Судове рішення #10736363

                                                                                                            Справа № 2-9052-2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2010 року.  Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:Головуючого судді             Харченко О.П.

При секретарі                        Карабута Ю.В.

Без участі сторін, розглянувши в судовому засіданні в м.Артемівську цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України  в Артемівському районі  Донецької області про  стягнення не доплаченої соціальної надбавки «дітям війни» з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.  

 

ВСТАНОВИВ:

13.07.2010 р. позивачка   звернулась до  суду з  позовом  до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі про визнання дій протиправними  та стягнення не доплаченої соціальної надбавки «дітям війни» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., 2009 р. у розмірі 3571,80 грн., в якому  вказала,  що має статус "дитини війни", у зв‘язку з чим  у відповідності до ст.6 Закону України  "Про соціальний   захист   дітей війни"  пенсія їй повинна підвищуватись на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком, оскільки, рішенням Конституційного  Суду України від  22.05.2008 р. " 1-28/2008   положення статті 67 Закону України  " Про державний бюджет на 2008 рік", якими  була зупинена дія статті 6  ЗУ " Про соціальний захист  дітей війни" визнані таким, що не відповідають Конституції. Відповідач  зазначену доплату  не нараховував та не виплачував. Тому позивачка просить  визнати  дії відповідача щодо відмови в перерахунку   пенсії щодо  здійснення щомісячної доплати  в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком – протиправними,  стягнути не доплачену соціальну надбавку «дітям війни» за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., 2009 р. у розмірі 3571,80 грн.  

 Відповідач надав до суду  заперечення проти позову. Відповідач посилається на те, що в 2006 році ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не застосовувалась, оскільки відповідно до ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» підвищення пенсії «дітям війни» запроваджувалось поетапно за результатами виконання бюджету в першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок у 2006 році визначений не був, що виключало можливість збільшення пенсії «дітям війни».На 2007 рік ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» підвищення пенсії «дітям війни» мало здійснюватись у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Разом з тим, дія ст. 6 Закону була зупинена п. 12 ст. 71 вказаного Закону про бюджет.Що стосується 2008 року, то Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107 від 28 грудня 2007 року у ст. 6 Закону внесені зміни, що стосуються «дітей війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), а саме: до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. На думку відповідача, хоча Рішенням Конституційного Суду України від 22травня 2008 року №10-рп/2008 Закон України    «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині зміни редакції ст. 6 Закону визнаний неконституційним, разом з тим п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року встановлено, що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 22 травня - 48,1 грн., з 01 липня - 48,2 грн., з 01 жовтня - 49,8 грн.Крім того, відповідач посилається і на те, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як «діти війни» не застосовується, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян. Кошти Пенсійного фонду України не повинні витрачатися на доплати до пенсії «дітям війни».На думку відповідача, його дії щодо відмови в здійсненні перерахунку підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачу як «дитині війни» відповідають чинному законодавству України. Враховуючи все вищезазначене, просять в задоволенні позову відмовити в зв"язку із пропуском без поважних причин строку звернення до адміністративного суду, так як їх сторона на цьому наполягає.

Позивач та представник відповідача у судове  засідання не з’явилися, надали   до суду  заяви про розгляд   справи  у  їх  відсутність. Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін,вважаючи матеріали справи достатніми для розгляду  

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 ЦПК України завданнями цивільного   судочинства   є   справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ  з метою захисту порушених,  невизнаних або оспорюваних прав,  свобод чи інтересів фізичних осіб,  прав  та  інтересів  юридичних  осіб, інтересів держави.

Статтею 3 ЦПК України визначено, що кожна   особа  має  право  в  порядку,  встановленому  цим Кодексом,  звернутися  до  суду  за  захистом   своїх   порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

ОСОБА_1, згідно паспорту серії НОМЕР_1 (а.с.3), народилася в м.Сіверськ Артемівського району Донецької області  ІНФОРМАЦІЯ_1 тобто станом на 2 вересня 1945 року їй  виповнилось 8 років. Статус позивача як дитини війни підтверджується посвідченням (а.с.5).

Позивачка  є громадянкою України, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі   Донецької області , отримує пенсію за віком (а.с.5), тому на неї у відповідності із Законом «Про соціальний захист дітей війни» розповсюджується правовий статус дітей війни.

Згідно довідки відповідача  у 2007 р.  позивачу  надбавка по категорії  "Діти війни" не виплачувалась, оскільки вона фінансується за рахунок державного бюджету. Зазначене підвищення  виплачувалось позивачу:   в 2008 р. з 01.01.2008 р. – 47 грн., по 01.04.2008 р. – 48,10 грн., з 01.07.20-08 р. – 48,20 грн., з 01.10.2008 р. – 49,80 грн.;  з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. – 49,80 грн. щомісячно.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"( 2195-15 ), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15 ), запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.  

З 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

Відповідно до пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом ( 489-16 ), на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007,  відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.  

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.  

Відповідно до положень ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року („Урядовий кур'єр” від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 387 гривень, з 1 жовтня – 395 гривень.  

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року („Урядовий кур’єр” та „Голос України” від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп. Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

 Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,90 грн. (410,06 грн. х 30% / 3 1 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% + 415,11 грн. х 3x30%).

 За таких обставин суд вважає, що заявлені вимоги обгрунтовані для осіб  що мають статус «дитина війни» частково за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у розмірі 710 грн. 90 коп.

