ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ  МІСЬКРАЙОННИЙ  СУД                                          

                                                                                                                       Справа № 2-7380/10р.

 З А О Ч Н Е      Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 31 серпня  2010 року.                                                        

 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

 -  головуючого судді Юрдиги О.С.

 -  при секретарі Бєлоусовій К.О.

  - за участю позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору  на замовлення та доставку продукції та  повернення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2  про розірвання договору побутового підряду, повернення сплачених грошових коштів в розмірі 7 650  грн.

    Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він 26.10.2009р. уклав з ПП «ОСОБА_2.» договір на замовлення та доставку вікон загальною вартістю 10 202 грн. та проплатив аванс в сумі 3100 грн. в рахунок вартості замовлення  і з листопада 2009р по квітень 2010р. щомісячно вносив, на рахунок боржника, плату  за замовлений товар в сумі по 700 грн., однак відповідач свої зобов»язання, у визначений договором строк не виконав.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві  та просив позов задовольнити, розірвати договір та стягнути з відповідача внесену суму в розмірі 7 650 грн. в рахунок виконання зобов»язання .

Про час і місце розгляду справи та виклик до суду відповідача повідомлено, в порядку ч.9 ст.74 ЦПК України, шляхом публікування оголошення в газеті «Свобода» №64 від 13.08.2010 року, однак відповідач в судове засідання не з”явився з невідомої суду причини.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів .

Дослідивши та оцінивши зібрані докази, суд встановив наступні обставини справи.

26.10.2009р. позивач та ПП ОСОБА_2  уклали  договір №42 на замовлення та доставку продукції, а саме металопластикових вікон загальною вартістю 10 202 грн., на виконання якого позивач здійснив проплату авансу в сумі 3100 грн. в рахунок вартості замовлення, що стверджується товарним чеком  №427 від 26.10.2009р.

Відповідно до п.3 договору на замовлення та доставку продукції №42 від 26.10.2009 р., загальна вартість продукції згідно договору визначена в додатку №1,2 і становить: 10 202 грн. Замовник не пізніше 3 банківських днів з дня підписання даного договору вносить попередню оплату підряднику, шляхом безготівкового платежу на розрахунковий рахунок посередника або внесення готівки в його касу. Попередня оплата становить 30% від загальної вартості продукції - 3100 грн. Сума доплати становить 7 102 грн. і оплачується замовником підряднику шляхом безготівкового платежу на розрахунковий рахунок посередника або внесення готівки в його касу частинами щомісячно до 20 числа в сумі не менше 590 грн.

Додатком №4 до договору на замовлення та доставку продукції №42 від 26.10.2009 р., внесено зміни до п.3.1. вказаного договору, а саме - загальна вартість продукції становить: 11 500 грн. У зв»язку із цим, щомісячний платіж зріс до суми не менше 671 грн.

Як вбачається із квитанцій  від 18.01.2010р., 19.11.2009р., 20.04.2009., 01.03.2010р., 22.03.2010р. та меморіального ордеру №20 від 26.02.2010р. позивач сплатив на рахунок відповідача в рахунок виконання договору на замовлення та доставку продукції №42 від 26.10.2009 р. – 4 200 грн.

Відповідно до повідомлення ПП ОСОБА_2 від 04.05.2009р., відповідач повідомив позивача про те, що протягом 15 днів  з дня отримання даного повідомлення, ПП ОСОБА_2 зможе передати продукцію визначену договором №42 від 26.10.2009р. та про те, що при отриманні продукції позивач зобов»язаний доплатити  3 8 50 грн. згідно договору №42 від 26.10.2009р.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦПК, порушення зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання, (неналежне виконання).

Відповідно до ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.865 ЦПК, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов»язується прийняти  та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із ч.1 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач  має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг)  і  вимагати  відшкодування  збитків,  якщо виконавець  своєчасно  не  приступив  до  виконання зобов'язань за договором або виконує роботу  так  повільно,  що  закінчити  її  у визначений строк стає неможливим.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, оскільки має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом розірвання договору, укладеного між сторонами 26.10.2009р. та стягнення з відповідача в користь позивача 7 300 грн., сплачених в рахунок виконання вказаного договору, 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи та 73 грн. судового збору в користь держави.

У задоволені вимог щодо стягнення з відповідача в користь позивача ще 350 грн, слід відмовити, оскільки позивачем не подано доказів, які обгрунитовують вказану вимогу.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 212, 224-226, 228, 232, 233 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 4, 526, 610, 865-872  Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів»,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати договір №42 на замовлення та доставку продукції, укладений 26.10.2009р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) в користь  ОСОБА_1 – 7 300 грн. сплачених коштів в рахунок виконання договору №42 на замовлення та доставку продукції від 26.10.2009р., 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи та 73 грн. судового збору в користь держави.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне  рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя                                                                                                                 Юрдига О. С.