки і прийняття робочого плану рахунків, форм звітності, забезпечення порядку проведення інвентаризації, контролю за господарськими операціями, аналізує господарсько-фінансову діяльність, надає методичну допомогу працівникам підрозділів підприємства.
Як видно із змісту акту від 19.11.2009 року, складеного працівниками відповідача, а також з наказу про звільнення позивачки, ОСОБА_1 відмовилась надати пояснення з приводу фінансової діяльності пансіонату та про перерахування коштів ООМЗ “Тернопільсільгоспздравниця”. Зі ці дії вона була звільнена у зв’язку із втратою довір’я до неї.
Аналізуючи вказані обставини, суд прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_1 лише здійснювала загальну організацію бухгалтерського обліку, а не безпосередньо займалась прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом, тощо грошових чи товарних цінностей і не порушувала, зокрема, правил проведення операції з матеріальними цінностями. Вона відмовилась видати для ознайомлення бухгалтерські документи, що не може бути підставою для звільнення за ч.2 ст. 41 КЗпП України.
Крім того, як видно із п.5.5 Статуту пансіонату “Лісова пісня”, зареєстрованого 19.11.1995 року, прийняття на роботу та звільнення працівників пансіонату здійснює директор.
Відповідно до п.3.11 Статуту ООМЗ “Тернопільсільгоспздравниця” із змінами та доповненнями, зареєстрованими державним реєстратором 21.01.2009 року, президент об’єднання, який видав наказ від 19.11.2009 року про звільнення ОСОБА_1, вправі приймати та звільняти з посади лише керівників оздоровчих закладів, які входять в об’єднання. Повноважень щодо звільнення головного бухгалтера пансіонату статутом не передбачено.
Відповідач не подав доказів і щодо повноважень голови ліквідаційної комісії ООМЗ “Тернопільсільгоспздравниця” на звільнення з роботи головного бухгалтера пансіонату “Лісова пісня”.
Як вбачається з п.п.1.2, 1.3 посадової інструкції головного бухгалтера пансіонату “Лісова пісня”, головний бухгалтер призначається на посаду і звільняється з посади наказом директора підприємства і йому ж безпосередньо підпорядкований.
Отже, аналізуючи зазначені докази, суд прийшов до вірного висновку про те, що відповідач не вправі був вирішувати питання про звільнення ОСОБА_1, а тому поновив позивачку на роботі, визнавши незаконним наказ №4-к від 19.11.2009 року.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Разом з тим, колегія вважає, що резолютивну частину рішення щодо стягнення з відповідача 51 грн. судового збору слід викласти в іншій редакції, стягнувши не 51 грн., а 8,50 грн. судового збору в доход держави.
При цьому слід врахувати, що суд відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України правильно провів розподіл судових витрат, вірно врахував, що між сторонами існує немайновий спір, однак допустив описку, стягнувши з відповідача судовий збір як за розгляд вимог майнового характеру.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ООМЗ “Тернопільсільгоспздравниця” відхилити.
Рішення Борщівського районного суду від 25 березня 2010 року залишити без змін.
Викласти резолютивну частину рішення Борщівського районного суду від 25 березня 2010 року щодо стягнення судового збору в іншій редакції, стягнувши з обласного об’єднання міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця” в дохід держави 8,50 грн.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом вірно
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Я. Міщій