Справа № 2-2626/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 серпня 2010 р.         Євпаторійській міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді             -             ЗАХАРОВОЇ І.О.

при секретарі                      -             ЦИВНСЬКОЇ К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ТДВ СК «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

            ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 12948 гривень 38 копійок та моральної шкоди в розмірі 10000 гривень. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати за послуги адвоката в сумі 200 гривень та витрати по оцінці матеріальної шкоди в сумі 345 гривень. У справі залучений співвідповідач ТДВ СК «Альфа-Гарант».

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24 квітня 2010 року о 14 годині 10 хвилин відповідач, керуючи автомобілем ЗАЗ TF 699 P, державний номер НОМЕР_2, в м. Євпаторія біля пансіонату «Феміда» при здійсненні руху здійснив наїзд на автомобіль «Тойота», державний номер НОМЕР_1, власником якого є позивач. В результаті зіткнення автомобілю позивача спричинено механічні ушкодження. Відповідач відмовляється добровільно відшкодовувати завдану шкоду.  

Позивач стверджує, що відповідно до висновку оцінювача матеріальна шкода, заподіяна йому в результаті ДТП, складає 12948 гривень 38 копійок.

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо стягнення відшкодування моральної шкоди позивач вказав, що в результаті ДТП йому довелося зазнати душевних страждань у зв’язку із пошкодженням своєї машини, псуванням її зовнішнього вигляду. Позивач вказує, що псування транспортного засобу, за допомогою якого він постійно пересувався, завдало певного дискомфорту. Все це призвело до порушення нормальних життєвих зв’язків позивача.

    В судовому засіданні позивач вимоги підтримав , зменшив розмір матеріальної шкоди, оскільки відповідач ТДВ СК «Альфа-Гарант» сплатив йому 11769,43 грн, тобто просить стягнути залишок невідшкодованих збитків в розмірі 1178,95 грн та витрат на проведення авто товарознавчого дослідження в розмірі  345 грн, які також для нього складають матеріальну шкоду , підтвердив усі обставини в обґрунтування своїх вимог, викладених в позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням уточнення об’єму матеріальної шкоди та стягнути компенсацію за моральну шкоду в повному обсязі, провів таке відшкодування за рахунок відповідача  ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнав, вважав, що  його страхова компанія має відшкодувати всі витрати позивачу в повному обсязі. Моральну шкоду також заперечував відшкодувати моральну шкоду, оскільки вважав, що така шкода відсутня, бо він вчинив всі дії для забезпечення страхового відшкодування позивачу.

Представник ТДВ СК «Альфа-Гарант» не з’явився. Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи належно за правилами ст.. 74, 76 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив. Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України суд вважає причини його неявки не поважними та вбачає умови для проведення розгляду справи у відсутності неприбувшого відповідача.

    З матеріалів справи виходить, що ОСОБА_1 є власником автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_1, що підтверджується наявною у справі копією технічного паспорту на транспортний засіб (а.с. 6).

24 квітня 2010 року о 14 годині 10 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем ЗАЗ TF 699 P, державний номер НОМЕР_2, в м. Євпаторія, допустив зіткнення з автомобілем позивача.

Факт наявності вини ОСОБА_2 у вчиненні ДТП підтверджується постановою Євпаторійського міського суду від 28.04.2010 року по справі № 3-1317/10 (а.с. 9), і ця обставина відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не потребує доказування.

Згідно висновку спеціаліста авто товарознавця № 0434/10, копія якого наявна у справі (а.с. 10-19), визначений об'єм ремонтних робіт для поновлення автомобілю та розмір завданою матеріальної шкоди.

Позивачем вжиті заходи для поновлення автомобілю та з  ПП ОСОБА_3, до господарчої діяльності якого входить крім іншого ремонт автотранспортних засобів (свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.01.2010 р.) був укладений договір.

Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт від 01.07.2010 року № Ч-00000024 ФОП ОСОБА_3 виконав, а ОСОБА_1 прийняв роботу по відновленню автомобіля «Тойота Авенсіс», державний номер НОМЕР_1. За вказаним актом вартість відновлювальних робіт склала 12948 гривень 38 копійок.

Позивачем повністю оплачені виконані роботи, що підтверджується наданим товарним чеком №019 від 01.07.2010 р. Тобто позивачем понесені фактичні витрати для проведення ремонтних робіт та поновлення пошкодженої речі.

Згідно з  ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

    Відповідно до ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

    Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант». Строк дії полісу – з 15.05.2009 року по 14.05.2010 року по типу ІІІ (третій), тобто  за його умовами, випадок що стався 24 квітня 2010 року о 14 годині 10 хвилин – є страховим.

    Сторони визнають факт того, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» сплатило позивачеві страхове відшкодування в сумі 11769,43 гривень. Тому за ч. 1 ст. 61 ЦПК України цей факт не потребує доказування.

