ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 2а- 4256/10

 П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 серпня 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

          головуючого – судді                         Савченка А.Г.

                при секретарі                                     Загорулько О.С.

    за участю позивача             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом    ОСОБА_1 до ОДР ВДАІ Гадяцького району Полтавської області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся до суду з цим позовом. В позовній заяві він зазначив, що постановою інспектора ОДР ВДАІ Гадяцького району старшого лейтенанта міліції Іллющенка С.М. від 2 липня 2010 року серії ВІ № 172612 його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. за те, що в цей день об 11 год. 32 хв. він, керуючи автомобілем, рухався в м. Гадяч по вул. 50-річчя Жовтня і нібито на перехресті з вулицею Тельмана під час зміни напрямку руху, повертаючи ліворуч, не включив покажчика повороту відповідного напрямку. Заперечуючи це, він зазначив, що на цьому перехресті він взагалі не рухався, а проїжджав перехрестя з вулицею Першотравневою, звертаючи до якого ввімкнув покажчик лівого повороту і доїхавши до головної дороги, на яку мав намір виїхати, зупинився, щоб пропустити автомобілі, які в той час рухалися по ній. Зупиняючись та приймаючи праворуч перед зупинкою, щоб краще було видно обстановку на головній дорозі, йому прийшлось повернути кермо вправо, від чого відбулось автоматичне вимкнення покажчика повороту, чого він не помітив. Оскільки в подальшому рух можна було здійснювати лише в одному напрямку, виїхавши на головну дорогу, він не звернув уваги на це і продовжив рух, коли для цього не було перешкод, не створюючи небезпеки або незручностей для інших учасників руху.

    Виходячи з цього, вважає себе невинуватим у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та просить скасувати постанову про це.

    В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з мотивів, викладених в позовній заяві.

    Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки, в зв’яжу з чим суд розцінив причину його відсутності неповажною та розглянув справу без його участі.

    Заслухавши позивача та дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як слідує з матеріалів справи,  2 липня 2010 року відповідачем було складено протокол про  адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, згідно з яким в цей день порушник приблизно об 11-й год. 32 хв., керуючи автомобілем «Форд-Мондео» д. н. з. НОМЕР_1 на перехресті вулиць Тельмана – 50-річчя Жовтня в м. Гадячі Полтавської області, не виконав вимогу п. 9.2.  Правил дорожнього руху (далі - Правил) та на перехресті, повертаючи ліворуч, не користувався покажчиками поворотів відповідного напрямку (а. с. 5).

В цей же день відповідачем щодо нього винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. (а. с. 5).

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - та кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Як слідує із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова в справі про адміністративне правопорушення. Із змісту позовної заяви та протоколу про вчинення адміністративного правопорушення також слідує, що позивачем були надані пояснення, згідно з якими він не згоден з тим, що він допустив порушення Правил, які йому інкримінуються, однак це не було враховано відповідачем при оцінці інкримінованого позивачеві порушення та прийнятті рішення по справі.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на підставі яких ґрунтується висновок про вчинене особою адміністративне правопорушення, і вказати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, або висловлених  останнім доводів.

Не дивлячись на те, що згідно статті 251 КУпАП, доказами по справі являються також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в постанові, яку виніс відповідач, не наведена будь-яка оцінка вказаного доказу та обґрунтувань на спростування заперечень позивача про вчинення ним адміністративного правопорушення.

В даному випадку єдиним джерелом даних, що були використані як доказ, є нічим не підтверджені суб’єктивні припущення відповідача, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 2 липня 2010 року.

Виходячи з принципу презумпції невинуватості та ч. 3 ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає не доведеною вину позивача у вчиненні порушення Правил, яке йому інкримінується, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.  

Керуючись статтями 251, 283, 284, 288 КУпАП, статтями 6, 10, 11, 12, 14, 70, 71, 99, 159-163  КАС України,  суд,

п о с т а н о в и в :

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії ВІ № 172612 від 2 липня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлений 23 серпня 2010 року.

          Суддя                                                 А.Г. Савченко