Справа № 2-5839/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04 серпня 2010 року                                                                                        Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі: Головуючого судді - Башмакова Є.А.  

                При секретарі – Жук Ю.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення, -  

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2009р. позивач звернувся із позовною заявою, яку згодом уточнив, до відповідача-1 та відповідача-2 (цивільна справа № 2-5839\10) , в якій в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 15.11.2005р. між ним та відповідачем-1 був укладений кредитний договір №ML-300/1204/2005, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу-1 кредит на купівлю нерухомого майна на строк до 15.11.2025р. у розмірі 72 000,00 доларів США. В рамках забезпечення виконання зобов’язання між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки №SR-300/850/2005.

28.09.2007р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений кредитний договір №ML-300/502/2007, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу-1 кредит на споживчі цілі на строк до 28.09.2022р. у розмірі 173 257,00 доларів США. В рамках забезпечення виконання зобов’язання між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки №SR-300/502/2007.

В подальшому відовідач-1 прострочив виконання зобов’язання, у зв’язку з чим позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором-1 у розмірі 98 742,29 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.03.2010р. становить 788 378,19 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки:квартиру загальною площею 43,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу квартири позивачем. Крім того, позивач просив стягнути солідарно із відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість за Кредитним договором-2 у розмірі 331 340,34 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.03.2010р. становить 2 645 487,54 грн.

Також, 05 жовтня 2009р. позивач звернувся із позовною заявою, яку згодом уточнив, до відповідача-1 (цивільна справа № 2-5840\10), в якій в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 15.11.2005р. між ним та відповідачем-1 був укладений кредитний договір №ML-300/1204/2005, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу-1 кредит на купівлю нерухомого майна на строк до 15.11.2025р. у розмірі 72 000,00 доларів США.

31.03.2006р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений кредитний договір №ML-300/1541/2006, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу-1 кредит на купівлю нерухомого майна на строк до 31.03.2021р. у розмірі 88 200,00 доларів США.

06.04.2006р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений кредитний договір №ML-300/1552/2006, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу-1 кредит на купівлю нерухомого майна на строк до 06.04.2021р. у розмірі 80 000,00 доларів США.

В подальшому відовідач-1 прострочив виконання зобов’язання, у зв’язку з чим позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором-1, Кредитним договором-3 та Кредитним договором-4 у розмірі 240 129,83 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02.10.2009р. становить              1 923 199,80 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру загальною площею 43,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, квартиру загальною площею 55,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, квартиру загальною площею 54,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, кв.1 шляхом продажу предметів іпотеки позивачем.

05 жовтня 2009р. позивач звернувся із позовною заявою, яку згодом уточнив, до відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3 (цивільна справа № 2-5860\10)в якій в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 10.10.2005р. між ним та відповідачем-2 був укладений кредитний договір №ML-300/1031/2005, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу-2 кредит на придбання нерухомого майна на строк до 10.10.2025р. у розмірі 100 000,00 доларів США.

В рамках забезпечення виконання зобов’язання між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поруки №SR-300/745/2005 та між позивачем та відповідачем-3 було укладено договір поруки №SR-300/746/2005.

В подальшому відовідач-2 прострочив виконання зобов’язання, у зв’язку з чим позивач просив суд стягнути солідарно із відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором-5 у розмірі 151 156,54 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.03.2010р. становить 1 206 864,05 грн.

05 жовтня 2009р. позивач звернувся із позовною заявою, яку згодом уточнив, до відповідача-2, відповідача-3 (цивільна справа № 2-5844\10), в якій в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 10.10.2005р. між ним та відповідачем-2 був укладений кредитний договір №ML-300/1031/2005, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу-2 кредит на придбання нерухомого майна на строк до 10.10.2025р. у розмірі 100 000,00 доларів США.

В рамках забезпечення виконання зобов’язання між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поруки №SR-300/745/2005  та між позивачем та відповідачем-3 було укладено договір поруки №SR-300/746/2005.

В подальшому відовідач-2 прострочив виконання зобов’язання, у зв’язку з чим позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором-5 у розмірі у розмірі 151 156,54 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.03.2010р. становить 1 206 864,05 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру загальною площею 190,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Люксембург Рози, буд.29 шляхом продажу предметів іпотеки позивачем.

