АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого – Міщія О.Я.
суддів – Ткача З.Є., Хоми М.В.
при секретарі – Стечишин Л.С.
з участю представника апелянта — ОСОБА_1, ОСОБА_2, її представника адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ “Агро Колос Л” на рішення Лановецького районного суду від 14 травня 2010 року по справі за позовом ТОВ “Агро Колос Л” до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2009 року ТОВ “Агро Колос Л” звернулось в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідачка, яка працювала завідувачем господарського складу ТОВ “Агро Колос Л” та була матеріально-відповідальною особою, неналежно виконувала свої трудові обов’язки внаслідок чого завдала товариству матеріальну шкоду в розмірі 86095,50 грн..
Рішенням Лановецького районного суду від 14 травня 2010 року в позові ТОВ “Агро Колос Л” до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди відмовлено за безпідставністю заявлених вимог.
В апеляційній скарзі ТОВ “Агро Колос Л” просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_2 не і нформувала керівництво про можливість псування товаро-матеріальних цінностей, не вживала залежних від неї інших заходів до запобігання шкоди, порушувала правила прийому, збереження та відпуску ввірених їй товаро-матеріальних цінностей, що призвело до їх втрати.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що позивач не довів наявність винних дій (бездіяльності) ОСОБА_2 у виникненні недостачі у ТОВ “Агро Колос Л”.
Однак з таким висновком погодитись неможливо.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 з 1.04.2008 року працювала у позивача завідувачем господарського складу.
Наказом генерального директора ТОВ “Агро Колос Л” від 11 червня 2009 року ОСОБА_2 звільнено з посади у зв’язку із закінченням строку трудового договору.
1.04.2008 року ОСОБА_2 уклала з ТОВ “Агро Колос Л” договір про повну матеріальну відповідальність, згідно якого взяла на себе матеріальну відповідальність за забезпечення цілості переданих їй на зберігання матеріальних цінностей, зобов’язалась виконувати правила їх приймання, зберігання, відпуску та обліку.
Відповідно до наказу генерального директора ТОВ “Агро Колос Л” від 4.03.2009 року №13 затверджено робочу комісію і проведено інвентаризацію у складах товариства.
За результатами перевірки було виявлено недостачу товаро-матеріальних цінностей на загальну суму 86095,50 грн, що підтверджується актом опису товаро-матеріальних цінностей від 4.03.2009 року і від 10.03.2009 року (а.с. 12-15).
Як зазначено в актах, цінності, перелічені в описі, знаходяться на відповідальному збереженні завскладом ОСОБА_2, яка підтвердила ці відомості особистим підписом і не заперечувала їх у суді.
Комісія виявила недостачу товаро-матеріальних цінностей, переданих на зберігання ОСОБА_2, на загальну суму 86095,50 грн. в тому числі засоби захисту рослин (ЗЗР) Оптімайз 73,6 літра на суму 14944,86 грн. (без ПДВ), аміачної селітри 13,350 кг на суму 27 873,36 грн. (без ПДВ), тукосуміші і суміші комплексних міндобрив 18810 кг на суму 60496,38 грн. (без ПДВ).
Разом з тим з матеріалів справи видно, що недостача деяких товаро-матеріальних цінностей сталась не з вини ОСОБА_2, а з вини інших осіб — колишнього в.о. генерального директора ТОВ “Агро Колос Л” ОСОБА_5 та працівників охорони.
Зокрема, як вбачається з акту перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ “Агро Колос Л” від 14.03.2009 року, підписаного провідним бухгалтером-ревізором Левчак К.О., генеральним директором товариства Готаком В.Ю., головним бухгалтером Комаринець Л.С., підтверджено недостачу, яка виявлена в ході інвентаризації 4.03.2009 року та 10.03.2009 року. Комісія також встановила, що за вказівкою в.о. ген. директора товариства ОСОБА_5 в серпні 2008 року без будь-яких документів було вивезено 13 тонн тукосуміші на суму 41 810,36 грн. для реалізації для погашення витрат по дорожньо-транспортній пригоді.
З цього приводу ОСОБА_2 пояснила, що тукосуміш була вивезена без її відома.
Крім того, встановлено, що недостача 4500 кг аміачної селітри сталась через неналежне виконання своїх обов’язків працівниками охорони, які видали селітру в 50-ти кілограмових мішках за вказівкою ОСОБА_5, як оплату працівникам, що штабелювали продукцію.
У зв’язку з цим, враховуючи що недостача 13 тонн тукосуміші та 4,5 тони аміачної селітри сталася за вказівки в.о. керівника товариства без погодження із ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що відповідачка не повинна нести відповідальність за недостачу цієї продукції.
Відповідно до ч. 1 ст.1353 КЗпП України розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.
Як пояснив представник позивача, розмір шкоди заподіяної відповідачкою визначався за цінами поставки продукції товариству, без врахування ПДВ.
Вказане підтверджується матеріалами інвентаризації, первинними бухгалтерськими документами.
ОСОБА_2 в судовому засіданні в апеляційному суді пояснила, що погоджується з кількістю, найменуванням та вартістю виявленої недостачі.
Тому, враховуючи зазначене, колегія суддів вважає доведеною вину ОСОБА_2 в недостачі товаро-матеріальних цінностей на загальну суму 48196,64 грн. (12454,05 + 15339,75 + 16 141,59 + 4261,25), без врахування вартості 4,5 тонни аміачної селітри та 13 тонн тукосуміші.
