УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2007р.                                                                                       м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого                                                            Горблянського Я. Д.,

суддів                                                                        Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.

секретаря                  Пилипчук Н.Б.

з участю:

представника                                                           апелянта Дідик М.Ю.,

представника                                                           позивачки ОСОБА_1. - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Богородчанському районі на рішення Надвірнянського районного суду від 07 грудня 2006 року, -

встановила:

Рішенням Надвірнянського районного суду від 07.12.2006 року позов ОСОБА_1. задоволено частково та стягнуто з відповідача, апелянта по справі, на її користь 5900грн. 70коп. страхової суми та 12тис.грн. моральної шкоди.

На дане рішення відповідачем подана апеляційна скарга. Апелянт в скарзі посилається на те, що за Законом України „Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання..." від 23.09.1999р. суб'єктами страхування від нещасних випадків є зареєстровані громадяни, а в окремих випадках члени їх сімей. Даний Закон передбачає виключний перелік страхових виплат, які повинні здійснюватись Фондом членам сім'ї потерпілого.

Однак виплата сум на відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна членам сім'ї застрахованого смертю останнього, не передбачена цим Законом, а моральна шкода відшкодовується безпосередньо потерпілому.

Відповідно до ст. ст. 11,12, ЗУ „Про охорону праці" по ст. ст. 237,173 КЗпП України, на які суд робить посилання, за моральну шкоду відповідальність несе організація, з якою працівник перебував у трудових відносинах на день травмування. Тому просить скасувати дане рішення і в позові позивачці відмовити.

Представник апелянта Дідик М.Ю. підтримала апеляційну скаргу, просить дане рішення в частині стягнення моральної шкоди скасувати і в цій частині позову відмовити.

Представник позивачки ОСОБА_1. - ОСОБА_2просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Справа № 22-ц-390/2007р.                              Головуючий у 1 інстанції Безбородько В.А.

Категорія 19                                                       Доповідач Горблянський Я.Д.

2

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди до скасування з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд.

Задовольняючи частково позов в частині стягнення моральної шкоди суд першої інстанції у рішенні вказав що позивачці спричинена також і моральна шкода, яка полягає в тому, що діти втратили батька, дружина чоловіка, який їх утримував, сім'я понесла сильні моральні страждання, нервовий стрес.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Однак організація, в якій до смерті працював ОСОБА_1., залучена до участі в справі не була.

Позивачка ж в позовній заяві підставами для стягнення моральної шкоди вказувала безпідставність призупинення відповідачем виплат грошових сум в зв'язку з втратою годувальника та залишення її сім'ї без засобів існування.

Однак розглядаючи позовну заяву даної вимоги щодо стягнення моральної шкоди суд не досліджував і рішення по цій вимозі не виніс.

Оскільки суд першої інстанції не вирішив питання про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі, а також розглянув не всі вимоги, заявлені позивачем, то рішення в частині стягнення моральної шкоди слід скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 311, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія судців, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Богородчанському районі задовольнити частково.

Рішення Надвірнянського районного суду від 07.12.2006 року в частині стягнення 12тис.грн. моральної шкоди скасувати, а справу в частині стягнення моральної шкоди направити Надвірнянському районному суду для вирішення по суті.

В решті рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.