Ухвалою суду від 27.07.2010 року вищенаведені цивільні справи за вищевказаними позовами були об’єднанні в одне провадження, та було присвоєно єдиний № 2-5839/10, так як вони стосуються одного й того ж самого позивача, щодо заборгованості за кредитними договорами відповідачів.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.  

           Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання з’явилась, позовні вимоги не визнала у повному обсязі, просила відмовити в їх задоволенні.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.11.2005р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений Кредитний договір-1), відповідно до умов якого позивач надав відповідачу-1 кредит на купівлю нерухомого майна на строк до 15.11.2025р. у розмірі 72 000,00 доларів США. В рамках забезпечення виконання зобов’язання між позивачем та відповідачем-2 було укладено Договір поруки-1.

28.09.2007р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений Кредитний договір-2, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу-1 кредит на споживчі цілі на строк до 28.09.2022р. у розмірі 173 257,00 доларів США. В рамках забезпечення виконання зобов’язання між позивачем та відповідачем-2 було укладено Договір поруки-2.

31.03.2006р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений Кредитний договір-3, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу-1 кредит на купівлю нерухомого майна на строк до 31.03.2021р. у розмірі 88 200,00 доларів США.

06.04.2006р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений Кредитний договір-4, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу-1 кредит на купівлю нерухомого майна на строк до 06.04.2021р. у розмірі 80 000,00 доларів США.

10.10.2005р. між позивачем та відповідачем-2 був укладений Кредитний договір-5, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу-2 кредит на придбання нерухомого майна на строк до 10.10.2025р. у розмірі 100 000,00 доларів США.

В рамках забезпечення виконання зобов’язання між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір поруки-3 та між позивачем та відповідачем-3 було укладено Договір поруки-4.

На протязі дії кредитних договорів у відповідачів виникла наступна заборгованість:

1.   За Кредитним договором-1 у розмірі 98 742,29 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.03.2010р. становить 788 378,19 грн.

2.   За Кредитним договором-2 у розмірі 331 340,34 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.03.2010р. становить 2 645 487,54 грн.

3.   За Кредитним договором-1, Кредитним договором-3 та Кредитним договором-4 у розмірі 240 129,83 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02.10.2009р. становить 1 923 199,80 грн.

4.   Кредитним договором-5 у розмірі 151 156,54 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.03.2010р. становить 1 206 864,05 грн.

           В рамках розгляду справи судом було встановлено, що між позивачем та відповідачами були укладені угоди, згідно з умовами яких припинено прострочене зобов’язання за Кредитним договором-1, Кредитним договором-2, Кредитним договором-3, Кредитним договором-4, Кредитним договором-5, яке було підставою для звернення позивача до суду із позовними заявами-1,2,3,4.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з положенням ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 01 березня 2010р. кредитні зобов’язання перед банком за кредитними договорами  - 3 та – 4, були погашені   шляхом укладання договору про заміну боржника у зобов’язанні, після чого позивач надав  довідку вих.№1583/11-1 та вих.№1584/11-1, від 08 квітня 2010р. про відсутність заборгованості відповідачів.  

Відповідно до положень ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

На підставі п.1 ст. 510 Цивільного кодексу України встановлено, що сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор.

Згідно з положенням ст. 520 Цивільного кодексу України Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Враховуючи те, що під час судового розгляду справи між позивачем,  відповідачем-1, відповідачем-2, відповідачем-3 та третьою особою було укладено угоду про переведення боргу, що підтверджується матеріалами справи та листами позивача, суд вважає,  що укладення угоди про переведення боргу фактично припиняє обов’язок виконання зобов’язання відповідачем-1, відповідачем-2 та відповідачем-3 перед позивачем.

Не зважаючи на те, що фактично боргові зобов’язання були припинені а предмет спору відсутній, Позивач не надав заяви про залишення позовних вимог без розгляду, та продовжував вимогати задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому відповідно до п.1. ч. 1 ст. 214 Цивільного процесуального кодексу України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.»

Враховуючи той факт, що Позивач не надав суду належні докази існування заборгованості Відповідачів перед Позивачем на час розгляду справи, суд вважає позов не обґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 510, 520, 598, 604 Цивільного кодексу України, ст.ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 207, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення  - відмовити у повному обсязі.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

         Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

         Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

         Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя:                                                                                               Є.А. Башмаков