ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ  МІСЬКРАЙОННИЙ  СУД                                                                                    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                                                                                                                   Справа № 2 -1858/10

31 серпня 2010року

Тернопільський міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Юрдиги О.С.

при секретарі Бєлоусовій К.О.

за участю сторін, їх представників

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Тернополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рятувально-водолазної служби Тернопільської області про визнання незаконними наказів про звільнення із роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

                                                                  ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Рятувально-водолазної служби Тернопільської області, в якому після уточнення позовних вимог просив визнати незаконними накази №48 від 20.04.2010р. та №75 від 07.06.2010 р. про звільнення його з роботи, поновити його на посаді начальника Лановецької рятувально-водолазної станції з 21.04.2010 року та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Свої позовні вимоги   обґрунтовує тим, що 01.08.2008 р. його переведено з посади водолаза Лановецької рятувально-водолазної станції на посаду начальника даної станції, однак наказом №148 від 24.12 2009р. його звільнено від виконання тимчасових обов"язків начальника з 31.12.2009р.. 02.03.2010р. він звернувся до суду із позовом про оскарження вказаного наказу, поновлення його на посаді начальника Лановецької рятувально-водолазної станції та виплату різниці між заробітком начальника станції та водолазом, обов"язки якого він продовжував виконувати. Наказом №47 від 19.04.2010р.  відповідач  самостійно визнав недійсним наказ від 24.12.2009р. про звільнення його від виконання обов"язків начальника та виплатив різницю у заробітній платі між посадою водолаза та начальника станції. Однак,  наказом №48 від 20.04.2010р. його звільнено із роботи з посади начальника водолазної станції  за систематичне порушення трудової дисципліни та одноразове грубе порушення трудових обов"язків на підставі п.3 ст. 40 п.1ст.41  КЗпП України. Наказом №75 від 07.06.2010р.  внесено зміни у наказ №48 щодо підстав його звільнення та вважати його звільнення з 21.04.2010р. за систематичне порушення трудової дисципліни на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України. Вважає, що  підстави звільнення є надуманими, оскільки з 31.12.2009р. він фактично виконував обов"язки водолаза, порушення, які вміняє йому відповідач у вказаному наказі теж вчинено на посаді водолаза, а звільнено його з посади начальника водолазної станції. Вважає, що його звільнення викликано суб"єктивним ставленням до нього начальника  рятувально-водолазної служби ОСОБА_2

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали уточнені позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача позову не визнав, подав заперечення на позовну заяву, пояснив, що позивача звільнено з посади  начальника Лановецької рятувально-водолазної станції у зв"язку із неналежним виконанням ним службових обов"язків, не відповідністю його знань та практичних навичок вимогам займаній посаді, а також за систематичне порушення трудової дисципліни, оскільки 0 2.03.2010 року позивач не з'явився на роботі без поважних причин і допустив прогул. 12.03.2010 р. ОСОБА_1 який крім того, виконував обов'язки водолаза, був відсутній на роботі з 16 год. 05 хв. до закінчення зміни - до 21 год.; 22.03.2010   року   позивач відпросившись   із чергування, як водолаз з 10 год. 30 хв. до 12 год. 30 хв. прибув на роботу фактично о 14 год.40 хв.  З метою приховати відсутність на роботі ще впродовж двох годин ОСОБА_1 вимагав у чергового по станції ОСОБА_2 зробити запис у вахтовому журналі про те, що він нібито з'явився на роботі о 11 год.30 хв. Коли ОСОБА_2 відмовився зробити такий запис, ОСОБА_1 створив конфлікт, що викликало скаргу із боку працівників Лановецької рятув ально-водолазної станції. Крім того, в порушення існуючого порядку, позивач ОСОБА_1   особисто   вніс  у   вахтовий   та   водолазний   журнали неправдиві записи про нібито тренувальні спуски, які того дня не проводилися. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5 пояснили, що вони були членами комісії з перевірки знань начальників водолазних станцій, позивач ОСОБА_1 виявив незадовільні знання. Свідок ОСОБА_6 зазначив, що він виконував обов"язки начальника Ланівецької рятувально-водолазної станції з 01.01.2010р., 01.03.2010р. позивач, який виконував обов"язки водолаза , відпросився у нього на дві години, а фактично його не було цілий робочий день.12.03.2010р. при перевірці  станції начальником ОСОБА_2 біля 16год. , ОСОБА_1 теж був відсутній  на роботі  до 21.год. , хоча він не відпрошувався, а 22.03.2010р. відпросившись  в 10год. 30 хв. всього на дві години, з"явився біля 14 год. 40 хв., створив конфліктну ситуацію на станції серед працівників, а також вніс неправдиві відомості у вахтовий та водолазний журнал про виконання тренувальних спусків у воду, який є  первинним документом для призначення пільгової пенсії, як водолазу,

