Судове рішення #10734403

                                                                                                      Справа № 2-663/10          

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

15 липня 2010 року Алуштинський міський суд Автономної Республіці Крим у складі: судді Хотянової В.В., при секретарі Мельниковій А.М., розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Алушта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики, -

в с т а н о в и в:

    Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути на його користь 112 000 гривень в рахунок загального зобовязання, 8 400 гривень – 3 відсотки від заборгованості за весь період прострочення грошового зобовязання, а також судові витрати.

    Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 в червні 2007 року взяв в нього в борг до 18.09.2007 року суму еквівалентну 13 тисячам доларів США. Згодом в вересні 2007 року відповідач ще взяв у відповідача сму еквівалентну 1 000 доларів США, з кінцевим терміном повернення 20.10.2007 року. Загальна сума грошей яку відповідач взяв в борг у позивача складає 14 000 доларів США. А ні в строки зазначені в розписках по грошовому зобовязанню, а ні до теперішнього часу борг відповідач позивачу не повернув, тим самим порушив взяті на себе зобовязання, у звязку з чим ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення зазначеного боргу.

    Позивач і його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, але зменьшвши суму боргу по грошовому зобовязанню на 2 000 доларів США, поситаючись на те, що відповідач добровільно повернув зазначену суму позивачу. В решті позовних вимог наполягають на їх задоволенні.

    Відповідач у судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

    Вислухавши думку позивача і його представника, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази. Які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

    Відповідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів.

    Обовязок доказування відповідно зі ст.10 ЦПК України покладений на сторони у справі, а суд тільки сприяє всебічному та повному зясуванню обставин шляхом розяснення прав та обовязків та сприяє в їхньому здійсненні. Крім того, відповідно зі статтею 60 ЦПК україни кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Відповідно зі статтею 212 ЦПК україни, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні.

    На підставі наданих суду доказів встановлено, що у червні 2007 року між позивачем і відповідачем в усній формі був укладений договір займу, згідно умов якого останній одержав суму еквівалентну 13 000 доларів США, за умови їх повернення 18 вересня 2007 року. В підтвердження факту отримання грошей за договором відповідач надав власноруч написану розписку.

    Крім того, відповідач по справі ОСОБА_2 27.09.2007 року взяв у відповідача суму еквівалентну 1 000 доларів США, посвідчивши факт отримання грошей власноруч написаною розпискою, з кінцевим терміном повернення коштів 20.10.2007 року.

    Відповідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другої сторони (позичальнику) грошові кошти, а останній зобовязаний повернути в зазначений термін таку ж саму грошових коштів яка була їм отримана у власність. При цьому договір позики є реальним договором, оскільки відповідно до п.2  сттатті вважається укладеним тільки з моменту реальної передачі грошей.

    На підставі укладеного договору між сторонами виникли грошові зобовязання.

    Цивільним законодавством встановлені загальні умови виконання зобовязань, відповідно до яких: зобовязання повинні виконуватися нележним чином згідно умовам договору і вимогам закону (ст.526 ЦК України); якщо в зобовязанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 ЦК України); не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено в договорі або в законі.

Отже ухилення відповідача від виконання прийнятих на себе за договором позики зобовязань не відповідає вимогам закону. Тому суд вважає, що вимоги позивача враховуючи зменьшення їм суми боргу за договором позики до 12 000 доларів США є обгрунтованими та таким, що підлягають задоволенню у звязку з чим вказана сума підлягає примусовому стягненню з відповідача на користь позивача.

Більш того, відповідно до ст.625 ЦК україни – боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки між сторонами не передбачалися особливі умови і порядок настання відповідальності за невиконання відповідачем зобовязання, то у даному випадку слід застосовувати заходи відповідальності, передюачені законом.

Враховуючи принцип дизпозитивності судового процесу та відсутність з боку відповідача обгрунтованих доказів помилковості розрахунку позивача або спростовування такого розрахунку, суд не має достатніх підстав ставити наведену суму 8 400 гривень в рахунок сплати трьох відсотків річних від простроченої суми під сумнів.

Відповідно зі статтею 88 ЦПК України стороні, на користь яких ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені суові витрати.

Тому суд вважає, за необхідне стягнути з відповідача на корить позивача судові витрати, а саме 1204 гривні судових витрат, 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгялду справи.

Доказів, на підставі яких можливо було спростувати усі наведені висновки суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525,526,53.611,625, ст.ст. 10,60,88,212-215 ЦПК України,

                        ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 – задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу  за договором позики у розмірі 94 800 гривень (суму еквівалентну 12 000 доларам США), 8 400 гривень – три проценти річних від простроченої суми, 1 204 гривні судових витрат, 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 104 524 (сто чотири тисячі пятсот двадцять чотири) гривні.

Рішення  може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Алуштинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст.ст. 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України.  

Суддя                                         В.В.Хотянова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація