Справа № 2-о-168/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    25 серпня 2010 року                                                                                                місто Одеса

Київський районний суд  міста Одеси у складі:

     Головуючого  - судді   Непоради М. П.

     Народних засідателів – Сидоренко О.Г., Костовой К.Л.,

     при секретарі -            Яіцької А. І.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 1,  цивільну справу за заявою  ОСОБА_2 про обмеження цивільної дієздатності ОСОБА_3, за участю зацікавленої особи – відділу по забезпеченню роботи органу опіки та піклування   Київської районної адміністрації Одеської міської ради,     -

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_2 звернувся до суду  із заявою, якою просив  обмежити цивільну дієздатність  ОСОБА_3.

У процесі розгляду справи  заявник  уточнив свої  вимоги, просив  обмежити цивільну дієздатність  ОСОБА_3 та призначити його  піклувальником ОСОБА_3.

            В мотивування  своїх  вимог  заявник  пояснив, що він  є  племінником  ОСОБА_4, який є рідним братом матері заявника ОСОБА_5.  

ОСОБА_4 одружений з  ОСОБА_3, яка  в свою чергу  приходиться  хрещеною матір’ю заявника.

            З моменту свого народження  заявник мешкає за адресою: АДРЕСА_1,  де також мешкають  і зареєстровані  ОСОБА_4 разом  із своєю дружиною ОСОБА_3

              Як стверджує заявник протягом останніх  п'яти  років ОСОБА_3  внаслідок  тривалого і постійного  зловживання  спиртними  напоями  почала  проявляти  постійні  і стійкі  ознаки  психічного розладу, що виявилися   у її неадекватній поведінці.

              ОСОБА_3 у повсякденному житті  за собою не стежить, від неї постійно почуваються запахи  алкоголю,  часто з’являється  у нетверезому стані, страждає від постійних  ідей про нібито заподіяння їй порушень здоров’я немислимими засобами.  

У літку 2008 року  ОСОБА_3  потрапила  під вплив шахраїв, які під виглядом  «безоплатної юридичної допомоги з добрими намірами», ввівши ОСОБА_3 в оману і зловживаючи її довірою,  намагаються заволодіти  належним  раніше її чоловіку нерухомим майном – частиною домоволодіння АДРЕСА_1.

      Після звернення брата заявника – ОСОБА_6 до суду  із заявою про визнання  недієздатним  ОСОБА_4, останнього, згідно  висновків  експертів  Одеського обласного бюро  судово-медичної  експертизи  від 13.03.2009,  визнано таким, що  внаслідок хронічного алкоголізму  й  інших порушень  психіки  не може розуміти значення власних дій та керувати  ними.

              Як вважає заявник, внаслідок того, що  ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не розуміють значення власних дій, 22.07.2009 року здійснили переоформлення  частини домоволодіння, яка належала ОСОБА_4 на ім’я ОСОБА_3 шляхом укладення  договору  дарування.  При цьому, як  стверджує заявник, ОСОБА_3 не усвідомлює  значення  здійсненого  нею правочину, і у майбутньому, під зовнішнім  впливом, може остаточно  позбавити житла  свою сім’ю.

           У судовому засіданні  представник заявника  - ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреності посвідченої  07.06.2010 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі під №  1706   вимоги  підтримав у повному обсязі.

           Представник зацікавленої особи - відділу по забезпеченню роботи органу опіки та піклування   Київської районної адміністрації Одеської міської ради   не заперечувала проти задоволення вимог ОСОБА_2, надала  суду  подання  про доцільність  призначення ОСОБА_2  піклувальником  над ОСОБА_3

                Уважно вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника, зацікавленої особи, суд  встановив наступне:

            ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_1 є племінником ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказане підтверджується  свідоцтвом  про народження  ОСОБА_2, НОМЕР_1, виданим 09.12.1975  Київським відділом ЗАГС міста Одеси (а.с. 5), свідоцтвом  про одруження матері  ОСОБА_2 – ОСОБА_5,  НОМЕР_2, виданим  12.09.1967  Київським відділом ЗАГС міста Одеси (а.с.6),   свідоцтвом про народження матері заявника – ОСОБА_5 (де  у відповідній графі батьком  записаний ОСОБА_7, матір’ю записана ОСОБА_8), НОМЕР_3,  виданим  01.07.1958 міським ЗАГС міста Одеси (а.с.7),  довідкою  відділу реєстрації актів цивільного стану  Головного управління юстиції в Одеській області від 13.08.2008  про наявність актового запису № 1911 від 19.04.1939 р про народження ОСОБА_4, де батьком записаний ОСОБА_7, матір’ю записана ОСОБА_9 (а.с.8).

             ОСОБА_3(дошлюбне  прізвище  «ОСОБА_3») є дружиною ОСОБА_4,  і фактично проживає з ним  в частині домоволодіння  за адресою: АДРЕСА_1,  яка залишалась ОСОБА_4  після смерті його батька – ОСОБА_7

             Також судом встановлено, що  ОСОБА_3 є хрещеною матір’ю  заявника, що підтверджується   свідоцтвом  про  таїнство хрещення  та миропомазання від  14.07.1975 р. (а.с.9).

              Таким чином   суд приходить до висновку про наявність родинного зв’язку між заявником  та особою,  щодо якої заявлена вимога про обмеження   цивільної дієздатності.

               У ході судового розгляду справи, з метою  встановлення  факту захворювання  ОСОБА_3  алкоголізмом та надання  відповідного висновку щодо можливості нею керувати  своїми діями та розуміти їх значення,  заявник заявив клопотання про призначення  судової психіатричної  експертизи.

                Ухвалою суду  від 07.06.2010  у справі призначено судово-психіатричну експертизу, виконання якої доручено  експертам  Бюро судово-психіатричної експертизи  Одеської області (психіатрична лікарня №1).

                 Згідно наданого експертною комісією  Одеської обласної клінічної психіатричної лікарні № 1 висновку  від  14.07.2010 № 716  ОСОБА_3, 1937 року народження страждає  психічним розладом у вигляді  хронічного  алкоголізму з вираженими змінами  особистості та параноїдальними включеннями, глибина та ступінь вираження яких   суттєвим чином  впливає на її здатність  усвідомлювати  значення своїх дій та керувати ними.  

                Вирішуючи питання   можливості обмеження дієздатності ОСОБА_3 суд, окрім висновку  судово-психіатричної експертизи, враховує  письмові пояснення  свідків психічного стану та образу життя  ОСОБА_3 (а.с 11).  

                Так,  свідки, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11  стверджують  що ОСОБА_3 разом із своїм чоловіком – ОСОБА_4 тривалий час зловживають спиртними напоями,  поведінка їх  дедалі стає неадекватною.

                Голова Київської районної адміністрації  Одеської міської ради  надав до суду подання  від 20.08.2010, яким   вважає  доцільним  призначення  громадянина ОСОБА_2 піклувальником над громадянкою ОСОБА_3.

               Судом встановлено, що ОСОБА_2  відповідно до виписки  рішення ЛКК комунальної установи «Міська  поліклініка № 20» від 17.08.2010 протипоказань  щодо  опікунства не має.

                 Відповідно довідки  серії 10ААБ № 217063 від 12.08.2010 виданої Одеським обласним психоневрологічним диспансером  ОСОБА_2  згідно даними архіву, реєстратури та картотеки диспансеру не обліковується.

                 Відповідно довідки  від 12.08.2010 виданої  Одеським обласним наркологічним  диспансером ОСОБА_2 згідно даними архіву, реєстратури та картотеки диспансеру не обліковується.

                 За місцем свого проживання  ОСОБА_2 характеризується позитивно. З правами  та обов’язками  піклувальника він ознайомлений.  Має добрі житлові умови, та достатній рівень   сукупного доходу, що підтверджується  довідкою  №21812/17-02 від 10.08.2010 виданої Державною податкової інспекцією у Київському районі   міста Одеси.

                Суд також враховує той факт, що  чоловік ОСОБА_3 – ОСОБА_4 згідно висновку експерта  Одеського обласного бюро  судово- медичної  експертизи  № 54 від 28.01.2009  страждає на органічний  психосиндром внаслідок  енцефалопатії складного ґенезу (алкогольна інтоксикація, атеросклероз), не може  в повній мірі орієнтуватись  у довкіллі, розуміти  свої дії та керувати  ними.  

                 Оцінивши  всі зібрані по справі докази у їх сукупності,  суд приходить до висновку, що заявлені  у справі вимоги  підлягають задоволенню  у повному обсязі виходячи  за наступних норм діючого законодавства, якими врегульовані  встановлені судом  правовідносини.

                 Відповідно до статті 24 ЦК України людина, як учасник  цивільних відносин  вважається фізичною особою.

                 Для того щоб фізична  особа могла  самостійно діяти  в цивільному обороті, вона повинна мати  цивільну дієздатність, тобто здатність  особи своїми  діями здобувати  для себе  цивільні  права і створювати  для себе цивільні обов’язки.  Окрім того  особа має самостійно  здійснювати свої  цивільні права та обов’язків,   а також повинна мати здатність  самостійно нести відповідальність  за власні неправомірні дії.  Все це  складає зміст цивільної дієздатності.  

                Наявність у особи дієздатності означає володіння свідомою у самостійною волею, тобто здатність розумно бажати  певних наслідків своєї  дії, віддавати  собі  повний звіт  у своїх діях та керувати ними.  Дієздатність залежить від віку особи  та  стану  її психіки.  

                Відповідно до частини 1 статті 30 ЦК України  цивільну  дієздатність має фізична  особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

                Відповідно до частини 2 статті 30 ЦК України обсяг  цивільної дієздатності фізичної особи  встановлюється  цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.  

                Відповідно до  статті 36 ЦК України  суд може обмежити  цивільну  дієздатність  фізичної особи, якщо вона  страждає на психічний  розлад, який істотно  впливає на її здатність  усвідомлювати  значення своїх  дій та (або) керувати ними.  Суд може обмежити  цивільну дієздатність   фізичної особи, якщо вона  зловживає  спиртними  напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, і тим ставить себе чи свою  сім’ю, а також  інших осіб, яких вона за законом  зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.  

                Відповідно до  частини 1 статті 37 ЦК України у випадку  обмеження  цивільної дієздатності  фізичної особи, над такою особою встановлюється  піклування.

                Рішення  суду як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України  прав і свобод  людини та здійснення проголошеного Основним  Законом України принципу  верховенства права.

                Рішення  суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню  до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК України,  також правильно втлумачив ці норми.

                 Обгрунтованим  визнається рішення, яке ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих  обставин, на які  сторони посилаються  як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому  засіданні і які відповідають вимогам  закону про їх належність та допустимість, або обставин,  що не підлягають доказуванню, а також  якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

                 На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  30,36, 37 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 8, 15, 57- 64, 66, 212 -215, 218, 223, 236, 237, 239-241 ЦПК,   суд,  -

ВИРІШИВ:

                Заяву ОСОБА_2 -  задовольнити.

                Обмежити  цивільну дієздатність громадянки України  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

                 Призначити громадянина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6,  піклувальником  над громадянкою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4.              

     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    

Головуючий                               підпис                                                      М.П. Непорада

Народні засідателі:                    підпис     Костова К.Л.

                                                     підпис                                                     Сидоренко О.Г.