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що 22.03.2010р. він ніс чергування, ОСОБА_1 був відсутній на роботі, а коли з"явився і взнав, що начальник перевіряв, заставляв внести записи у водолазний журнал , а коли він відмовився, то сам вніс записи про тренувальні  спуски.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до наказу рятувально-водолазної служби Тернопільської області №91 від 01.08.2008р., ОСОБА_1 водолаза Ланівецької рятувально водолазної станції переведено на посаду начальника цієї ж Ланівецької рятувально-водолазної станції, з 01.08.2008р. на підставі його заяви від 01.08.2008р.

01.08.2008р. ОСОБА_1 звернувся до начальника рятувально-водолазної служби Тернопільської області із заявою про прийняття його на роботу за сумісництвом на посаду водолаза.

На підставі наказу від 01.08.2008р. №92, тимчасово-виконуючому обов"язки начальника Ланівецької рятувально-водолазної станції ОСОБА_1 дозволено з 01.08.2008р. працювати за сумісництвом водолазом цієї ж станції з виплатою 30 % посадового окладу.

Відповідно до наказу №1 від 02.01.2009р., ОСОБА_1 – начальника рятувально-водолазної станції призначено відповідальним за охорону праці, пожежну і електробезпеку по Ланівецькій РВС.

Наказом рятувально-водолазної служби Тернопільської області №87 від 27.08.2009р., з ОСОБА_1 начальника Ланівецької рятувально-водолазної станції знято суміщення водолаза з виплатою 30 % посадового окладу з 01.09.2009р. у зв"язку із браком коштів через недофінансування, а також у зв"язку із забезпеченням Ланівецької РВС водолазами в необхідній кількості для повноцінної роботи станції.

На підставі наказу  №102 від 28.09.2009р. начальника Лановецької РВС ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за виявлені порушення  згідно припису щодо порушення з техніки безпеки і охорони праці  та  відповідно до постанови Тернопільського  транспортного прокурора від 15.09.2009р. йому оголошено догану.

Наказом №16  по товариству рятування на водах України від 29.10.2009р. доручено   начальникам рятувально- водолазних служб ЦР Товрятоду України в місячний термін провести позачергову перевірку знань начальників рятувально-водолазних станцій своїх функціональних обов"язків, "Єдиних правил безпеки праці та водолазних роботах" та правил з охорони праці. Начальників рятувально-водолазних станцій, у яких виявили незадовільні знання при перевірці відповідними комісіями, усунути від займаних посад.

На виконання вказаного наказу рятувально-водолазною службою Тернопільської області винесено наказ №142 від 27.11.2009р., яким призначено провести позачергову перевірку знань начальників рятувально-водолазних станцій своїх функціональних обов"язків30.11.2009р., "Єдиних правил безпеки праці та водолазних роботах" та правил з охорони праці, а начальників рятувально-водолазних станцій, у яких виявили незадовільні знання при перевірці відповідними комісіями, усунути від займаних посад.

При перевірці 30.11.2009 року знань начальників рятувально-водолазних станцій області комісією у складі голови комісії Козаком В.І., членів комісії Чорного Б.В., Щуль В.М., Мацьків Б.С. виявлено невідповідність виконуючого обов"язки начальника Ланівецької рятувально-водолазної станції ОСОБА_1 займаній посаді, що стверджується протоколом №3 від 30.11.2009р. та протоколом №1 загальних зборів керівного складу рятувально-водолазної служби Тернопільської області від 30.11.2009р. Заходів реагування щодо ОСОБА_1, в т.ч. усунення його від посади начальника станції  не вжито.

На підставі наказу начальника рятувально-водолазної служби Тернопільської області №148 від 24.12.2009р., водолаза ОСОБА_1 звільнено від виконання тимчасових обов"язків начальника з 31.12.2009р. та призначено  тимчасово виконуючим обов"язки начальника  Лановецької рятувально-водолазної станції  водолаза Балюка А.В.

Наказом №45 від 06.04.2010р., за грубе порушення трудової дисципліни водолазу 3-го класу ОСОБА_1 оголошено догану. Як зазначено у даному наказі, 01.03.2010р.  водолаз ОСОБА_1 попередив в.о. начальника станції Балюка А.В.  про запізнення на роботі  на 2 години,  однак не з"явився на чергування, а 12.03.2010р. залишив чергування. Комісією про розслідування трудової дисципліни на Ланівецькій рятувально-водолазній станції від 09.04.2010р.( протокол №1) визначено, що в діях ОСОБА_1 вбачається небезпека і загроза в інших протиправних діях і неможливе подальше перебування ОСОБА_1 на роботі. Як вбачається з пояснення начальника обласної служби Тернопільської області Козака А.І. від 12.03.2010р. водолаз ОСОБА_1 на чергування 12.03.2010р. не з"явився.

У  пояснюючій записці від 26.03.2010р. ОСОБА_1 пояснив, що 12.03.2010р. його не було на чергуванні у зв"язку із отриманням дозволу на регулювання змін, тому замість нього заступив моторист ОСОБА_2

Наказом рятувально-водолазної служби Тернопільської області №47 від 19.04.2010р., визнаний недійсним наказ №48 від 24.12.2009р., який увільнено ОСОБА_1 від виконання обов"язків начальника Лановецької рятувально- водолазної станції, зобов"язано внесено відповідні зміни в трудову книжку ОСОБА_1 та нарахувати різницю ОСОБА_1 у заробітній платі за період з 31.12.2009р. по 19.04.2010р.

Наказом рятувально-водолазної служби Тернопільської області №48 від 20.04.2010р., ОСОБА_1, начальника Лановецької рятувально-водолазної станції звільнено з роботи з 21.04.2010р. за систематичне порушення трудової дисципліни та за одноразове грубе порушення трудових обов"язків керівником структурного підрозділу. Наказом №75 рятувально-водолазної служби Тернопільської області від 07.06.2010р., пункт 1 наказу №48 від 20.04.2010р. викладено в новій редакції, а саме: "ОСОБА_1 начальника Ланівецької рятувально-водолазної станції звільнити з роботи 21.04.2010р. за систематичне порушення трудової дисципліни на підставі п.3 ст.40 КЗпП України". Наказом №79  від 01.07.2010р.  рятувально-водолазної служби Тернопільської області, частину 3-го абзацу наказу №48 від 20.04.2010р. викласти в редакції : "02.03.2010р. ОСОБА_1, який крім того виконував обов"язки водолаза, без поважних причин не з"явився на чергування.

Профком рятувально-водолазної служби Тернопільської області від 15.04.2010р (протокол №2), дав згоду адміністрації рятувально-водолазної служби Тернопільської області на звільнення водолаза 3-го класу Ланівецької рятувально-водолазної станції ОСОБА_1 на підставі п.3 ст.40 КЗППУ за систематичне невиконання своїх трудових обов"язків. На засіданні профкому від 16.08.2010р. надано згоду адміністрації рятувально-водолазній служб Тернопільської області на звільнення начальника Ланівецької рятувально-водолазної станції ОСОБА_1 за ст. 40 п.3 КЗпП України, за систематичне не виконання своїх трудових обов"язків.  

Відповідно до функціональних обов"язків начальника рятувально-водолазної станції, затверджених начальником начальником рятувально-водолазної служби Тернопільської області 27.02.2009р., начальник    рятувально-водолазної    станції    приймається звільняється      начальником  рятувально-водолазної служби Тернопільської області з працівників служби, які мають середню освіту,  кваліфікацію водолаза   і  стаж роботи  в  рятувальне водолазній службі не менше 5 років.   Начальник рятувально-водолазної станції підпорядковується начальнику рятувально-водолазної служби області і керується його усними та письмовими розпорядженнями по питаннях організації   охорони життя людей на воді, Положенням про рятувальну водолазну службу на воді, „Єдиними правилами безпеки праці на водолазних роботах", посадовою інструкцією, виконує вказівки головного водолазного спеціаліста по питаннях в одолазної техніки, водолазних робіт та тренувальних спусків.    

Підставою для звільнення ОСОБА_1, як зазначено у наказі № 48 від 20.04.2010р.  послужило те, що при перевірці знань начальника рятувально-водолазних станцій області, ОСОБА_1 вказано на безвідповідальність та незнання своїх функціональних обов"язків. Також зазначено два факти порушень трудової дисципліни ,що мали місце 02.03.2010р.та 12.03.2010р.,  за які йому оголошено догани (наказ від 06.04.2010р.)  Окрім названих порушень, вказано, що 22.03.2010р. ОСОБА_1 створив конфлікт за запізнення на чергування, що викликало письмову скаргу працівників станції та вніс у вахтовий та водолазний журнали, який є  документом для призначення пенсій за віком на пільгових умовам водолазам, неправдиві відомості. Наведені факти, як вказано у наказі свідчать про систематичне та грубе порушення ОСОБА_1 трудових обов"язків, як керівника структурного підрозділу , так і водолаза.