Але сума страхового відшкодування не покриває розміру заподіяної матеріальної шкоди, хоча охоплюється страховим лімітом (25500грн) . Тому, на думку суду недоплачена сума відшкодування має бути стягнута зі страховика – ТДВ СК «Альфа-Гарант». Різниця між заподіяною матеріальною шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням складає 12948,38 грн.-11769,43 грн.=1178,95 грн., з яких 510 грн – є обов’язковим платежем (франшизою) для відповідача ОСОБА_2

ОСОБА_2 свого обов’язку не виконав, франшизу не сплатив. Розмір матеріальної шкоди, яку має відшкодувати страхова компанія визначається з урахуванням всіх витрат позивача та складає 1013,95 грн   .

Підстави, передбачені ст. 991 Цивільного кодексу України для відмови провести страхове відшкодування судом не встановлені.

    Суд також вважає, що позивачу у справі завдано моральної шкоди.  Сам факт порушення права позивача та пошкодження його майна вже свідчить про наявність такої шкоди. Позивач хвилювався внаслідок пошкодження його майна, додавав зусиль для захисту свого права, одержання страхових виплат, витрачав для цього час та вимушено змінив звичний для себе порядок життя, який не передбачав  будь-яких дій щодо вжиття заходів для отримання відшкодування завданої шкоди та захисту права в суді, що є, безумовно, стресом.

Позивач набув право, передбачене ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України на відшкодування моральної шкоди,

При визначенні компенсації такої шкоди, суд враховує характер протиправної дії, ступень вини в її заподіянні відповідача, час протягом якого триває цивільно-правове порушення,що завдає моральних страждань позивачу, а також поведінку ОСОБА_2, який не сплатив передбачену франшизу, але своєчасно вчинив дії щодо можливості одержання позивачем страхового відшкодування, тобто в значній мірі   зменшив страждання позивача та завдані йому витрати немайнового характеру.

З урахуванням наведеного та принципів зрозумілості, виваженості і справедливості, суд вважає, що компенсація в розмірі 1000 грн. буде достатнім та відповідним відшкодуванням.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Оскільки моральну шкоду позивачеві завдано саме діями ОСОБА_2, який на правовій підставі керував транспортним засобом, тобто є володільцем джерела підвищеної небезпеки  та особою, чиїми безпосередніми діями така шкода завдана позивачеві, суд вважає, що саме з цієї особи треба стягнути відшкодування моральної шкоди.

При цьому суд не погоджується із  запереченнями ОСОБА_2 щодо  відсутності підстав для стягнення моральної шкоди з нього та наявність таких підстав для стягнення зі страхової компанії  яка за законом має провести таке відшкодування.

Виходячи із умов страхового договору, наданого суду стороною відповідача , страховик несе відповідальність за моральну шкоду, яка завдана потерпілому внаслідок фізичного болю та страждань, які фізична особа зазнала у зв’язку із каліцтвом або іншим пошкодженням здоров’я, а також внаслідок  душевних  страждань , які фізична особа зазнала внаслідок протиправної поведінки відносно нього самого , членів  її сім’ї або близьких родичів, тобто передбачену п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України.

Відповідальність за моральну шкоду, яка передбачена п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України , несе особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП. Межі відповідальності та розмір відшкодування при цьому визначаються судом.

    Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу , який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.3 Цивільно-процесуального кодексу України  кожна особа має право в порядку, встановлену  цивільно-процесуальним кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів.

У відповідності до ст.64 Конституції України право на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод не підлягає обмеженню. Дане право гарантоване усім  фізичним та юридичним особам,права і свободи чи інтереси яких порушені,незнані або ос порені.

Згідно ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права,свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб визначений законами України.

У відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.                

Судом були надані рівні права  сторонам процесу щодо подання доказів,їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості.

    Позивач надав суду достатньо доказів належних та допустимих, за аналізом яких  встановлені обставини , що свідчать про порушення його прав на наявність правових підстав для  задоволення позову частково.

Відповідачем ОСОБА_2 не надано доказів на підтвердження своїх заперечень стосовно відсутності підстав для покладання на нього відповідальності за моральну шкоду, завдану позивачеві. Навпаки суд вважає, що є всі складові такого цивільного правопорушення з його боку, що тягнуть цивільну-правову відповідальність та є підставою для проведення стягнення компенсації за завдану моральну шкоду з нього на користь позивача у визначеному судом розмірі.

    Судові витрати підлягають розподіленню відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 3, 11-16, 22, 23, 998, 1166, 1167, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст.  10, 11, 57-61, 88, 209, 212 -215, 218  Цивільного процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ТДВ СК «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1  на відшкодування матеріальної шкоди – 1013,95  грн, судовий збір – 133 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 80 грн, за надання правової допомоги – 100 грн , а загалом – 1326,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди – 510 грн, компенсацію за моральну шкоду – 1000 грн, судовий збір -8,5 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 40 грн, витрати на правову допомогу – 100 грн, а загалом -  1658,5 грн.

В решті позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами що були відсутні – в тому ж порядку та такі ж строки з моменту отримання копії рішення суду.

СУДДЯ                             І.О. ЗАХАРОВА