Справа № 2 – 336 / 2010 р.

    Р І Ш Е Н Н Я

                                    І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

       21 липня  2010 року   Тарутинський районний суд Одеської області

у складі: головуючого – судді                                 Топал О.К.

при секретарі                                     Головирських Н.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно

В С Т А Н О В И В:

        Позивач звернувся до суду з проханням визнати за ним право власності на спадкове майно згідно заповіту, що належало за життя його матері ОСОБА_3 у вигляді земельної ділянки розміром 2,00 га. розташованої на території  АДРЕСА_1 згідно Державного акту, виданого Тарутинською РДА 15 січня 2003 року  на ім’я спадкодавці за серією НОМЕР_1

      Відповідачка позов визнала та подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

      При визнанні позову відповідачем, суд розглядає справу у попередньому судовому засіданні, на підставі наданих доказів.

      Згідно доказів суд встановив, що  спадок відкрився в день смерті спадкодавиці  - ІНФОРМАЦІЯ_1  01.04.1994 року спадкодавиця залишила позивачу заповіт на все майно яке належатиме їй на день смерті у тому числі Державний акт на право приватної власності на землю. Право на спадкування мають особи зазначені в заповіті - ст. 1223 ЦК України.

         Заповіт на день смерті спадкодавиці ніким не відмінявся і не виправлявся.

         18.05.2010 року позивач звернувся до Тарутинської нотаріальної контори з проханням   про видачу свідоцтва  про право власності на спадкове майно згідно заповіту, однак йому було відмовлено у зв’язку з необхідністю надати до нотаріальної контори Державний акт на право приватної власності на землю із зазначенням кадастрового номеру.

      Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, щодо документів що посвідчують право на земельну ділянку….», який набрав чинності 01.05.2009 року та статей 125-126 Земельного кодексу України, успадкування земельних ділянок можливо за наявності  Витягу з Державного реєстру земель.

       За життя спадкодавиця не була включена до єдиного реєстру земель, оскільки ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, щодо документів що посвідчують право на земельну ділянку….» та зміни до Земельного кодексу набрали чинності після її смерті.

      При зазначених обставинах суд вважає за можливе визнати за позивачкою право власності на спадок за заповітом ст.ст. 1233-1236 ЦК України.

       Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує прав та законних інтересів інших осіб, ст. 174 ЦПК України.

             Керуючись ст. ст. 10, 57, 60 ЦПК України, суд

                В И Р І Ш И В:

        Визнати за ОСОБА_1  право власності на спадкове майно за заповітом у вигляді земельної ділянки розміром 2,00 га. на території АДРЕСА_2, що належала до смерті його матері ОСОБА_3, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І – ОД за № 022733, зареєстрованого під  № 29  від  15.07.2003 р.  в  книзі  реєстрації  Державних  актів.            

       Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне скарження, але апеляційна скарга не була подана в строк 20 днів, то рішення набуває законної сили після закінчення цього строку.

          Суддя: