ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №3-2828/10
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13 серпня 2010 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А.Г., при секретарі Загорулько О.С., за участю адвоката ОСОБА_1, порушника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 мешканця АДРЕСА_2 громадянина України, інженера ГПУ «Полтавагазвидобування», до адміністративної відповідальності не притягувався
в с т а н о в и в :
18 червня 2010 року приблизно о 13-й год. 00 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «М-2140» д. н. з. НОМЕР_1 та рухаючись по вулиці О.Вишні в м. Полтаві по дорозі з одностороннім рухом в зустрічному для руху напрямку, в порушення п. 8.7.3. «е» Правил дорожнього руху України (далі - Правил) виїхав на перехрестя з вулицею Фрунзе на заборонений сигнал світлофора, де скоїв зіткнення з автомобілем «Део-Ланос» д. н. з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобілем «Фольксваген Таурек» д. н. з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
В ході судового розгляду справи порушник не визнав своєї вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, заявивши, що рухаючись у вказаному напрямку повністю дотримався вимог Правил. Зазначив, що виїжджаючи з стоянки для автомобілів, розташованої біля ТЦ «Конкорд», що по вулиці Фрунзе в м. Полтаві, він поїхав в зустрічному для руху напрямку з вулиці О.Вишні на вулицю К.Лібкнехта, вважаючи, що він має на це право, так як при виїзді з стоянки не стоїть знак, що там рух заборонено і рухаючись прямо він не створював перешкод для інших учасників руху. Оскільки світлофор в місці, де він виїхав на проїзну частину дороги відсутній, то під час руху він орієнтувався по пішоходах, які в цей час переходили вулицю Фрунзе, як він вважав, на дозволений сигнал світлофору. Коли включився зелений сигнал світлофору для учасників руху по вулиці Фрунзе, він бачити не міг і вважав, що всі інші учасники руху повинні були надати йому можливість закінчити маневр проїзду перехрестя, незважаючи на те, що він рухався в забороненому для нього напрямку. Винуватим у виникненні ДТП вважає водія автомобіля «Део-Ланос» д. н. з. НОМЕР_1, який не дав змоги закінчити йому виконання маневру.
Незважаючи на невизнання порушником своєї вини у вчиненні ДТП його винуватість у цьому підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, які були перевірені в ході судового розгляду справи.
Так, потерпілий ОСОБА_4 в суді показав, що він в зазначений день і час рухався по вулиця Фрунзе в напрямку центра міста. Проїжджаючи перехрестя з вулицею К.Лібкнехта, він рухався зі швидкістю не більше 50 км/год. по правій крайній смузі. Зліва від нього на першій і другій смугах знаходилися автомобілі, які тільки розпочинали рух на дозволений сигнал світлофору, який в цей час включився. Оскільки перед ним не було автомобілів, то він не зупиняючись перед перехрестям, продовжив рух на зелений сигнал світлофору. В цей час зненацька із-за автомобілів, що знаходились на 1-й і 2-й смугах руху появився автомобіль «М-2140» д. н. з. НОМЕР_1, який не зупиняючись, продовжував рух в напрямку вулиці К.Лібкнехта. Знаючи, що рух в цьому напрямку для автомобілів заборонено і не очікуючи його появи звідти, він не встиг зупинити свій автомобіль при появі небезпеки для цього, хоча і вжив термінових заходів для гальмування, внаслідок чого відбулось зіткнення з цим автомобілем та його перекидання і зіткнення з автомобілем «Фольксваген Таурек» д. н. з. НОМЕР_1, який в цей час стояв на вулиці К.Лібкнехта на заборонений сигнал світлофору в очікуванні дозволу на продовження руху після включення зеленого сигналу. Вважає винуватим у виникненні ДТП водія автомобіля «М-2140» д. н. з. НОМЕР_1.
Аналогічні показання про обставини та механізм виникнення ДТП дав також потерпілий ОСОБА_5, водій автомобіля «Фольксваген Таурек» д. н. з. НОМЕР_1, та свідок ОСОБА_7, водій автомобіля, який рухався в той час по вулиці Фрунзе слідом за автомобілем «Део-Ланос» д. н. з. НОМЕР_1.
В ході огляду місця ДТП зафіксований факт його вчинення, про що свідчить протокол огляду від 18 червня 2010 року (а. с. 5-9), який суд приймає до уваги як доказ по справі.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, суд, крім наведеного вище, виходить також з змісту підпункту «е» пункту 8.7.3. Правил, згідно з яким червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
При цьому суд також керується положеннями п. п. 1.3. та 1.4. Правил, згідно з якими:
п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;
п. 1.4. «кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила».
Ці вимоги Правил водієм ОСОБА_2 були грубо порушені, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода.
Проаналізувавши наведені докази, суд вважає, що ОСОБА_2, порушивши підпункт «е» пункту 8.7.3. Правил, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Суд критично оцінює його показання та розцінює його поведінку під час ДТП як таку, що суперечить вимогам Правил та свідчить про зневажливе ставлення до їх вимог, а отже про не усвідомлення ним небезпеки, яка створюється на автомобільних дорогах водіями, які нехтують вимогам ПДР. Заперечення порушником своєї вини суд розцінює як спосіб захисту від обвинувачення, яке йому інкримінується та намір уникнути відповідальності за вчинене, а тому до уваги його показання не приймає.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, поведінку під час ДТП та в ході розгляду справи, і вважає, що на нього повинно бути накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Суд вважає, що інший захід стягнення не зможе забезпечити мети адміністративного стягнення, визначеної в статті 23 КУпАП, згідно з якою адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Своє зневажливе ставлення як до зазначених вимог Закону, так і до прав інших учасників дорожнього руху, порушник продемонстрував як під час ДТП, так і в ході розгляду справи в суді, що, на думку суду, є свідченням його небезпечності як учасника руху, а тому суд вважає за необхідне вжити щодо нього найбільш суворе із передбачених санкцією статті 124 КУпАП стягнень.
Керуючись статтями 283 та 284 КУпАП,
п о с т а н о в и в :
Піддати громадянина ОСОБА_2 на підставі ст. 124 КУпАП адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 КУпАП водії транспортних засобів, вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Постанова підлягає примусовому виконанню.
Постанову для виконання направити начальнику управління ДАІ ГУ МВС України в Полтавській області.
Суддя А.Г. Савченко