При цьому необхідно врахувати:
• вартість оптімайзу (ЗЗР) в кількості 73,6 м. на суму 12454,05 грн. (а.с. 12-інвентаризаційний опис від 4.03.2009 року);
• вартість аміачної селітри в кількості 8,85 тони (6,75 т + 2,10 т) на суму 15 339, 75 грн. (11927,25 грн. + 3412,50 грн.), без врахування 4,5 тони аміачної селітри на суму 7888,05 грн. (а.с. 14 — інвентаризаційний опис від 10.03.2009 року)
• вартість суміші комплексних міндобрив 3,71 тони на суму 16 141,59 грн. (інвентаризаційний опис від 10.03.2009 року).
Що стосується тукосуміші, то без врахування 13 тонн, залишок недостачі становить 2,10 тони (10,10 + 5 — 13) на суму 4261,25 грн. (інвентаризаційний опис від 10.03.2009 року)
Відповідно до ст. 137 КЗпП України суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.
Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.
Як пояснила ОСОБА_2, вона пропрацювала у позивача до виявлення недостачі менше одного року, зазначила, що не могла в повному об’ємі виконувати свої службові обов’язки, оскільки в ТОВ “Агро Колос Л” не була належно організована робота та відсутні нормальні умови зберігання матеріальних цінностей. Зокрема вказала, що засоби захисту рослин (оптімайз) зберігались у пристосованому, а не ліцензованому складському приміщенні, яке не було належно обладнане для цих потреб. Разом із препаратами у складі знаходились інші громіздкі речі, які з часом перекинулись і пошкодили картонні коробки оптімайзу, що й призвело до втрат. Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що оптімайз зберігався у пристосованому приміщенні і для забезпечення споживчих якостей препарату у зимовий період необхідно було його утепляти. Роботи по підготовці оптимайзу до зберігання взимку були проведені неякісно, інші речі, що також знаходились у складі перекинулись і пошкодили коробки із засобом захисту рослин. Про це вказує наявність в складі порваних упаковок з-під оптімайзу.
ОСОБА_2 пояснила, що іншого складського приміщення для зберігання оптімайзу у позивача не було, тому вона змушена була за вказівкою керівництва зберігати препарат у не ліцензованому складі.
Що стосується суміші мінеральних добрив, тукосуміші та аміачної селітри, то вказані матеріальні цінності зберігались на відкритій орендованій площадці на території Лановецького елеватора.
Тобто міндобрива зберігались не у закритому складі, а на площадці, доступ до якої, крім ОСОБА_2 мали й інші особи. Під час відсутності відповідачки і в нічний час охороняли цінності охоронці, що чергували на прохідній елеватора.
Про вказані обставини пояснили суду як представник позивача, так і відповідача.
Разом з тим, як зазначила відповідачка, вона погодилась прийняти матеріальні цінності під власну відповідальність, оскільки не могла підшукати іншу роботу, вона лише усно, а не письмово інформувала керівництво про відсутність належних умов для зберігання товаро-матеріальних цінностей.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що недостача в ТОВ “Агро Колос Л” стала наслідком не лише винної поведінки відповідачки, але й відсутності умов для збереження матеріальних цінностей, тому розмір покриття підлягає зменшенню.
При цьому слід врахувати також, що позивач не навів доказів умисного порушення відповідачкою своїх трудових обов’язків.
Визначаючи конкретний розмір відшкодування, що підлягає стягненню з відповідачки, колегія суддів враховує і ті обставини, що ОСОБА_2 перебуває у складному матеріальному становищі, оскільки ні вона, ні її чоловік не можуть підшукати собі роботу. На утриманні у ОСОБА_2 перебуває неповнолітня дитина — син ОСОБА_9, 1997 р.н., а дочка ОСОБА_10, 1990 р.н. знаходиться на обліку як онкохвора з діагнозом пухлина Вільмса і є інвалідом пожиттєво.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що слід стягнути з ОСОБА_2 в користь позивача 8 тис. грн. заподіяної з її вини шкоди під час виконання трудових обов’язків, а рішення Лановецького районного суду від 14.05.2010 року про відмову у задоволенні позову ТОВ “Агро Колос Л” - скасувати.
Колегія суддів перевірила посилання ОСОБА_2 на копію акта перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ “Агро Колос Л” від 14.03.2009 року, як на підставу звільнення її від відповідальності за недостачу товаро-матеріальних цінностей, однак вважає ці посилання безпідставними.
Як видно із змісту цього акту (а.с. 47-55), він був складений за наслідками інвентаризації 4 і 10 березня 2009 року. У ньому констатується також вина ОСОБА_2 у виникненні недостачі в ТОВ “Агро Колос Л”. Крім того, в матеріалах справи відсутній оригінал цього акту, а представник позивача пояснив, що оригінал документа не складався.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ТОВ “Агро Колос Л” задовольнити частково.
Рішення Лановецького районного суду від 14 травня 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ТОВ “Агро Колос Л” задовольнити частково.
Сягнути з ОСОБА_2 в користь ТОВ “Агро Колос Л” 8 (вісім) тис. грн. за шкоду, заподіяну товариству внаслідок порушення трудових обов’язків.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом вірно
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Я. Міщій