ВИРОК                                                

                                                               іменем України

      01 вересня  2010 року Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Боб”яка Б.В.,  при секретарі Янюк С.В., з участю прокурора Соболевської В.В. , адвоката ОСОБА_1,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полонне кримінальну справу про обвинувачення:

                       ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                       уродженець смт. Понінка,  мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України,  освіта середня

                       спеціальна, одружений, працює начальником  Полонського комбінату

                       комунальних підприємств, раніше не судимий,  

      у вчиненні злочину, передбаченого  ч.1 ст.367  КК України,

                                                                      ВСТАНОВИВ:

      ОСОБА_2, працюючи на посаді начальника комбінату комунальних підприємств, здійснював організаційно-розпорядчі обов’язки і являвся службовою особою. Відповідно до ст..78 Господарського кодексу України вказане підприємство для закупівель товарів, робіт або послуг повинно застосовувати тендерні процедури закупівель, передбачені Законом України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. ОСОБА_2 порушив вимоги ст..2  Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг” і 14 грудня 2007 року уклав договір купівлі-продажу з ВАТ „Полонський фарфоровий завод” автомобіля марки „ЗІЛ – 130” за 80 тисяч гривень при фактичній вартості цього автомобіля 34365 грн.25 коп. З врахуванням суми поверненого податку на додану вартість в розмірі 13 333 грн. 30 коп. придбання ОСОБА_2 автомобіля за завищеними цінами завдало Полонському комбінату комунальних підприємств шкоду на суму 32301 грн.45 коп.            

       В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2  винним  себе  визнає повністю  і показав,  що вказану автовишку необхідно було придбати в інтересах м. Полонного, оскільки придбати новий автомобіль не було достатньо коштів, а про встановлений чинним законодавством України тендерний порядок закупівлі не знав, оскільки вважав, що для цього достатньо рішення міської ради.

       Дослідивши всі матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2    доведена повністю.

       Так, допитані в суді свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що купівля автовишки здійснена без тендерної процедури.

      Показання підсудного та свідків повністю узгоджуються із даними рішення виконкому Полонської міської ради про надання дозволу на придбання автомобіля (а.с.17), договору купівлі – продажу від 14 грудня 2007 року (а.с.43), витягу з акту ревізії (а.с.7-13, 56), висновком експертизи від 30 червня 2010 року про фактичну вартість автомобіля станом на грудень 2007 року (а.с. 199-201).

      Оцінивши зібрані докази, суд вважає, що ОСОБА_2 внаслідок несумлінного  ставлення до виконання службових обов’язків завдав істотної шкоди комунальному підприємству, тобто вчинив службову недбалість, тому його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.367 КК України.      

      Визначаючи вид та міру покарання, суд виходить з усіх обставин, за яких було вчинено злочин, наслідки, що настали від його здійснення. Також суд враховує особу підсудного. Зокрема, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем  праці та проживання, кається у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, за станом здоров”я має третю групу інвалідності.

      Обставинами, що пом”якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.   Обставин, що обтяжують покарання, у справі не встановлено.

     Наведені обставини знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і  дають суду підстави обрати необхідне й достатнє для його   виправлення  й попередження нових злочинів покарання у вигляді штрафу. та із застосування ст.69 КК України не призначати покарання у виді позбавлення права займати посади.  З огляду на ту обставину, що ОСОБА_2  займає щодо інших працівників комбінату комунальних підприємств керівне становище, клопотання про передачу його на поруки колективу не може бути задоволено, оскільки працівники колективу, які є його підлеглими,  не матимуть можливості здійснювати щодо нього заходи виховного впливу.  

      Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

                                                       ЗАСУДИВ:

      ОСОБА_2  визнати   винним  у вчиненні злочину, передбаченого ч.1  ст. 367  КК України і  призначити йому  покарання у виді штрафу в сумі 850 грн. та із застосуванням ст..69 КК України не позбавляти його  права займати посади, пов’язані з керуванням комунальними підприємствами.

      Запобіжний захід залишити до набрання вироком законної сили у вигляді підписки про невиїзд.  

      Стягнути з ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВСУ в Хмельницькій області 117 грн. 91 коп. судових витрат на проведення експертизи.

      На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

      Суддя                                                                                         Б.Боб”як