Актом від 11.04.2010р. складеним начальником РВС Тернопільської області в присутності ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,  стверджується, що позивача ознайомлено із наказом №48 від 20.04.2010р. про звільнення з посади начальника Лановецької рятувально-водолазної станції, проте він відмовився засвідчити своїм підписом про даний факт, отримати розрахункові грошові кошти в сумі 1824.24 грн. та трудову книжку. Також ОСОБА_1 ознайомлено із наказом №79 від 01.07.2010р. "Про зміни до наказу від 20.04.2010р. №48",  від отримання якого він відмовився  (акт від 01.07.2010р).    

Відповідно до положеннь п.3 ст. 40 КзПП України  трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути  розірвано власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання  працівником без поважних причин обов"язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього  трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно із роз"ясненнями, що містяться у пунктах 23, 27  Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 №6 "Про практику розгляду судами трудових спорів", за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов"язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Аналізуючи викладені факти та надані сторонами докази, суд вважає, що звільнення позивача проведено без дотримання викладених положень трудового законодавства.

Як доведено у судовому засіданні в період із 31.12.2009р. по 19.04.2010р. ОСОБА_1 фактично виконував обов"язки водолаза Ланівецької рятувально-водолазної станції, а не начальника станції. В цей період обов"язки начальника Ланівецької рятувально-водалазної станції виконував водолаз ОСОБА_6 Не приступив позивач до виконання обов"язків начальника і після  визнання недійсним наказу  №148 від 24.12.2009р.  - 19.04.2010р., оскільки на наступний день 20.04.2010р. його звільнено з роботи.

В оспорюваному наказі про звільнення зазначено про те, що при перевірці знань начальника рятувально-водолазних станцій області, ОСОБА_1 вказано на безвідповідальність та незнання своїх функціональних обов"язків, що підтверджується протоколом загальних зборів керівного складу рятувально-водолазної служби Тернопільської області від 30.11.2009р., однак заходів дисциплінарного стягнення до нього за даним фактом не вжито, від виконання обов"язків начальника  з цих підстав не усунуто. Інші порушення трудової дисципліни від 02.03.2010р., 12.03.2010р. та 22.03.2010р., вчинені ОСОБА_1 як водолазом , а не начальником станції. Тому підстав для звільнення позивача із посади начальника Ланівецької рятувально-водолазної станції згідно п.3 ст. 40 КзПП України за систематичне невиконання  працівником без поважних причин обов"язків,  судом не встановлено.

З урахуванням наведеного вимоги позивача про визнання незаконними та скасування наказів про його звільнення за №48 від 20.04.2010р. та №75 від 07.06.2010 року,  а також поновлення його на роботі на посаді начальника Ланівецької рятувально- водолазної станції є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Із довідки рятувально-водолазної служби Тернопільської області №159 від 31.08.2010р., вбачається, що середній заробіток за лютий та березень 2010р.(два останніх місяця перед звільненням) становив 2137,47 коп., а середньомісячний 1068,74. Приймаючи до уваги середню кількість робочих дні за  лютий та березень 2010р. – 42 : 2=21, тому середньоденний заробіток становить 50грн. 89коп. (1068 ,87 : 21 ). Вимушений прогул становить 93 дні, за період з 21.04.2010р. по день постановлення рішення судом - 31 серпня 2010р. , тому стягненню підлягає  середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 4732,77 коп., (сума обчислена без врахування утримання прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів), а також судовий збір 51грн. в користь держави та 120 гри. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи судом.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 215, 218, 223 ЦПК України, п.3 ст.40, 233, 235 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" суд,-

      ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити .

Визнати незаконними накази начальника Рятувально - водолазної служби Тернопільської області за №48 від 20.04.2010р. та №75 від 07.06.2010 року "Про звільнення з роботи ОСОБА_1".

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Ланівецької рятувально-водолазної станції з 21 квітня 2010 року та стягнути в його користь із Рятувально -водолазної служби Тернопільської області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.04.2010 по 31 серпня 2010р. в розмірі грн.4732,77 коп., (яка обчислена без врахування утримання прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів), а також судовий збір 51грн. в користь держави та 120 гри. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи судом.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах її розміру за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

  Головуюча    суддя                                                                                     Юрдига О.С.

  Копія вірна

  Суддя                                        Юрдига О.С