УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2007р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Мелінишин Г.П.,
суддів Меленко О.Є., Матківського Р.Й.
секретаря Сем"янчук С.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до Управління ПФУ в м. Івано-Франківську про перерахунок пенсії по інвалідності та виплату надбавки до пенсії по інвалідності за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2007 року, -
встановила:
Постановою Івано-Франківського міського суду від 24.01.2007р. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1. до Управління ПФУ в м. Івано-Франківську про перерахунок пенсії по інвалідності.
На дану постанову ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу. Зазначає, що постанова суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону. Так, суд не врахував, що згідно ст.ст. 33, 94 Закону України „Про пенсійне забезпечення" вона як інвалід 2 групи та одинока особа має право на одержання надбавки до пенсії на догляд за нею у розмірі 50% мінімального розміру пенсії за віком. Виплата їй такої надбавки в розмірі 9грн. 96коп. є незаконною.
Посилаючись на зазначені обставини просила постанову скасувати, ухвалити нову постанову, якою її позов задовольнити.
В засіданні апеляційного суду апелянтка доводи скарги підтримала з наведених у ній мотивів.
Представник Управління ПФУ в м. Івано-Франківську заперечив доводи скарги посилаючись на обґрунтованість висновків суду.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.
Як з'ясовано судом, ОСОБА_1. є пенсіонеркою по інвалідності II групи загального захворювання та одинокою особою. Відповідно до поданих нею в квітні 2005р. довідки про склад сім'ї та довідки ЛКК щодо потреби стороннього догляду їй з 01.05.2005р. призначена та виплачується надбавка на догляд за одинокими інвалідами, які потребують стороннього догляду. Вказана надбавка була передбачена п.6 ч.1 ст. 33
Справа № 22-ц-146/2007р. Головуючий у 1 інстанції Перегінець Л.Є.
Категорія 21 Доповідач Мелінишин Г.П.
2
та п.б ч.1 ст.94 Закону України „Про пенсійне забезпечення", а її розрахунок проведений позивачці в розмірі 9грн. 96коп. виходячи із 50% величини такого розрахунку, що встановлений згідно постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002р. „Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1. суд обгрунтовано виходив з того, що допомога на догляд позивачці, яка є одинокою особою, правомірно встановлена відповідачем в розмірі 9грн. 96коп., оскільки положення ст.33 п."6" ч.1 та ч.1 п."6" ст.94 Закону України „Про пенсійне забезпечення", якими були передбачені розміри цих надбавок виходячи із 50% мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України від 31.05.2005р. втратили чинність в частині призначення соціальних пенсій та надбавки на догляд.
Посилання апелянтки на той факт, що їй за період з 01.01.2005р. до часу втрати чинності відповідних положень ст.ст. 33, 94 Закону України „Про пенсійне забезпечення" взагалі не виплачувалася допомога на догляд не заслуговують на увагу. З відповідними документами вона звернулась до відповідача в квітні 2005р. і тому така надбавка до пенсії їй встановлена починаючи з травня 2005р.
Колегія суддів приходить до висновку, що справа судом першої інстанції розглянута повно і об'єктивно, а рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду від 24.01.2007р. - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.