Разом з тим позивачка заявила позовні вимоги по недоотриманій соціальній надбавці за 2007 р. на суму 705 грн.  Оскільки суд, відповідно до ст.11 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як  за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, суд вважає  позовні вимоги  за 2007 рік слід задовольнити в пред‘явленому розмірі, стягнувши на користь позивачки 705 грн., бо суд не може вийти за межі заявлених вимог, тому ця сума підлягає стягненню.  

  В задоволенні  іншої частини позовних вимог за 2007 рік слід відмовити.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.  

      На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб ,що втратили працездатність.

    Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при цьому зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року  N 10-рп/2008.    У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.  

Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.

       Тому заявлені вимоги про визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року є обґрунтованими.

      Разом з тим ,згідно статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" на 2008 рік було затверджено прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

       Відповідач у запереченнях зазначив, що в 2008 році виплата позивачу підвищення до пенсії як дитині війни здійснювалася відповідно до положень пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня -49,8 гривні.

  Таким чином, розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії як дитині війни складає:

- розмір підвищення, який відповідачу необхідно було виплатити позивачу за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року - 1072 грн. 83 коп . (3576 грн. 16 коп . (155 грн. 16 коп. (за травень 481 грн. х 10 днів/31день) + 481 грн. (червень 2008 року) + 1446 грн. (482 грн. х 3 міс.(липень-вересень 2008 року) + 1494 грн. (498 грн. х 3 міс.(жовтень-грудень 2008 року) х 30%),

- розмір фактично виплаченого відповідачем підвищення до пенсії за

період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року - 357 грн. 62 коп.(15 грн. 52 коп. (травень 2008 року 48 грн. 10 коп. х 10 днів/ 31 день)+ 48 грн. 10 коп. + 144 грн. 60 коп. (48 грн. 20 коп. х 3 міс.) + 149грн. 40 коп.(49 грн. 80 коп. х 3 міс.)

- розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року складає 715 грн. 21 коп .

(1072 грн. 83 коп. - 357 грн. 62 коп.).

Статтею  71 ЗУ "Про Державний  бюджет України на 2009 рік"  Кабінету Міністрів України  надано право у 2009 році встановлювати   розміри соціальних виплат, які відповідно  до законодавства визначаються  залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених  за відповідними бюджетними  програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів  лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної  заробітної плати.  Відповідно, її дія не поширюється на спірні  відносини, оскільки розмір   зазначених  соціальних виплат  згідно із Законом України " Про соціальний  захист дітей війни" залежить від розміру  мінімальної пенсії за віком . Отже, нарахування та виплата у 2009 р.  дітям війни  підвищення до пенсії   або щомісячного грошового  довічного   чи державної соціальної допомоги, що виплачується  замість  пенсії, повинні були  здійснюватися відповідно до норм ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином, за період  з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. позивач мав право на  отримання підвищення  до пенсії   на підставі ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист  дітей війни" у розмірі 30%  мінімальної   пенсії за віком.  

Законом України "Про Державний  бюджет України на 2009 рік"  прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, встановлений в розмірах, що діяли в грудні 2008 р., тобто , з 01.01.2009 р -498 грн.  Відповідно до  ст.1 ЗУ " Про встановлення  прожиткового мінімуму та мінімальної  заробітної плати" № 1646  від 20.10.2009 р. та ч.2 ст.54 ЗУ " Про Державний бюджет України  на 2009 рік" встановлено з 01.11.2009 р. прожитковий   мінімум для осіб, що втратили працездатність, у розмірі 573,00 грн.

Таким чином, невиплачене позивачу підвищення до пенсії  за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. складає  1240,20 грн. (січень-жовтень: 498грн.х30%=149,40грн.-49,80грн.=99,60грн.х10міс.=996,0 грн., листопад-грудень:  573грн.х30%=171,90 грн.-49,80 грн.=122,10 грн.х 2 мес.= 244,20  грн., а всього 996,0грн. + 244,20 грн.=1240,20 грн.

На підставі викладеного судом встановлено, що невиплачене позивачу підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. складає 705 грн., 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. складає 715,21 грн., за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. складає  1240,20 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду з пропуском встановленого законом строку давності. Але суд, враховує похилий вік позивача, його юридичну необізнаність, стан здоров‘я, а також той факт, що пенсія є обов‘язковою виплатою, на яку строк давності не розповсюджується, вважає за можливе поновити позивачу пропущений строк.

  Оскільки відповідач в справі є державною бюджетною установою, суд вважає за можливе відповідно до ст.82 ч.3 ЦПК України, звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

 Керуючись ст.ст.8, 46, 152 Конституції  України,  ст.ст.1, 3-6,  57, 110, 118, 119, 130, 208, 210, 215,294  ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для захисту її порушеного права.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України  в Артемівському районі  Донецької області про  стягнення не доплаченої соціальної надбавки «дітям війни» з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.   задовольнити частково.

 Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України  в Артемівському районі Донецької області  на користь ОСОБА_1 підвищення  до пенсії   у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період  з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. в розмірі 705 грн., за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 715,21 грн., за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. у розмірі  1240,20 грн..

В задоволенні іншої  частини вимог відмовити.  

  Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь  у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

            Суддя:                                       О.П.Харченко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація