Справа № 2-10429/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2010 року Жовтневий районний суд
міста Дніпропетровська
У складі: Головуючого судді – Башмакова Є.А.,
при секретарі – Жук Ю.А.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності , -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, який згодом уточнив.
В своєму позові та поясненнях він посилалася на те, що в 2008 році придбав у ОСОБА_2 гараж літ. М, загальною площею 64 кв. м., розташований по АДРЕСА_1
Договір купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, укладений 01.08.2010 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не був нотаріально посвідчений, а оформлений у простій письмовій формі. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що відповідач ухилялась від подальшого нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу гаража.
В підтвердження дійсності цієї угоди була складена письмова розписка про одержання продавцем грошей в повному обсязі та відсутність у подальшому претензій з цього приводу.
З того часу ОСОБА_1 увесь час відкрито та безперешкодно користується та володіє цим майном.
Між тим, розпорядитися своєю власністю він не має можливості, бо у нього відсутні правовстановлюючі документи на це нерухоме майно.
Згідно з даними технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1, станом на 25.04.2008 р., вищевказаний гараж є самовільно побудованим.
В уточненій позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що вищевказаному гаражу було присвоєно адресу – вул. Мандриківська, 340 К, що підтверджується копією розпорядження №463 від 30.06.2010р, виданого головою Дніпропетровської міської ради. Крім того, позивач вказав, що 20.07.2010 року йому було видано новий технічний паспорт гаражу НОМЕР_1 загальною площею 64 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2
Виконавчий комітет Жовтневої районної ради не прийняв у нього документи для вирішення питання про визнання за ним права власності, посилаючись на необхідність вирішення питання в судовому порядку.
Крім того, службами міста в усній формі йому було рекомендовано визнати дійсною угоду по придбанню гаражу в судовому порядку, бо згідно даних технічної інвентаризації забудовником значилася відповідачка у справі ОСОБА_2 та не видавали йому аніякі погодження, щоб не порушити її права.
Позивач, посилаючись на норми законів та Конституції України, в позовній заяві та в уточненій позовній заяві просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу та визнати за ним право власності на це нерухоме майно, враховуючи, наявність розпорядження №463 від 30.06.2010р., виданого головою Дніпропетровської міської ради і технічного паспорту гаражу НОМЕР_1 від 20.07.2010р. та, зважаючи на той факт, що він безперешкодно і відкрито користується майном, фактично є власником цього майна.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги визнала у повному обсязі та підтвердила той факт, що вона дійсно у 2008 році продала гараж ОСОБА_1
Суд вислухавши пояснення позивача та його представника, позицію відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановленні наступні факти та відповідні правовідносини.
В 2008 році ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 гараж літ. М, загальною площею 64 кв. м., розташований по АДРЕСА_1
Договір купівлі-продажу нерухомого майна не був оформлений у передбаченій законом формі.
Замість цього продавець видала ОСОБА_1 в підтвердження дійсності угоди письмову розписку про одержання грошей та відсутність у подальшому претензій з цього приводу.
З того часу ОСОБА_1 безперешкодно і відкрито користується придбаним майном
Між тим, оформити своє право на придбане ним по договору купівлі-продажу майно, згідно існуючих норм законів немає можливості, бо право власності на самовільно збудоване майно визнається за особою, яка збудувала це майно.
Визнання укладеного з ним договору дійсним передбачено законом, так як відповідно до вимог ч.2 ст. 220 ЦК суд може визнати угоду дійсною, якщо сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди.
Між тим нерухоме майно збудовано самовільно, а згідно ч.2 ст. 376 ЦК особа, здійснивши самовільне будівництво не набуває права власності на нього й не вправі їм розпоряджатися.
При таких обставинах суд задовольняє позов на підставі норм як цивільного кодексу, так і Конституції України, як закону прямої дії.
Згідно вимог ч. 3 ст. 376 ЦК право власності на самовільно збудоване нерухоме майно може бути визнано за рішенням суду, хоча позивач й не є особою, що будувала цей гараж.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК право власності набувається на підставах, не заборонених законом, а згідно ст. 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.
Позивач безперешкодно володіє та управляє придбаним ним за договором купівлі-продажу нерухомим майном, ніхто ніяких претензій та позовів про звільнення земельної ділянки до нього не висувається у тому числі й органами місцевого самоврядування.
Тому він не може бути обмежений в своїх правах й у праві на розпорядження цим майном, яке згідно ст. 331 ЦК виникає після державної реєстрації права власності.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло та держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло та придбати його у власність.
Згідно ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно ст. 18 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Збудований гараж знаходиться у задовільному технічному стані, придатний для експлуатації, відповідає будівельним нормам та стандартам, що підтверджується висновком ТОВ "Інжиніринг-правопроект" від 04.08.2010 р. (ліцензія АВ № 316949 зі строком її дії до 20.06.2012р.).
Розпорядженням Міського голови від 30.06.2010 р. №463 гаражу надана адреса - АДРЕСА_2
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству. Реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об’єкта, права щодо якого підлягають реєстрації.
Згідно технічного паспорта, виданого 20.07.2010р. гараж літ. М по вул. Мандриківська, 340 К в м. Дніпропетровськ має загальну площу 64 кв.м.
Згідно ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно – це офіційне визнання та підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідно до внесених змін до ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, сімейних, трудових відносин.
ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не вимагає при здійсненні реєстрації прав власності надання усіх перелічених у статті 19 вищевказаного Закону правовстановлюваних документів у сукупності, та при наявності Технічного висновку про обстеження та оцінку технічного стану та експлуатаційної придатності конструкцій нежитлової будівлі, реєстрація права власності на цей об’єкт може проводитися на підставі рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно без акту введення в експлуатацію цього об’єкту.
При таких обставинах суд приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
При урахуванні судом експертного та технічного висновку за результатами обстеження вищевказаних будівельних конструкцій позивача, а саме гаражу, на підставі ч.2 ст.8 Цивільного Кодексу України у відповідності до загальних засад цивільного законодавства(аналогія права) встановлено, що прийняття в експлуатацію об’єкта полягає у визначенні готовності об’єкта, закінченого будівництвом, будівельним і іншим правилам, необхідним при прийнятті в експлуатацію. Готовність приміщень до експлуатації у всіх аспектах визначена будівельно-технічним висновком. Таким чином, дані приміщення з усіма їх складовими частинами є прийнятими до експлуатації та не потребують іншого проведення дослідження готовності до експлуатації, в тому числі складання актів прийняття до експлуатації.
Відповідно до п.10 Переліку право встановлюваних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5, рішення суду про визнання права власності є право встановлюваним документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє об’єктивне підтвердження в ході судового засідання та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 41, 47, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 319, 321, 328, 376 ЦК, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу гаражу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений 01.08.2008 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на придбаний по договору купівлі-продажу самовільно збудований гараж літ.М, загальною площею 64 кв.м., по вул. Мандриківська, 340 К у м. Дніпропетровську без додаткового акту введення в експлуатацію.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення вищевказаних строків, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя: Є.А. Башмаков