Справа № 2-455/

                  2010 рік

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 серпня  2010 року                         Совєтський районний суд

Автономної Республіки Крим

у складі:     головуючого                 - судді Петрової Ю.В.

при секретарі                 - Тріфоновій С.О.

за участю:     позивача                 - ОСОБА_2

        відповідача                 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу  за договором позики та судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики у сумі 7 800 гривень, судового збору у сумі 78 гривень і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 травня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 7 800 гривень, які зобов’язався повернути у строк до 13 червня 2010 року, про що було складено розписку. В обумовлений між сторонами строк відповідач суму боргу не повернув. За таких обставин просить стягнути з відповідача борг,  а також просить стягнути сплачені ним при подачі позову до суду судові витрати.

Позивач ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, послався на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав, вказав, що для повернення боргу йому потрібен час, оскільки на даний момент повернути борг не має можливості.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що спірні  правовідносини, що виникли між сторонами регулюються ст.ст. 1046 – 1050 ЦК України.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або цінні речи, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

При цьому договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1047 ч. 2 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалося відповідачем, між сторонами 12 травня 2010 року було укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_3 взяв у позивача ОСОБА_2 із зобов'язанням повернення у термін до 13 червня 2010 року, що підтверджується розпискою відповідача, наявною у матеріалах справи.

Згідно положень ст. 526 ЦК України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Вищезазначене встановлює ст. 1049 ЦК України, якою передбачено обов‘язок позичальника повернути позикодавцеві позику, зокрема, грошові кошти у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що у порушення вимог ст.ст. 526, 1049  ЦК України   відповідач, яка особисто отримав від позивача гроші, про що особисто написав відповідну розписку, взяті на себе зобов‘язання не виконав, вчасно суму боргу позивачу не повернув, на день розгляду справи судом борг відповідача перед позивачем склав 7 800 гривень, які підлягають стягненню на користь позивача у повному обсязі.

Відповідачем під час розгляду справи вимог щодо оспорювання договору позики не заявлено.

Вимоги позивача про стягнення судових витрат, понесених при подачі позову до суду у відповідності зі ст.ст. 81, 88 ЦПК України, підлягають присудженню з ОСОБА_3 в повному обсязі.

А саме, з  відповідача на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 78 гривень та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи по спору майнового характеру у сумі 120 гривень.

    На підставі викладеного, ст.ст. 526, 625, 1046, 1047, 1048, 1051 ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 57, 60, 83, 88, 208, 209, 224 – 226, 228 ЦПК України, суд

  В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_2  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 7 800 (Сім тисяч вісімсот) гривень, сплачений судовий збір у розмірі 78 (Сімдесят вісім) гривень, сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (Сто двадцять) гривень, а взагалі 7 998 (Сім тисяч дев’ятсот дев’яносто вісім) гривень.

    Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Совєтського районного суду

Автономної Республіки Крим Ю.В. Петрова